• USD 26.9
  • EUR 31.9
  • GBP 37.5
Спецпроєкти

Кидок Гройсмана. Збільшенням зарплати Кабмін збиває з ніг Тимошенко і Ляшко

Прогнозоване, хоча тим не менш несподіване, рішення Кабінету міністрів підняти мінімальну заробітну плату в Україні з 1 січня 2017 року вдвічі, остаточно ховає ідею проведення дострокових виборів в Україні.
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Відкриваючи засідання Кабінету міністрів, прем'єр Володимир Гройсман про це не згадав, вважаючи за краще розповідати деталі прагматичного плану уряду, який допоможе трудящим, збільшить надходження в бюджет і стимулюватиме попит. "Мінімальна зарплата не може бути менше 3,2 тис. грн. Прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата будуть збігатися. Ніхто в Україні не буде заробляти менше 3,2 тис. грн на місяць", - сказав Гройсман.

Де-факто, вже можна говорити, що осіннє політичний наступ Тимошенко, Ляшко і Оппоблока закінчилося так і не розпочавшись. Програма виділення субсидій на житлово-комунальні послуги була лише першим кроком, боротьби уряду Гройсмана за можливість далі залишатися при владі, продовження мораторію на землю - другим, а підвищення зарплат - третім. В таких умовах мобілізувати українців на якісь грандіозні виступи вже не вийде. Уряд отримує можливість спокійно планувати свою діяльність, як мінімум до осені 2017 року, а то і до весни 2018, а там вже дострокові вибори втрачають всякий сенс, оскільки недалеко буде і до чергових парламентських.

Цікаво, що тиждень тому при розгляді Держбюджету в парламенті, ніхто з уряду навіть словом не обмовився про дворазове підвищення мінімальної зарплати. Хоча, ще на початку жовтня в інтерв'ю одному з українських тижневиків про подібною схемою розповідав міністр соціальної політики Андрій Рева.

З праці

Можна оцінити кількість українців, яких торкнеться рішення Кабміну про підвищення МЗП. За даними Державної фіскальної служби з 9 мільйонів легально працевлаштованих 5 млн українців отримують зарплату на рівні мінімальної. Якщо ж подивитися на показники офіційної статистики, то в Україні 15,58 млн зайнятого населення, в тому числі 7,89 млн - штатні працівники підприємств (з кількістю найманих працівників 10 і більше осіб). Решта - це самозайняті, індивідуальні підприємці, а також які працюють на малих підприємствах та у власних присадибних господарствах. З іншого боку, за інформацією Держстату, на сьогодні в Україні зарплату менше 3 тис. грн отримують 38,8% працюючих. Тобто понад 3 млн штатних працівників підприємств плюс ще - тут можлива тільки груба оцінка - пара мільйонів «індивідуалів» точно отримають надбавку до зарплат.

Для тих, хто отримує більше нової мінімалки, приємних новин куди менше. Зокрема, Кабмін планує відмовитися від прив'язки до рівня мінімальної заробітної плати нарахування зарплати для суддів, держслужбовців і депутатів.

"Ми вирішили відв'язати мінімальну зарплату від тих прив'язок, які були дуже модними", - прем'єр. За словами прем'єра, мінімальна зарплата не буде використовуватися як розрахункова величина при визначенні посадового окладу. Звичайно цікаво, як саме все буде обставлено, адже використання мінімальної зарплати як розрахункову величину закріплено наприклад в законі про статус суддів, народних депутатів та інших привілейованих категорій службовців, а це значить доведеться вносити зміни в закони, а це буває непросто, оскільки настрої навіть у членів парламентської більшості, більш ніж мінливі.

Реклама на dsnews.ua

Звідки гроші

Виникає також питання пошуку додаткового фінансового ресурсу, для того щоб збільшити мінімальну зарплату в 2 рази, навіть не піднімаючи більше нікому, уряду необхідно додатково 8 млрд гривень в місяць або 96 мільярдів в рік.

Сума чимала, але враховуючи, що бюджет за звітами уряду виконується з невеликим профіцитом, то гроші можна пошукати. Крім того, якраз напередодні урядового рішення рада НБУ прийняв рішення перерахувати в бюджет частину консолідованого прибутку НБУ за 2015 рік, а саме 38 млрд грн. Так що уряду є що перерозподіляти.

Великого стрибка інфляції очікувати навряд чи доводиться, але при цьому немає ні найменших сумнівів, що збільшення мінімалки штовхне ціни в недорогому сегменті ринку у бік зростання. Крім того, заробітна плата - це готівкові гроші, які контролювати практично неможливо, а додаткові доходи українці обожнюють витрачати на купівлю різноманітних імпортних товарів або доларів, що може створити певні проблеми як для валютного ринку так і для торговельного балансу країни.

Втім, збільшення мінімальних зарплат для уряду, це не тільки витрати, це і різке збільшення податкових надходжень. Це в першу чергу Єдиний соціальний внесок (ЄСВ - 20%), а також податок на доходи фізичних осіб (ПДФО -18%), і податок на додану вартість (ПДВ -20%) і акцизи. Фактично держава майже половину суми виділеної на зарплати, відразу поверне назад, просто перекладаючи з однієї кишені в іншу, провівши деяку роботу і паралельно відрапортувавши про підвищення рівня життя трудящих.

Не варто також забувати про підвищених комунальних тарифах, які також поглинуть значну частку тільки що підвищених зарплат. Так що надлишок у трудящих повинен залишитися зовсім невеликий.

Сумна доля

З бізнесом буде складніше. По-перше, друкарського верстата у підприємців немає і НБУ їм прибуток не перераховує, її треба заробити. Піднімуть їм всім зарплату за призовом прем'єра і президента? Для цього потрібні додаткові ресурси. Вимоги підняти зарплату під загрозою перевірок просто може спровокувати звільнення. Хоча в уряду є свої резони, мовляв, торік ЄСВ був знижений з 36 до 20%, а зарплати пропорційно не зросли, будьте так ласкаві, підвищіть тепер...

Чому бідний

Виникає питання, чи зможе підвищення мінімальної зарплати в 2 рази привести до вирішення проблеми бідності? Ні, не зможе. Щоб вирішити цю проблему потрібен стійке економічне зростання протягом десятиліття. Не кажучи вже про те, що $123 - це звичайно краще ніж вдвічі менша сума, але це більш ніж скромно не тільки європейським, а навіть за середньосвітовими показниками. Тим не менш, тактичний хід у уряду вийшов досить вдалий.

В стратегічній перспективі, все виглядає не настільки привабливо і дещо нагадує діяльність першого уряду Юлії Тимошенко в 2005 році, коли прийшовши до влади на хвилі Помаранчевої революції уряд зайнявся збільшенням мінімальних стандартів, підвищенням прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати. В результаті, на ринку праці склалася така ситуація, що різниці між кваліфікованим і некваліфікованому працею практично не виявилося, навіть навпаки, бути чорноробом, санітаром або двірником, виявилося вигідніше ніж лікарем, вчителем або навіть простим держслужбовцям. Це не означає, що санітар повинен отримувати мало, необхідно, щоб лікар чи інженер, отримував багато. Втім зараз для уряду Гройсмана головне виграти час у популістів, щоб приймати стратегічні рішення.

    Реклама на dsnews.ua