• USD 27.8
  • EUR 33.4
  • GBP 38.7
Спецпроєкти

"Великий брат" по-новому. Як у Китаї будують "цифровий ленінізм"

Всупереч очікуванням, розвиток технологій не підірвало авторитаризм в Піднебесній
Реклама на dsnews.ua

"За допомогою нових технологій хоче керувати економікою, контролювати громадян і обігнати західний світ, який по-старому дотримується права людини", - пише The Wall Street Journal.

Від Сталіна до Мао прихильники централізованого планування стикалися з однією і тією ж проблемою: система не працювала. У Радянському Союзі були постійні черги за хлібом, а цілі по виробництву сталі, придумані головою Мао, призводили до того, що селянам доводилося кидати в печі горщики і каструлі. А потім настав голод.

Незважаючи на гучні заяви про вирішальної ролі ринку, Сі Цзіньпін впевнений: головувати має все ж таки держава. У гонитві за статусом, яким володів Мао, голова хоче використовувати big data і штучний інтелект, щоб виправити помилки минулого планування і міцно тримати віжки китайської економіки, зберігаючи при цьому контроль над громадянами.

Інформаційні технології, всупереч очікуванням, не тільки не підірвали авторитарну китайську модель, але навіть посилили її. Створену Цзиньпинем програму, що забезпечує виживання Комуністичної партії Китаю, німецький політолог Себастьян Хейлманн назвав "цифровим ленінізмом". Сама партія вважає за краще термін "проектування на вищому рівні". Завдяки йому Цзіньпін хоче керувати новим етапом розвитку країни, що базується на передових технологіях начебто робототехніки, 3D-друку та електрокарах з автопілотами.

Китайські інженери працюють над планом моніторингу продуктивності машин за допомогою датчиків і камер. Корпоративні бази даних дозволять регуляторам спостерігати за кредитними та інвестиційними потоками в режимі реального часу, а також виявляти незаконні транзакції. Алгоритми повинні використовувати цю детальну інформацію для оптимізації макроекономічних рішень, підтримання балансу на ринках і запобігання спекуляцій.

На публіці керівники китайських олігополій даних (включаючи цифрових гігантів на зразок Alibaba і Tencent) з ентузіазмом підтримують проект, який змушує їх відправляти терабайти даних про своїх споживачів в держустанови. Глава Alibabа Джек Ма в минулому році порівняв роль big data в управлінні економікою зі значенням рентгенівського знімка або томографії в медичній діагностиці. Він запевняє, що протягом наступних тридцяти років "планова економіка буде тільки зростати".

Згідно західним капіталістичним економічним теоріям навіть цифрове централізоване планування ніколи не замінить того, що Адам Сміт назвав "невидимою рукою ринку". Економісти Дарон Аджемоглу та Джеймс Робінсон у своїй книзі "Чому нації програють" (Why Nations Fail) стверджують, що централізовані економіки, такі як Китай, в кінцевому підсумку приречені на провал, бо еліти, які ними керують, завжди будуть відчувати загрозу від політичних наслідків інновацій.

Реклама на dsnews.ua

Інші кажуть, що все навпаки: в епоху цифрових технологій авторитарні режими, слабо обмежені конфіденційністю і захистом даних, можуть отримати інноваційне перевагу.

Багато молоді програмісти після Стенфорда і Массачусетського технологічного інституту приєднуються до китайським стартапам. Їх приваблює легкий доступ до величезних ресурсів даних, завдяки яким можна здійснювати відкриття і скорочувати час, необхідний для запуску винаходів.

Оскільки уряд Пекіна є кращим клієнтом таких стартапів, цифрові компанії можуть надати величезний вплив на життя китайців. Так, шанхайська компанія спільно з міністерством громадської безпеки працює над базою даних, яка зможе ідентифікувати особу кожного з 1,4 млрд китайців протягом трьох секунд. Система "соціального кредиту" збирає дані про громадян, включаючи записи в соціальних мережах, щоб оцінювати їх платоспроможність.

Протягом багатьох років західні політики вважали: Китай поступово рухатися до вільної ринкової економіки, що в результаті виправить порушення, викликані централізованим плануванням. Велика економічна відкритість, на їхню думку, у кінцевому підсумку повинна була викликати лібералізацію політики. Якщо ж Китай запізниться з демократичними перетвореннями, то ризикує зіткнутися з падінням конкурентоспроможності своєї економіки.

Між тим Сі Цзіньпін не вірить в ці припущення. Стає ясно, що "реформа та відкриття" - гасло епохи Денге - підійшли до кінця. Націоналізовані галузі промисловості начебто виробництва сталі або суднобудівництва залишаються тягарем для економіки країни. А ось нестача споживачів, колись стала прокляттям централізовано планованих економік, канула в історію. Сьогодні саме витрати динамічного китайського середнього класу стають рушійною силою економічного зростання, а більшість цін визначає ринок.

"Розумне" планування може допомогти Китаю перейти до більш сучасної економіці. Що ж може піти не так? В першу чергу - це перевантаження баз даних. Їх збір - це одне, а інтелектуальний аналіз - щось зовсім інше. По-друге, що більш небезпечно для звичайних китайців і технологічних компаній, - засилля бюрократії. Державні регулятори мають намір змусити технологічні корпорації жертвувати уряду 1% акціонерного капіталу разом з повноваженнями по прийняттю рішень. Ентузіазм технологічних магнатів впровадження ідей Цзіньпіня може швидко зійти нанівець, коли партійні апаратники почнуть просувати свої ідеї на засіданнях рад директорів.

Драконівський підхід Цзіньпіня переводить ідею "великого брата" на абсолютно новий рівень. Центральне планування "не просто контроль над однією з областей людського життя, яку можна відокремити від інших, - писав Нобелівський лауреат з економіки Фрідріх Хайєк. - Це контроль за засобами для досягнення наших цілей". Цю пропозицію було написано в 1940 р. Не Хайєк, ні Мао не могли уявити собі авторитаризм, заснований на таких знаннях, які Сі Цзіньпін використовує сьогодні.

Текст матеріалу опублікований на Gazeta Wyborcza.

    Реклама на dsnews.ua