"Схема" Поплавського. Що це означає в загальнонаціональному масштабі 

Підозра Михайлу Поплавському не просто завершення епохи. Не виключено, це може потягнути за собою вагомі зміни

Вагомі зміни в системі контролю над вищою освітою та над системою її фінансування.

  1. Про "схему" Поплавського я чую вже років двадцять. Якщо коротко, то її описували наступним чином. Є два інститути культури: приватний і державний. Студент поступає в приватний, платить за навчання, а потім отримує диплом бакалавра в державному. І за версією тих, хто описував цю схему, навар отримується двічі: від студента, який платить за навчання та від держави, яка всі ці роки оплачує навчання фіктивного студента. Правда це чи ні, звичайно, вирішить суд. Але такі розмови ходять в освітянських колах, повторюся, років двадцять. 
  2. Після революції гідності була відкрита кримінальна справа, але тоді вона нічим не завершилася. Тоді говорили, що,з однієї сторони, вдалося порішати. З іншої натякалося на те, що велика кількість впливових людей мала помічниць, які за дивним збігом обставин були студентками/випускницями "кулька". Одним словом, правду ми тут не дізнаємося. 
  3. Як би там не було, але історія з Поплавським може призвести до кількох наслідків. Підкреслю: може призвести. Але поки це не доконаний факт.

Отже, які можуть бути наслідки:

  • у ході розслідування буде окреслене величезне коло топ-чиновників Міносвіти різних років. І як результат, буде "підвішена" велика кількість людей;
  • ця справа призведе до масових перевірок більшості вузів країни з усіма відповідними наслідками, навіть якщо порушень не буде;
  • судячи з усього, все це може призвести до вагомих змін в системі контролю над вищою освітою та над її фінансуванням;
  • якщо ця справа піде за системою серіалу (а ця система вже апробована), вона може частково розмити в масовій свідомості справу Міндіча; 
  • в усій цій історії є одне "але": справа може "зникнути", так само несподівано, як і зʼявилася.