Без ПДВ. Чи зменшать "слуги" ціни на продукти

В Україні розпочали обговорювати ідею зниження ставки ПДВ на продукти харчування. Якщо робити це для покупця в магазині, ефект буде тимчасовим і непомітним, а на зниження ПДВ для виробника навряд чи погодиться влада

В Україні обговорюється зниження ПДВ на окремі категорії продуктів харчування / Getty Images

Глава парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, виступаючи в ефірі телеканалу "Рада", припустив, що Україна може запровадити знижену ставку податку на додану вартість (ПДВ) на окремі категорії продуктів харчування.

Народний депутат зазначив, що для такого кроку потрібно шукати збалансоване рішення та компенсатори потенційних втрат бюджету. Ініціатива щодо зниження ПДВ обговорюється Офісом президента, профільними асоціаціями, Міністерством фінансів, Державною податковою службою, профільним комітетом Верховної Ради.

Арахамія згадав про європейський досвід: Польща з лютого знизила ставку ПДВ до нуля. Тепер цікаво, чи зможе Україна втілити таку ініціативу і як це позначиться на торгівлі, виробниках, споживачах та тому ж держбюджеті, за який переживають у партії влади.

Чи буде мінус 20%?

ПДВ є податком, який сплачує кінцевий споживач. Якщо говорити про продукти харчування, то при їх купівлі в магазині покупець, який є в цій ситуації фізособою, сплачує ПДВ, закладений у ціну товару. На сьогоднішній день в Україні ця ставка становить 20%. Магазин, своєю чергою, віддає частину отриманої за товар оплати у вигляді ПДВ до бюджету. Купуючи товар у виробника, магазин вже сплатив ПДВ, який був включений у товар, тому що додана вартість створюється на кожному етапі поставок та угод — аж до продажу товару покупцю, який зрештою і покриває всі витрати на сплату цього податку.

Ідея, яка озвучується законодавцями, — знизити ставку ПДВ на продукти харчування, що має призвести до зниження ціни на них для кінцевого споживача. Колектив депутатів зареєстрував законопроект №7023. У ньому пропонується тимчасово — до 1 січня 2023 р. — запровадити нульову ставку ПДВ для операцій із постачання продуктів харчування внутрішнього виробництва, а також до 7% знизити ПДВ на постачання та розподіл природного газу, електроенергії, тепла та води. Втім, цей проект зареєстрували здебільшого не представники партії влади (хоча серед них є й кілька "слуг"), тому слід очікувати на ще одну законодавчу ініціативу.

Ідея, озвучена від імені партії "Слуга народу", передбачає зниження ПДВ на обмежений кошик споживання. "Можливо, хліб, гречка, олія", — зазначив у своїй заяві Арахамія.

Поки що незрозуміло, на якому етапі знижуватимуть ПДВ. Якщо це станеться на рівні покупки товару в магазині, значного ефекту для виробника не буде. Уявимо, що станеться з ціною в цьому випадку, якщо ПДВ вирішили зробити не 20%, а 10%. Це означатиме, що зменшиться ціна продавця (але всі попередні угоди будуть оподатковуватись ПДВ, а значить і включені в ціну товару).

"Лінійної залежності, що скасували ПДВ і ціни стали на 20% меншими, не буде. Там буде 15%, 17%, все залежить від того, наскільки складний товар, — каже експерт Андрій Вігирінський. — Споживач, звичайно, відчує це зниження, але воно буде тимчасовим. Ключовий елемент інфляції не в податковій складовій, а в енергоносіях, імпортних складових, зростанні зарплат. ПДВ не впливає на структуру собівартості".

Отже, щоб здешевити товар, потрібно зробити дешевшими витратні матеріали, інші складові його собівартості (енергоносії, зберігання, упаковка), а не націнку. Потрібно також розуміти, на які товари будуть знижувати ПДВ, а саме — яка складність їх виробництва та наскільки висока додана вартість. У будь-якому разі, якщо ПДВ обнулять або зменшать удвічі, зниження кінцевої ціни саме на цей відсоток не буде.

"Оскільки на всі комплектуючі буде все одно 20%, то це не сильно вплине на ціну. Щоб продукти подешевшали на 20%, треба скасувати ПДВ на все — на електрику на газ, бензин. Тоді реально ціна могла б знизитися на 20%. На виробництво ж цих ресурсів ПДВ не скасовується. Знижується ПДВ на продаж самого продукту", — каже економічний експерт Всеволод Степанюк.

За даними Держстату, за минулий рік продукти харчування зросли у ціні на 10,8%. Тенденція на їхнє подорожчання збережеться і цього року. Називалися навіть оцінки – на 10-20%. На думку економічного експерта Данила Моніна, ідея знизити ПДВ виникла, щоб стримати зростання цін.

"Добрива виросли в ціні в п'ять разів, паливо дороге. Продукти, виготовлені зараз або з нового врожаю, зростуть у ціні з досить високою ймовірністю на 15%. Я вважаю, що ринок продуктів дуже конкурентний, конкуренція зробить свою справу, і продукти, в яких "сидить" менше ПДВ, можуть певною мірою не те що подешевшати, а, швидше за все, загальмувати зростання ціни на 5-10%", — зазначає Данило Монін.

Польський досвід

Обговорюючи ініціативу щодо зниження ПДВ, варто звернути увагу на досвід Польщі. Тим більше, що він дуже свіжий і на нього посилаються законодавці. Але у цьому досвіді є кілька нюансів. Нововведення в сусідній країні передбачає зниження ставки ПДВ на продукти харчування з 5 до 0%, на пальне — з 23 до 8%, добрива, засоби захисту рослин — з 8 до 0%, на природний газ — до 0%, електричну та теплову енергію — до 5%.

Аграрії, що сплачують ПДВ на загальних підставах, відраховуватимуть 0% ПДВ за такими видами проданої продукції: овочі та плоди, їстівні горіхи; зерна та насіннєвий матеріал, продукція олійних культур; рослинна продукція для переробки та лікарські рослини; молочні продукти; пташині яйця; натуральний мед; харчові продукти тваринного походження Усі ці норми діятимуть півроку — з 1 лютого до 31 липня.

Як бачимо, у Польщі питання вирішили комплексно, тому можна говорити про реальне зниження цін. Але все одно незначне, адже ставка ПДВ обнулюється не з 20%, а з 5%. Додамо сюди і те, що великі торгові мережі часто пропонують своїм клієнтам акції та знижки на рівні 20-30%, і на цьому фоні зниження ціни на 5% видається несуттєвим.

Натомість паливо в Польщі значно подешевшає — на 60-70 грошей, або 15 євроцентів. За словами директора енергетичного концерну PKN Orlen Даніеля Обайтека, середня ціна бензину становитиме близько 1,13 євро, а дизельного палива 1,14 євро, що є найнижчими цінами у Європі. Це також має зменшити ціну продукції аграріїв.

"Європа йде шляхом того, що вона здешевлює складову виробництва, вона знижує податкове навантаження на енергоносії, вона знижує ставку ПДВ на кінцеву продукцію. Загалом рівномірно знижуються складові собівартості і для споживача, і для виробника, щоби все податкове навантаження не лягало виключно на виробника .Ми втрачаємо конкуренцію з іноземними виробниками, тому що у них якраз елементи структури собівартості дешевші, навіть той самий газ", — каже Андрій Вігірінський.

Експерт також вважає, що одностороннє зниження ПДВ підніме витрати: "У виробника зростуть витрати на адміністрування податків. Якщо раніше він перекладав це навантаження на кінцевого споживача, то тепер кінцевим споживачем певних послуг стає він сам, і перекладати 20% йому нема на кого".

Втрати та компенсатори

ПДВ – важливе джерело доходів держбюджету. За даними Держказначейства, минулого року податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування приніс 155,8 млрд грн. На 2022 р. у держбюджеті заплановано надходження за цією позицією на рівні 179,6 млрд грн.

На думку голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетьманцева, зниження ставки ПДВ не вплине на ціну товару, бо є велика частка тіньової економіки. Очевидно, мається на увазі те, що продаж продуктів харчування на ринках і в кіосках ніхто не скасовував. Також нардеп навів оцінки Мінфіну, за якими зниження ставки ПДВ призведе до втрат держбюджету у 60 млрд грн.

"Ця ініціатива відобразиться на доходній частині бюджету, — зазначає економічний експерт Олег Пензін. — Перше питання, яке поставить депутатам і Міжнародний валютний фонд, і Мінфін — де компенсатори? Я не бачу реалістичності в ідеї знизити ПДВ. Це зробили поляки, але вони знизили до нуля з 5%.Ці 5% призведуть до недоотримання бюджетом Польщі $3,5 млрд, а в нас платять 20%, а не 5%.Я б запропонував зробити по-іншому. Не знижувати ПДВ на продукти харчування для всіх, а зробити адресні дотації конкретним малозабезпеченим верствам населення".

А Данило Монін зазначає, що зниження ПДВ може компенсуватися тим, що не так зросте інфляція, а отже, не потрібно значно підвищувати соціальні виплати. "Можна знижувати ПДВ, і будуть втрати доходів, але, з іншого боку, не треба буде збільшувати соціальні виплати. Будь-яка міра коштуватиме 30, 40, 60 млрд грн. Відповідно тут питання — знизити інфляцію більш-менш нормальними простими механізмами або роздавати на інфляційні доходи гроші? Політики люблять друге", — каже експерт.

Для зниження ставки ПДВ справді потрібно знайти збалансоване рішення. Поки що ця ініціатива — на рівні ідеї та дискусій. І обговорення цілком може затягнутися до другої половини весни або до літа, коли багато продуктів харчування подешевшають під впливом сезонного чинника.