• USD 27.8
  • EUR 33.4
  • GBP 38.7
Спецпроєкти

Чи зуміє Путін відстояти Одеський НПЗ

Стартував днями процес банкрутства найбільшого заводу Курченко відкриває можливості для його остаточного виходу з орбіти фінансистів Путіна
Фото: dumskaya.net
Фото: dumskaya.net
Реклама на dsnews.ua

На минулому тижні до Єдиного реєстру юросіб і фізосіб-підприємців була офіційно внесено запис про початок банкрутства ПАТ «Одеський нафтопереробний завод». За даними «ДС», рішення суду про це було винесено 11 січня, в ролі ініціатора виступило найбільше энергопоставляющее підприємство Одеської області «Одесаобленерго». Відповідний позов енергокомпанія подала ще в листопаді минулого року, після чого аналогічні вимоги до боржника висунула і Державна фіскальна служба. Однак податківцям не вдалося досягти своєї мети — їх заяву суд навіть не став розглядати з-за того, що позивач примудрився невірно вказати назву відповідача.

Як відомо, «Одесаобленерго» входить в орбіту групи VS Energy, контроль над якою приписують росіянам — президентові футбольного клубу ЦСКА (Москва) Євген Гінеру і депутату Держдуми РФ від «Єдиної Росії», голосувати за незаконну анексію Криму, Олександру Бабакову. Втім, незважаючи на це, говорити про те, що росіяни взяли в свої руки управління процесом банкрутства Одеського НПЗ, не доводиться. Як з'ясувала «ДС», розпорядником майна боржника суд призначив арбітражного керуючого з Дніпропетровської області Дмитра Проскуріна. Останній відомий як ліквідатор Дніпродзержинського заводу кольорових металів — колись найбільшого в країні спеціалізованого виробника платини, паладію, родію і золота з вторинної сировини. На цю посаду Проскурін назначен був в грудні 2014 р. з подачі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, до сфери управління якого входить завод кольорових металів. Тому є всі підстави вважати його людиною, який буде як мінімум «сильно прислухатися» до думку відомства Володимира Демчишина щодо подальшої долі Одеського НПЗ.

З 2013 р. мажоритарним акціонером зазначеного підприємства, здатного переробляти 2,8 млн т нафти на рік, залишається зареєстрована на Кіпрі компанія Empson Limited. Її спочатку було прийнято включати в орбіту групи ВЕТЕК харківського «золотого хлопчика» Сергія Курченко. Виконавчим директором підприємства з травня минулого року працює близький до нього менеджер Юрій Гапоченко. Однак, за чутками, реальним фактичним власником заводу з 2014 р. є підконтрольна владі РФ група ВТБ, в заставі якого вже два роки знаходиться цілісний майновий комплекс підприємства, включаючи земельну ділянку площею 59 га. Майно опинилося у росіян після того, як ряд іноземних фірм Курченко отримав кредит у ВТБ Банку на суму понад $350 млн (договори іпотеки з НПЗ, який виступив поручителем боржників, були підписані в кінці лютого 2014 р., відразу після краху режиму Януковича).

Навіть якщо заявка ВТБ буде прийнята в повному обсязі, процес розпорядження майном, як показує українська практика, може затягнутися на довгі роки, так і не дійшовши до етапу формування реєстру. А за цей час завод цілком може накопичити ще велику заборгованість перед тим же «Укртранснефтепродуктом» або структурами, близькими до його кураторам

Проте вже в квітні Печерський суд Києва наклав арешт на це майно з подачі Головного слідчого управління МВС України, який розслідував оборудки групи ВЕТЕК. Тоді ж були заарештовані 75 тис. т нафтопродуктів Одеського НПЗ, реалізація яких в подальшому через державне підприємство «Укртранснафтопродукт» («дочка» Міненерговугілля) викликала гучний скандал. А вже в грудні минулого року — незадовго до початку банкрутства підприємства — стало відомо, що зазначене ДП «взяло в оперативне управління Одеський нафтопереробний завод». Зроблено це було на підставі розпорядження Міненерговугілля, заснованого на визначенні Приморського районного суду Одеси від 13 листопада 2015 р.

У цьому світлі процес банкрутства Одеського НПЗ, який зараз веде дружній Міністерству енергетики та вугільної промисловості людина, може зіграти на руку українській владі. Адже саме від розпорядника майна нафтопереробного заводу залежить формування реєстру вимог кредиторів до боржника, а цей процес має свої особливості, особливо за відсутності належного рівня лояльності арбітражного керуючого до найбільшого заявнику. І навіть якщо заявка кредитора в підсумку буде прийнята в повному обсязі, процес розпорядження майном, як показує українська практика, може затягнутися на довгі роки, так і не дійшовши до етапу формування реєстру. А за цей час завод цілком може накопичити ще велику заборгованість перед тим же «Укртранснефтепродуктом» або структурами, близькими до його кураторам. До числа яких ряд ЗМІ відносить нардепа від «Народного фронту» Сергія Пашинського і близького до нього бізнесмена, власника паливної групи «Фактор» Сергія Тищенка.

    Реклама на dsnews.ua