• USD 27.7
  • EUR 32.8
  • GBP 36.4
Спецпроєкти

Примарне зростання. Куди заведуть українську економіку чотири кроки Шмигаля

Поки що ситуація в Україні і в світі складається так, що сподіватися на істотне зростання економіки просто не доводиться. Однак у прем'єра є свій рецепт виходу з кризи

Реклама на dsnews.ua

План наступу

Кабінет Міністрів у середу, 29 липня, оновив макроекономічний прогноз, вказавши, що ВВП в 2021 р. зросте на 4,6%, а в 2022 і 2023 рр. – на 4,3% і 4,7% відповідно. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, точками зростання української економіки стануть промисловість і сільське господарство.

«Це розвиток промисловості, підтримка національного виробника, зокрема, у сфері машинобудування, оборонного замовлення. Серед сприятливих чинників для нашої промисловості – це очікування, що з четвертого кварталу цього року почнеться відновлення економік в різних країнах світу і це сприятиме збільшенню попиту на українську металургію, тобто на експорт українських металів», — сказав він.

«Другий аспект – це збільшення переробки в аграрному секторі. Щоб наша аграрна галузь розвивалася в напрямку «экспортуй не сировину, а готовий продукт», ми повинні дати можливість аграріям створювати велику додану вартість. Це користь для економіки, це розвиток аграрного бізнесу, причому, не в сировинній основі, а, власне, на основі сучасних високих технологій. Тому прошу Міністерство економіки та відповідні департаменти працювати над цим», – дав доручення прем'єр.

У підсумку, глава Кабміну планує, що економічне зростання в Україні в найближчі роки буде досягатися за рахунок:

  • збільшення обсягів промислового виробництва, зокрема машинобудування,
  • збільшення частки переробки сільгосппродукції з більш високою доданою вартістю,
  • підвищення попиту на український метал на зовнішніх ринках,
  • збільшення внутрішнього споживання на фоні поліпшення споживчих настроїв.

Не так швидко

Реклама на dsnews.ua

Опитані «ДС» аналітики прохолодно поставилися до цілей, намічених прем'єром. Економічний експерт Борис Кушнірук зазначив, що цього року українська економіка може впасти на 8%, і тоді зростання на 4% в наступному навіть не дозволить вийти на показник початку 2020-го.

При цьому він зазначив, що є кілька факторів, які можуть кардинально сплутати карти Денису Шмыгалю. Зокрема, якщо МВФ припинить співпрацю, то це призведе до зупинки фінансування з боку Світового банку, а це може створити проблеми вже в цьогоріч – падіння економіки буде навіть значнішим за 8%, і соціально-економічна ситуація ще більше погіршиться. Борис Кушнірук вважає цілком реалістичним сценарієм, коли восени Україна зіткнеться з соціально-економічною кризою, а потім, можливо, і політичною. «Якщо все піде за цим сценарієм, то про жодне зростання у наступному році говорити не доводиться», — вважає він.

Другий фактор, на думку експерта, зовнішній: все вказує на те, що в світі буде нова хвиля коронавірусу, і ми не розуміємо, чи буде третя чи четверта. Цей фактор, якщо він з'явиться, нівелювати ніяк не вдасться. «У наступному році ми можемо зіткнутися з проблемою, що світова економіка через коронавірус не буде відновлюватися... І ми не знаємо, чи буде у нас можливість у наступному році для відскоку з точки зору зовнішніх ринків», — зазначає Кушнірук.

У той же час Кушнірук поки не бачить, що в уряду є конкретна програма дій на випадок, якщо ці прогнози виправдаються. Так, програми зі зростання промислового виробництва і збільшення частки переробленої продукції в агросекторі, навіть якщо вони з'являться, не дають миттєвого результату в принципі. «Це програми, які дадуть ефект за 5-7-10 років, і то, якщо почати займатися цим прямо сьогодні», — сказав він.

Експерт зазначив, що уряду, щоб стимулювати зростання економіки, потрібно підходити до проблем комплексно. Наприклад, досі не вирішена проблема «Укрзалізниці» — збиткові пасажирські перевезення перехресно субсидуються коштом вантажних, що не дозволяє ні підвищити якість пасажирських, ні знизити тарифи на вантажні. У той же час зниження тарифів дозволило б стимулювати бізнес. Покращення пасажирського сполучення підвищило б мобільність населення, що стало б поштовхом для збільшення будівництва дешевшого і доступнішого житла в передмістях.

Самі маємо постаратися

Питання про збільшення частки переробленої сільськогосподарської продукції, про яку говорив прем'єр, насправді, залежить не тільки від зусиль уряду. Наприклад, Україна – лідер з експорту соняшникової олії. Однак на експорт йде сире, не бутильоване масло, яке дає низьку додану вартість. Необхідність випуску українськими виробниками олії власного бренду, з яким вони могли б конкурувати на зовнішніх ринках, агроексперти озвучували ще кілька років тому, проте з того часу ці побажання і поради бізнесу так і не були втілені в життя – ніхто з українських виробників не хоче викладати величезні суми на створення та просування власного бренду.

На думку економічного експерта Олександра Охріменка, без такого міжнародного бренду неможливо забезпечити великі продажі готової продукції. «Продати корабель кукурудзи можна за п'ять хвилин, а от продати корабель печива можна тільки після того, як буде розкручений світовий бренд українського виробника, а це коштує близько $10-15 млрд», — зазначив він.

Надії на економічне зростання за рахунок збільшення продажу металу також виглядають не дуже обґрунтованими. У четвертому кварталі 2020-го можна було б очікувати зростання продажів через щорічне збільшення попиту на метал після літнього затишшя. Однак, World Steel Association прогнозує, що цього року попит на сталь у світі скоротиться на 6,4% порівняно з 2019 р., розповів Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center. За прогнозом World Steel Association, світовий ринок сталі не відновиться і в 2021 р.

Не допоможуть зростанню економіки, на думку Охріменка, і надії на зростання середньої зарплати, яка буде стимулювати споживчі настрої. «Карантин дуже сильно вдарив по доходах і заощадженнях українців. Тепер потрібні будуть роки і роки, щоб їхні доходи зросли до рівня 2019 р. Зараз велика проблема з безробіттям. І навіть ті, хто працюють, не отримують зарплату докарантинного рівня. Якщо підняти мінімальну зарплату, бізнесу просто доведеться або скоротити людей, або перевести їх на оплату в «конверті», — вважає він.

А як у людей

Ілюстрацією того, що потрібно зробити в Україні для забезпечення економічного зростання, може бути розповідь Олексія Тимофєєва, співзасновника компанії Trident Acquisitions Corp., який раніше працював СЕО в компанії «Смарт-Холдинг». Сьогодні він допомагає інвесторам будувати і розвивати нове виробництво в Естонії і розповідає на своїй сторінці в Facebook, які умови для нового бізнесу пропонує влада цієї країни.

Коротка характеристика проекту – завод з виробництва водорозчинних фосфорних добрив, інвестиції в першу чергу – 20 млн євро, і в перспективі можуть бути потроєні. Виробництво буде розташовуватися в промисловому парку в Нарві, поруч з балтійським портом, кількість робочих місць у першому модулі виробництва – загалом 200.

За словами Олексія Тимофєєва, цей проект отримає грант від уряду в розмірі 1 млн євро, що дозволить скоротити терміни окупності і підвищити рентабельність. Ще один грант – 100 тис. євро – компанія отримає від Фонду сприяння розвитку підприємництва на підключення до мереж. При цьому під'єднання до водопостачання, каналізації, газу та оптоволоконного зв'язку вже входити у вартість придбаної землі, дорога до об'єкта і вуличне освітлення вже проведені. Підключення до електроенергії коштує 100 тис. євро за 1 МВт потужності (при необхідних 5 МВт).

«Погодження проекту керуюча компанія промислового парку бере на себе спільно з проектною організацією. Розрахунковий термін з моменту купівлі земельної ділянки до запуску заводу, включаючи проектування, будівництво, монтаж обладнання та запуск лінії — 1,5 року», — сказав Олексій Тимофєєв. При цьому дозвіл на будівництво промислового об'єкта і потім на введення його в експлуатацію видається за 2 тижні, а всі комунікації – в електронному вигляді.

Також він зазначив, що податок на прибуток в Естонії становить 0% і діє принцип оподаткування виведеного капіталу. «Наші партнери, які працюють в Естонії 7 років, не були в податковій жодного разу. І до них ніхто не приходив. Всі комунікації в електронному форматі», — сказав він.

Бізнес має можливість отримувати дешеві кредити, їх вартість у великих скандинавських банках — 2-3% в євро. «Наш майбутній сусід з промислового парку, виробниче підприємство середнього розміру, яке працює в Естонії з 2014р., кредитується під 1% річних», — розповів Тимофєєв. Однак в Естонії бізнесу дозволено мати рахунок у банку в будь-якій країні ЄС без необхідності відкривати його в місцевих банках. «Тепер ні для відкриття компанії, ні для кваліфікації інвестиції місцевий рахунок не потрібен. У нашому випадку це означає, що можна відкривати рахунок в «рідному» банку материнської компанії-інвестора і працювати. Це зручно, з урахуванням того, що банківський комплаєнс – це окрема епопея і проходити його в новому банку зайвий раз - це втрата часу», — розповів Тимофєєв.

Спрощено, за його словами, і вирішення питань, пов'язаних з відшкодуванням ПДВ для експортерів: «Це одна «галочка», яку треба поставити в електронній формі. Жодних питань, перевірок і походів в податкову, електронний формат звітності це виключає».

На думку Тимофєєва, Україна, як об'єкт для інвестування, перебуває в нерівній позиції порівняно з країнами, що надають ось такі умови для інвесторів: «Контрольний питання: як і чому цього інвестора переманити в Україну? Це конкретне завдання за конкретним проектом. Тест. І дуже непростий. Буде відповідь – будуть і інвестори».

    Реклама на dsnews.ua