Олаф Шольц

Олаф Шольц народився 14 червня 1958 року в Оснабрюці, Нижня Саксонія, Німеччина. Виріс у Гамбурзі в родині, що належала до середнього класу: батько працював у текстильній промисловості, мати — домогосподарка. Шольц — найстарший з-поміж трьох дітей — швидко захопився політикою та активізмом. У віці 17 років, ще навчаючись у середній школі, майбутній канцлер приєднався до Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН).

Після закінчення гімназії у 1977 році та проходження альтернативної служби Олаф Шольц вступив до Гамбурзького університету, де протягом 1978-1984 років здобував юридичну освіту зі спеціалізацією в трудовому праві.

Паралельно з навчанням брав активну участь у діяльності молодіжної організації СДПН Jusos (скорочення від "Молоді соціалісти"), де відзначався радикальними лівими поглядами, активно критикував НАТО та підтримував соціалістичні режими. Згодом його позиції стали більш поміркованими й прагматичними.

З 1982 по 1988 роки був заступником федерального голови Jusos, а у 1987-1989 роках — віцепрезидентом Міжнародного союзу соціалістичної молоді.

Після закінчення університету працював адвокатом, зокрема представляв профспілки. У 1990-1998 роках був синдиком у Центральній асоціації німецьких споживчих спілок.

У 1998 році Шольц був обраний депутатом Бундестагу, де спеціалізувався на трудовому праві та соціальній політиці.

У 2002 році став генеральним секретарем СДПН, здобувши репутацію дисциплінованого та стратегічного організатора, здатного згладжувати внутрішньопартійні конфлікти.

У 2007–2009 роках Шольц обіймав посаду федерального міністра праці та соціальних справ в уряді Ангели Меркель. Він ініціював низку реформ у сфері зайнятості, зокрема щодо програми перепідготовки безробітних.

У 2011 році був обраний першим бургомістром (міським головою) Гамбурга, де керував містом до 2018 року. Його стиль управління вважався технократичним: Олаф Шольц зосереджувався на ефективності, інфраструктурних проєктах та економічній стабільності, зокрема розвитку портової зони.

У 2018 році Шольц повернувся на федеральний рівень як міністр фінансів та віцеканцлер в уряді Ангели Меркель. Під час пандемії COVID-19 він проявив себе як один із ключових антикризових менеджерів країни та став архітектором масштабних пакетів фінансової допомоги. Саме Шольц координував розподіл багатомільярдних фінансових ресурсів, спрямованих на підтримку економіки, бізнесу та громадян у найскладніші місяці карантинних обмежень. Його відповідальність також охоплювала оперативне реагування на наслідки катастрофічної повені, що влітку охопила захід Німеччини — Шольц забезпечив швидке фінансування для ліквідації руйнувань і допомоги постраждалим регіонам.

Протягом останніх чотирьох років канцлерства Меркель він фактично виконував роль її найближчого політичного союзника, зосереджуючись на вирішенні стратегічних завдань державного управління. Його стиль — стриманий, раціональний, позбавлений емоційних сплесків — став настільки характерним, що в медіа його почали називати "Шольцоматом". Ця риса, яка могла б здатися недоліком, насправді зіграла йому на руку: німецький електорат, звиклий до врівноваженості Меркель, сприймав Шольца як її ідейного наступника.

У 2021 році очолив виборчий список СДПН на федеральних виборах, отримавши 96,2% голосів на партійному з'їзді — Шольца затвердили кандидатом на посаду бундесканцлера. Попри скептичні прогнози ЗМІ, партія здобула перемогу, а Шольц сформував коаліційний уряд із Зеленими та Вільною демократичною партією (ВДП).

У грудні 2021 року Олаф Шольц офіційно став федеральним канцлером Німеччини, взявши курс на цифровізацію, екологічну трансформацію та зміцнення соціальної справедливості.

Під час складання Шольцем присяги його батько, Герхард Шольц, згадував свого сина як амбітного та цілеспрямованого "розумника", який постійно дратував своїх молодших братів і ставив забагато запитань вчителеві латині.

"Коли йому було всього 12 років, він поділився зі мною мрією стати канцлером".

Герхард Шольц

У 177-сторінковій коаліційній угоді, яку було представлено трьома партіями (СДП, ВДП та Союзом 90/Зеленими) 24 листопада, уряд на чолі з Шольцем зобов'язувався у 2023 році повернутися до стратегії, відомої як "чорний нуль", за якої усі заплановані витрати фінансуються виключно з бюджетних доходів, а не за рахунок нових кредитів.

Також федеральний уряд запланував збільшення державних інвестицій в цифровізацію та зелені технології, зокрема Німеччина мала остаточно відмовитися від вугілля до 2030 року.

Основні досягнення уряду Олафа Шольца:

1. Антикризова економічна політика:

• у відповідь на енергетичну кризу, спричинену війною в Україні, уряд Шольца запровадив масштабні пакети допомоги для домогосподарств і бізнесу — було виділено понад €200 млрд на стабілізацію цін на газ та електроенергію;
• запроваджено механізм "гальма цін" на енергоносії, що дозволив уникнути соціального вибуху.

2. Підтримка України:

• Німеччина стала одним із ключових постачальників військової та гуманітарної допомоги Україні, включно з танками Leopard 2, системами ППО IRIS-T та фінансовою підтримкою;
• Шольц відіграв важливу роль у формуванні європейської позиції щодо санкцій проти Росії.

3. Перехід на зелену енергетику:

• уряд активізував інвестиції в "зелену" енергетику, зокрема в розвиток водневої інфраструктури та розширення вітрової енергетики;
• прийнято закон про прискорення будівництва вітрових електростанцій.

4. Соціальні реформи:

• підвищено мінімальну заробітну плату до €12 на годину;
• розширено програми підтримки сімей, зокрема дитячі виплати та субсидії на житло.

Головні недоліки та кризи федерального уряду на чолі з Шольцем:

1. Розпад коаліції:

• у грудні 2024 року "світлофорна" коаліція (SPD, Зелені, ВДП) фактично розпалася через конфлікти щодо бюджету на 2025 рік та внутрішні суперечки;
• Шольц ініціював вотум довіри, який програв, відкривши шлях до дострокових виборів.

2. Комунікаційна стриманість:

• Шольца часто критикували за надмірну обережність у публічних виступах, особливо щодо постачання зброї Україні;
• його стиль — прагматичний, але не харизматичний — не завжди відповідав очікуванням виборців у кризові моменти.

3. Повільна реалізація реформ:

• попри амбітні плани щодо цифровізації та модернізації інфраструктури, темпи реалізації програм залишалися низькими, що призводило до суспільного невдоволення;
• неспроможність уряду Шольца подолати бюрократичні перепони, які гальмували будівництво житла та розвиток транспортної мережі.

4. Бюджетна нестабільність:

• уряд не зміг узгодити дефіцит бюджету в €13 млрд, що спричинило політичну кризу та критику з боку опозиції;
• пропозиція Шольца "реформувати" боргове гальмо викликала суперечки щодо фіскальної відповідальності.

25 березня 2025 року уряд Шольца було офіційно відправлено у відставку, проте він продовжив виконувати обов’язки канцлера Німеччини до обрання наступника.

Напередодні повномасштабного вторгнення РФ

У середині лютого 2022 року, на тлі стрімкого загострення ситуації навколо України, Олаф Шольц здійснив офіційний візит до Києва, де заявив, що питання вступу України до НАТО наразі не стоїть на порядку денному.

Наступного дня, 15 лютого, Шольц відвідав Москву. Під час переговорів із російським керівництвом він закликав до негайної деескалації напруги на сході України, наголосивши, що рівень безпеки в регіоні досяг критичної позначки — найвищої за останні десятиліття.

Через два дні, 17 лютого, Шольц підтвердив прихильність до політики попереднього уряду Ангели Меркель щодо утримання від постачання Києву летальної зброї. Водночас він визнав, що концентрація російських військ поблизу українських кордонів є масштабною та становить реальну загрозу територіальному суверенітету України. Його коментарі стали сигналом про зміну тональності в німецькій зовнішній політиці — від обережного нейтралітету до стриманої тривоги.

Зупинка сертифікації "Північного потоку-2"

У лютому 2022 року, на тлі стрімкої ескалації російсько-українського конфлікту, канцлер Німеччини Олаф Шольц рішуче засудив рішення Кремля про визнання так званих "ЛНР" і "ДНР". Він охарактеризував цей крок як "незбагненний і несправедливий", наголосивши, що Росія грубо порушила міжнародні домовленості, зокрема Мінські угоди. На думку Шольца, такий акт означав свідомий вихід Москви з дипломатичного процесу врегулювання конфлікту.

У відповідь на дії РФ 22 лютого 2022 року канцлер оголосив про зупинку сертифікації "Північного потоку-2", підкресливши, що Міністерству економіки ФРН дані відповідні вказівки. Журналістам у Берліні Шольц заявив, що газопровід не може бути запущений у кризових умовах.

Позиція щодо російсько-української війни

24 лютого 2022 року, після оголошення Путіним так званої "спеціальної військової операції", яка фактично стала повномасштабним вторгненням в Україну, Шольц виступив із публічною заявою. Він назвав цей день "жахливим для України і похмурим для всієї Європи", підкресливши, що агресія Росії є безпрецедентним викликом для європейської безпеки та міжнародного порядку.

Вже 26 лютого Шольц переглянув своє ставлення щодо передачі озброєння Україні, дозволивши країнам-партнерам постачати Києву зброю німецького виробництва, зокрема протитанкові засоби та ракети до переносного зенітно-ракетного комплексу класу "земля — повітря" Stinger. Раніше Німеччина категорично відхиляла усі запити України на постачання своєї зброї.

Протягом перших місяців повномасштабного вторгнення РФ канцлер Німеччини разом із президентом Франції Емманюелем Макроном неодноразово телефонували російському диктатору Володимиру Путіну та вимагали негайного припинення вогню в Україні.

Відмова від російського газу

На тлі російсько-української війни у квітні 2022 року Шольц заявив, що Німеччина не може дозволити собі відмову від газу з РФ та запровадити ембарго на його постачання, оскільки хоче уникнути економічної кризи.

Проте вже 20 жовтня 2022 року він повідомив, що Німеччина позбулася залежності від російських енергоносіїв, і ставка господаря Кремля Володимира Путіна на газовий шантаж не спрацювала. Канцлер наголосив, що у рамках підготовки до зими ФРН почала отримувати газ із Франції, уряд готується до запуску перших терміналів зрідженого газу, укладено нові контракти на постачання, прийнято рішення про продовження експлуатації атомних станцій та тимчасове повернення до вугілля.

"Ми звільнилися від залежності і добре підготувалися до майбутньої зими. Ми вживаємо необхідних заходів і не даємо себе залякати".

Олаф Шольц

Він також подякував громадянам Німеччини за ощадливе ставлення та економію енергії.

Військова підтримка, фінансова та гуманітарна допомога

Загалом з початку повномасштабного вторгнення РФ до України уряд Олафа Шольца пройшов шлях від обережного нейтралітету до одного з ключових партнерів Києва у Європі. Хоча на старті війни Німеччина вагалася щодо постачання зброї, вже у 2022–2024 роках Берлін став другим за обсягами військової допомоги після США.

Військова підтримка:

• Україні передано танки Leopard 2, БМП Marder, самохідні гаубиці Panzerhaubitze 2000, системи ППО IRIS-T та ракети Patriot;
• у 2023 році Німеччина створила спеціальний оборонний фонд для України на €2,7 млрд, який включав боєприпаси, дрони, засоби РЕБ та інженерне обладнання;
• у 2024 році бюджет на військову допомогу Україні склав понад €4 млрд, що стало рекордом для ФРН.

Фінансова та гуманітарна допомога:

• Німеччина надала Україні понад €1 млрд гуманітарної підтримки: медичне обладнання, генератори, модульні будинки, допомогу переселенцям;
• у рамках G7 підтримала виділення $50 млрд кредиту для України за рахунок доходів від заморожених російських активів;
• уряд Шольца сприяв інтеграції українських біженців у Німеччині: спрощення доступу до ринку праці, освіти та медицини.

Окрім того, Шольц неодноразово наголошував, що Україна має право на самозахист і допомогу з боку Європи. Він підтримав санкції проти Росії, включно з відключенням російських банків від SWIFT. Попри внутрішні суперечки в коаліції, виступав за збереження єдності ЄС у питанні допомоги Україні.

Станом на вересень 2025 року загальна сума допомоги, яку Німеччина надала Україні з початку повномасштабного вторгнення, перевищила 43 мільярди євро.

Узагальнена таблиця допомоги Україні від уряду Німеччини свідчить, що близько 33 млрд євро військової та фінансової підтримки Києву протягом 2022-2024 років було виділено урядом Шольца.

Ці дані базуються на офіційних повідомленнях уряду ФРН, аналітиці агенції Reuters та оцінках української влади.

Уряд Олафа Шольца відіграв важливу роль у підтримці України — як у військовому, так і в гуманітарному вимірі. Водночас його обережність, особливо напередодні виборів, стала предметом дискусій щодо сталості німецької підтримки.

Блокування €3 млрд для України та відмова у ракетах Taurus

У січні 2025 року Шольц заблокував новий пакет військової допомоги на €3 млрд, запропонований МЗС ФРН та Міноборони, аргументуючи це відсутністю нагальної потреби та небажанням "ставити перед фактом" новий уряд після виборів.

Він також виступив проти збільшення постачання озброєння Україні за рахунок скорочення статей бюджету та збільшення запозичень.

"Я проти того, щоб ми забирали це з пенсій, я проти того, щоб ми робили це через скорочення місцевих бюджетів, я проти того, щоб ми інвестували менше грошей у залізниці та дороги".

Олаф Шольц

За словами канцлера, у Бундестазі не було більшості, яка б підтримала призупинення суворих обмежень на державні запозичення в Німеччині, відомих як боргове гальмо, для фінансування допомоги Україні та інших статей бюджету.

Окрім того, Шольц категорично відмовився постачати далекобійні ракети Taurus і розміщати німецьких солдат в Україні, наголошуючи на можливості ескалації війни.

Економічні проблеми та режим жорсткої економії 

Період перебування Олафа Шольца на посаді федерального канцлера ознаменувався серйозними економічними потрясіннями для Німеччини. 25 травня 2023 року Федеральне статистичне відомство офіційно підтвердило: країна увійшла в технічну рецесію — другий квартал поспіль зафіксовано падіння ВВП. Це стало першим подібним випадком за останні роки, що викликало хвилю критики на адресу уряду.

У відповідь на погіршення макроекономічних показників вже 4 липня того ж року уряд оголосив про запровадження режиму жорсткої бюджетної економії. В рамках антикризової стратегії державні витрати були скорочені на 20 мільярдів євро, що зачепило низку соціальних і інфраструктурних програм.

Окремим викликом стала енергетична криза, спричинена відмовою від російських енергоносіїв. Для стабілізації енергетичного сектору Німеччина мобілізувала 260 мільярдів євро — на субсидії, розвиток альтернативних джерел та підтримку домогосподарств. За оцінками аналітиків, до 2030 року сукупні витрати на енергетичну трансформацію перевищать позначку в один трильйон доларів, що стане найбільшим інвестиційним проєктом в історії ФРН.

Жарт про "німецький пляж" і мігрантів: іміджевий прорахунок Шольца

11 червня 2023 року канцлер Німеччини опинився в центрі публічного скандалу через невдалий жарт, озвучений під час з’їзду Євангельських Церков у Нюрнберзі. Обговорюючи міграційну політику ЄС, він намагався проілюструвати масштаби потоку біженців, які прибувають до Німеччини через Середземне море, заявивши: "Я вже пожартував на Європейській Раді: Німеччина повинна мати великий пляж на Середземному морі".

Попри те, що аудиторія зустріла репліку оплесками, реакція у соцмережах була різко негативною. Зокрема, організація Sea Watch, яка займається порятунком мігрантів у Середземному морі, опублікувала заяву: "Понад 1150 загиблих у Середземному морі лише у 2023 році, і те, про що думає канцлер Шольц — це поганий жарт. Будь-хто, хто може сміятися над цим, не повинен керувати державою".

Критика надійшла і з боку політичних союзників та опонентів. Представники Лівої партії та окремі члени СДПН назвали висловлювання Шольца недоречним і таким, що знецінює трагедії тисяч людей. Водночас деякі коментатори захищали канцлера, стверджуючи, що його слова були метафорою, покликаною звернути увагу на нерівномірний розподіл мігрантів між країнами ЄС.

Інцидент став черговим прикладом того, як стриманий і прагматичний стиль Шольца може дати збій у сфері публічної комунікації — особливо у темах, що потребують чутливості та емпатії.

У вересні 2023 року канцлер Німеччини Олаф Шольц несподівано опинився в центрі уваги через травму обличчя. Під час ранкової пробіжки він упав і отримав синці, внаслідок чого змушений був носити чорну пов’язку на оці. Фото з новим "піратським" образом Шольц опублікував у своєму Twitter-акаунті, супроводивши його іронічним коментарем: "Коли з тобою трапилось щось погане. Не можу дочекатися мемів".

Пов’язка не стала перешкодою для виконання обов’язків: канцлер виступив на міжнародному автосалоні в Мюнхені, а згодом — на саміті G20 у Нью-Делі. Там його зовнішній вигляд викликав жвавий інтерес серед делегацій: співрозмовники, зокрема президент Туреччини Реджеп Ердоган, починали розмову з запитання про самопочуття Шольца.

Німецькі медіа жартували, що "канцлер у стилі корсара" міг би навіть покращити свої рейтинги, якби зберіг цей образ до наступних виборів.

Речник уряду повідомив, що пов’язку доведеться носити кілька тижнів, але жодних змін у графіку канцлера не передбачалося.

Цей побутовий епізод став прикладом того, як стриманий політик здатен перетворити випадкову травму на іміджеву перевагу — з часткою самоіронії та без втрати авторитету.

• Орден "За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина" — одна з найвищих державних нагород.
• Визнаний "Політиком року" за версією німецьких медіа у 2021 році після успішної виборчої кампанії.
• Увійшов до списку найвпливовіших людей світу за версією авторитетного журналу Time у 2022 році.

Шольц одружений з Бріттою Ернст — політикинею Соціал-демократичної партії, яка обіймала посади міністра освіти в кількох федеральних землях. Пара не має дітей. Відомі як стримані та приватні, вони рідко з’являються разом на публічних заходах і майже ніколи не коментують особисте життя.

У політика є двоє братів: молодший на рік Єнс Шольц працює анестезіологом та з 2009 року очолює раду правління університетської клініки в Шлезвіг-Гольштейні, а наймолодший брат Інґо Шольц працює у Гамбурзі на посаді директора технологічної компанії.

У власних вподобаннях Олаф Шольц демонструє несподівану багатогранність: його захоплення охоплюють як динаміку настільного тенісу, так і медитативне моделювання залізничних мініатюр. Ці хобі, що на перший погляд далекі від політики, відображають його прагнення до точності, ритму й системності — рис, які він переносить і в державне управління.