Програма на 107 млрд. Куди "Укрзалізниця" подіне 58 тис. старих вагонів

Старі потрібно списати

Вартість програми, яку планується реалізувати в 2022–2028 рр., — 107 млрд грн, планується, що близько 50 млрд грн вкладе сама "Укрзалізниця", а ще 56,6 млрд грн — учасники ринку, повідомив на своїй сторінці в Facebook заступник директора департаменту комерційної роботи "Укрзалізниці" Валерій Ткачов.

За його словами, на сьогодні по залізниці курсують понад 174 тис. вантажних вагонів різної форми власності, при цьому близько 95 тис., або понад 54%, експлуатуються з перевищенням нормативного терміну служби (НСС), — терміну експлуатації, встановленого заводом-виробником. Одна з причин того, що в Україні виявилося так багато відвертого вагонного мотлоху, — неконтрольоване завезення вагонів з продовженим терміном служби з Росії, яка ще в 2015 р. заборонила у себе експлуатацію вагонів понад нормативний термін.

У результаті сьогодні застарілий вагонний парк вимагає на 30–50% більше витрат на їх обслуговування, оборот вагонів збільшується в середньому на одну добу, а великі вантажовласники змушені навіть створювати спеціальні бригади робітників, які ремонтують і готують вагони до навантаження. Але і після цього проблеми не закінчуються: старі вагони — це втрати вантажу при транспортуванні і збільшення кількості аварій.

"Укрзалізниця" підрахувала, що продовження експлуатації вагонного парку, який саме час здати на металобрухт, призводить до стагнації української вагонобудівної галузі: в 2020 р. падіння обсягів будівництва вантажних вагонів у порівнянні з 2019 р. становило 70%, а в 2021 р. — 58%. Це також означає падіння виробництва в суміжних з вагонобудівниками галузях, загрозу втрати 30 тис. робочих місць і зниження надходжень до бюджету.

Старі — заборонимо, нові — побудуємо

Тому "Укрзалізниця" планує поетапне, протягом семи років, зменшення граничного терміну експлуатації вагонів, щоб він у кінцевому підсумку не перевищував нормативний термін служби: для піввагонів показник граничного терміну експлуатації знизиться з 44 до 22 років, а для зерновозів — з 60 до 30 років.

При цьому компанії хочуть списувати вагони поступово. Наприклад, у перший рік роботи програми буде списано лише 15 зерновозів і девять піввагонів, у другий — 1110 зерновозів і 436 піввагонів, а в рік максимального виведення з експлуатації — 4,2 тис. зерновозів і 10,1 тис. піввагонів.

Всього ж за сім років планується списати 38,7 тис. піввагонів (у тому числі 20,7 тис. — з парку "Укрзалізниці") і 18,8 тис. зерновозів (у тому числі тих, що належать "Укрзалізниці", — 11,4 тис.). Старі вагони приватних перевізників теж не зможуть їздити по коліях, якщо УЗ цього не захоче.

Проблем з тим, куди подіти списані вагони, бути не повинно — порізані на металобрухт, їх із задоволенням куплять українські металургійні комбінати, які постійно скаржаться на дефіцит брухту і пропонують всіляко обмежити його експорт. Тому відправка на лом 57,5 тис. старих вагонів стане для цих підприємств справжнім подарунком: їх загальна вага — близько 1,3 млн т брухту чорних металів, які надійдуть на комбінати протягом семи років дії програми. Для порівняння: щороку в Україні заготовляється і споживається близько 3 млн т чорного брухту.

Замість цього "Укрзалізниця" пропонує протягом семи років побудувати близько 46 тис. вантажних вагонів, з яких 31,2 тис. — це піввагони і 14,63 тис. — зерновози. Як вказувалося, загальна вартість програми становитиме 107 млрд грн, при цьому свою частку вкладень в 50 млрд грн "Укрзалізниця" планує профінансувати за рахунок кредитів і лізингу.

Однак для реалізації програми потрібна буде державна підтримка, яка полягатиме як в загороджувальних заходах проти завезення в Україну вагонів з продовженим терміном служби, так і в розробці інструментів фінансової підтримки учасників програми, зокрема, кредитування за пільговою ставкою в державних банках і часткова компенсація відсотків по кредитах.

"Укрзалізниця" планує, що, крім неї, замовниками будівництва вагонів виступлять великі транспортні компанії: "Лемтранс" "Укренерготранс", "Металургтранс", "Метінвест-Шіппінг", "Кернел-Трейд", "Смарт Рейл Логістикс", "БГС Рейл".

Виробляти вагони планується практично на всіх вагонобудівних заводах, у тому числі і на тих, що належать "Укрзалізниці", а також Крюківському вагонобудівному заводі, "Дніпровагонмаші", "Азоввагоні", "Днепровагонрембуді" тощо.

Фінансувати будівництво і купівлю вагонів "Укрзалізниця" планує за рахунок цільових кредитів українських банків, а купувати вагони у фінансовий лізинг — за рахунок участі в програмі лізингових компаній.

Давно пора

За словами експерта громадської організації "Інфраструктурна рада" Ярослава Пилипчука, програма оновлення парку вантажних вагонів для "Укрзалізниці" сьогодні — це жорстока необхідність, оскільки без неї перевезення просто зупиняться. Бізнес уже давно почав оновлювати свій вагонний парк, і тільки УЗ ніяк не може зайнятися вирішенням цієї проблеми, незважаючи на те що з існуючим парком вона вже не може забезпечити перевезення усім бажаючим клієнтам.

Наприклад, тільки на одну дату — 12 серпня — замовники подали в "Укрзалізницю" заявку на подачу 2294 вагонів, яку держкомпанія змогла виконати лише на 64%.

За оцінкою Ярослава Пилипчука, тільки за рахунок проблеми з вагонами на "Укрзалізниці" Україна втрачає близько 0,5% ВВП.

При цьому вартість програми "Укрзалізниці" з оновлення вагонного парку цілком підйомна. Ярослав Пилипчук зазначив, що ще три роки тому фактичні капітальні інвестиції УЗ оцінювалися в $1 млрд на рік, тоді як для того, щоб держкомпанія підтримувала поточний рівень своєї експлуатаційної можливості, загальні інвестиції (не тільки у вагонний парк, а й в інфраструктуру) оцінювалися в $3 млрд.

Однак залишається відкритим питання ефективності використання коштів, виділених на будівництво вагонів, оскільки у цьому гріху держкомпанія була помічена не раз. Найсвіжіший приклад — Державна аудиторська служба після перевірки діяльності "Укрзалізниці" за 2017–2020 рр. виявила фінансових порушень, зовнішніх і внутрішніх ризиків на загальну суму 61,4 млрд грн.

Або ще один приклад, який стосується вже безпосередньо закупівлі вагонів. Юлія Гришина, голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, створеної для перевірки і оцінки стану "Укрзалізниці", повідомила на своїй сторінці в Facebook, що держкомпанія не могла реалізувати проєкт закупівлі 5 тис. нових вантажних вагонів за кредитним договором з ЄБРР, укладеним у листопаді 2018 р. на суму $150 млн. Компанія кредит не використовувала, але повинна була виплатити комісію й інші супутні платежі за цим кредитом на $2,8 млн.