Білорусь буде очищати свої річки для водного шляху Е-40, Україна ніяк на це не вплине, - експерт

Українській стороні краще скористатися ситуацією і прийняти участь в проекті створення водного шляху Е-40

Про це під час дискусійної панелі "ДС" заявив економічний аналітик Денис Лавникевич, передає "ДС"

"E-40 - найбільший інфраструктурний проект у Східній Європі. По суті йдеться про відродження водного шляху, який існував ще в Речі Посполитої - з XVII століття. Якщо хто не в курсі, то в Російській імперії в кінці XIX століття цим шляхом з Балтики на Чорне море ганяли навіть міноносці. Це була досить серйозна водна артерія, яка протягом XX століття була дійсно знищена. ЄС готовий виділити $12 млрд на цей проект і левова частка піде Польщі, тому що самий складний і опрацювання його ділянка - це з'єднання Вісли із Західним Бугом, умовно кажучи відрізок від Варшави до Бреста", - зазначив він.

У той же час, експерт уточнив, що також великі суми закладені на білоруський відрізок, тому що Прип'ять дуже сильно петляє в білоруському Поліссі - її планується испрямлять, поглиблювати дно, будувати шлюзи.

"І Україна, передбачалося, має найкращі стартові позиції в тому плані, що найменше потрібно проводити гідротехнічних робота. Я сам так вважав кілька років тому. Покопавшись у проблематиці проекту з українського боку, розумію, що це зовсім не так. Дійсно потрібні дуже серйозні дослідження і роботи по поліпшенню фарватеру Дніпра. Тут питання навіть не стільки європейських інвестицій, скільки прибутковості водного транспорту і його необхідність для економіки. Економічно це найвигідніший вид транспорту - перевезення по воді, по річках набагато дешевше, ніж перевезення залізничним і автомобільним транспортом. Навіть викид вуглекислого газу від барж в рази менше, ніж при перевезенні того ж обсягу вантажів по суші", - зазначив він.

За словами Лавникевича, мова йде про перевалки між Балтикою і Чорним морем 4-6 млн тонн вантажів на рік. "Цифра чимала і мова йде також про освоєння досить депресивних регіонів, де немає інших точок зростання для економіки, і саме участь у проекті може стати поштовхом у розвитку. В незалежності від того, чи погодиться Україна, Білорусь буде проводити роботи на своїх річках, тому Білорусь єдина не має виходу до моря, і він для білоруської економіки має величезне значення. Тобто це не означає, що Україна убезпечить себе від надходження того ж радіоактивного мулу в Дніпро з білоруської території. Пред'явити Білорусі Україна нічого не зможе: Вибачте. Що з України прилетіло, то попливе назад", - зазначив він.

Крім того, експерт додав, що Україні було б вигідніше скористатися ситуацією і зробити дві речі: почистити фарватер Дніпра з водосховищами і реконструювати очисні споруди Києва та інших міст по Дніпру.