Війна в Ірані затягується. Переговори з росіянами практично в тупику
Головними переможцями нинішньої ситуації виглядають Ізраїль та Росія. Перший — через руйнацію іранської економіки та обʼєднання всього арабського світу проти Ірану. Друга — через зростання цін на нафту
1. Логіка дій керівництва Ірану дуже проста: зберегти режим. Венесуельський сценарій виглядає зараз як майже фантастичний. На відміну від Венесуели, іранський режим був і є аж надто ідеологізованим. І, на відміну від Венесуели, керівна верхівка багато в чому вірила і вірить у свою ідеологію. Без зовнішнього втручання (наземна операція і повалення режиму з масовими подальшими чистками) зараз уявити собі падіння режиму доволі складно. А відтак, можна говорити, що ті, хто ухвалював рішення про коротку війну, або виходили з неправдивих розвідданих, або керувалися волюнтаристськими мотивами.
2. Трамп має три ключові варіанти:
- Протягом місяця зламати режим завдяки авіаударам (вірогідність низька).
- Протягом місяця знищити левову частку економічного потенціалу Ірану й оголосити перемогу. Щоправда, іранський режим також оголосить свою перемогу (поки це найбільш вірогідний варіант попри політичні ризики — як внутрішні в США, так і іміджеві в цілому).
- Розпочати наземну операцію (цей варіант буде прийнятим у тому випадку, якщо військове командування й армія запевнить Трампа, що війна буде короткою).
3. Ця війна була розпочата Трампом із трьох головних причин: отримати контроль над нафтогазовою галуззю Ірану, завдяки цьому вийти із сильної позиції на переговори з Китаєм і для покращення політичного рейтингу. Для розв'язання цих питань потрібен або перший, або третій варіанти. І тут треба ще раз наголосити: на кону стоїть імідж США на Близькому Сході зокрема і в цій частині світу взагалі.
4. Варто окремо звернути увагу, що Китай також не зміг натиснути на Іран у питанні Ормузькоі протоки й ударів по нафтогазовій інфраструктурі монархій Перської затоки. Іран безумовно перетворює себе на парію, але поки ні Росія, ні Китай не будуть рвати стосунки. Обидва вважають, що зможуть зіграти у гру "Посередник". І поки виглядає так, що більше варіантів стати посередником — у Китаю (знову-таки, якщо США піде за другим сценарієм).
5. Українсько-російські переговори при цьому, схоже, зайшли в глухий кут. Наш вчорашній удар по Новоросійську — опосередковане цьому підтвердження. Вірогідність якихось проривів найближчим часом практично нульова. При цьому, роль США в цих переговорах напряму буде залежати від закінчення війни в Ірані. Також варто стежити за тим, чи зʼявиться Китай в іранському треку. Його поява там практично на 100% гарантуватиме його появу і в наших переговорах.