• USD 27.3
  • EUR 32.5
  • GBP 37.9
Спецпроєкти

"Ми хочемо працювати!". Які заборони бізнес вимагає скасувати у Шмигаля

Бізнес організовано підрахував збитки від локдаунів і хоче обговорити з урядом можливість послаблення карантинних обмежень

Підприємці почали акцію "Ми хочемо працювати!"
Підприємці почали акцію "Ми хочемо працювати!" / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Організований вихід

Підприємці почали акцію "Ми хочемо працювати!" і в листі закликають Кабінет Міністрів почати діалог з приводу карантинних обмежень, які вводяться в період погіршення епідеміологічної обстановки в країні. Його ініціаторами виступили Федерація роботодавців України, Союз українських підприємців, Асоціація "Укрлегпром", Українська асоціація кераміки, Асоціація рітейлерів України, Українська рада торгових центрів, Українська ресторанна асоціація, Асоціація меблевиків України, Національна ресторанна асоціація України, Асоціація виробників електротехніки, Асоціація "Парфуми та косметика України ".

Підкреслюється, що мета акції — дати можливість при локдауні на рівних умовах працювати всім підприємцям незалежно від виду діяльності, якщо вони будуть належним чином дотримуватися діючих санітарних та епідемічних норм.

Локдауни і карантин: хто і скільки втратив

Ініціатори акції зазначають, що через довготривалі заборони на роботу під час локдауна і при відсутності рівноцінної фінансової допомоги бізнес вже зазнав суттєвих втрат. Зокрема у сфері ресторанного бізнесу в минулому році виручка впала на 50%, близько 30% закладів закрилося, а в тих, які залишилися на плаву, скорочено третину персоналу.

У непродовольчому роздробу, робота якого була заборонена в період жорсткого карантину, продажі в минулому році знизилися на 30-40%. У сфері торговельної нерухомості сумарні втрати обороту орендарів ТЦ в період локдауну і карантину вихідного дня за минулий рік перевищили 62 млрд грн, а самі ТЦ за цей період втратили близько 8 млрд грн.

Сильно постраждала і легка промисловість — обсяги виробництва за минулий рік скоротилися на 6,1%, а за оцінкою Асоціації "Укрлегпром", роботу втратили близько 20 тис. чоловік.

Реклама на dsnews.ua

Значних збитків зазнала туристична галузь. Держагентство розвитку туризму України оцінило втрати галузі через карантинні обмеженя в 60 млрд грн за 2020 р. У цій сфері працюють понад 250 тис. чоловік, і під час карантину тисячі вже залишилися без роботи.

Провал по доходах стався і в культурно-розважальній сфері — відвідуваність і доходи мереж кінопрокату скоротилися приблизно на 60%, і компанії були змушені скоротити штат мінімум на 30%.

Також великі проблеми у спортклубів: більше 20% з них, або близько 350 закладів, закрилися назавжди, а в кожному з них роботу втратили в середньому від 6 до 10 співробітників.

Нормативи, а не вид діяльності: що вигадав бізнес

Отже, ініціатори акції "Ми хочемо працювати!" домагаються діалогу з урядом, за результатами якого можна було б внести зміни до постанови Кабінету Міністрів № 1236 від 9 грудня 2020 р. "Про встановлення карантину та введення обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, викликаної коронавірусом SARS-CoV-2".

Гендиректор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов пояснив "ДС", що підприємці хочуть добитися не помʼякшення санітарних норм і вимог, закладених в постанові Кабміну, а щоб зміг працювати той бізнес, який може повністю дотримуватися цих норм і гарантувати безпеку своїх клієнтів, незалежно від виду діяльності .

"Адже ми бачили, що частина бізнесу, який потрапив під закриття, змогла б працювати з дотриманням відповідних норм. Наприклад, чисельність потоку покупців, який проходить через продовольчий рітейл, в сотню чи тисячу більше, ніж, наприклад, через кінотеатр. Меблевий салон також може забезпечити виконання нормативів по кількості покупців на квадратний метр ", — сказав Руслан Іллічов.

У свою чергу Святослав Амелін, власник меблевої компанії, зазначив, що меблевий ритейл набагато безпечніше продовольчого. За його словами, відвідуваність меблевих салонів набагато нижче, ніж у продовольчих магазинів, у салонів — широкі площі, і тому є велика дистанція між людьми. "У багатьох країнах світу меблеві магазини не закривають на локдаун саме через низьку загрозу поширення коронавірусу", — сказав він.

За словами керівника Національної ресторанної асоціації України Сергія Гусовського, координація між урядом і підприємцями потрібна і для того, щоб запобігти ухваленню таких нелогічних рішень, як, наприклад, карантин вихідного дня, який боляче вдарив по бізнесу, але мав мало сенсу. "Адже вірус не діє за принципом: у вихідні я працюю, а в будні — ні. Даний рух до певної міри викликаний бажанням вести цивілізований діалог, адже багато бізнесменів на межі відчаю: коли відбувається розкоординація і на голови підприємців сиплються неякісні рішення, то це вже штовхає їх на неповагу до органів регулювання", — сказав він.

При цьому від локдауну страждає не тільки ритейл, але і його контрагенти — промисловість, яка втратила збут, а після цього — постачальники сировини і комплектуючих. "Якщо хтось виробляє плитку або сантехніку, то він не може її продати, тому що салони закриті. А онлайн-торгівля, на жаль, не компенсувала закриття роздробу. Тому якщо закриті ресторани, сфера розваг і ритейл, то втрати не тільки у них, вони значно більше по всьому ланцюжку ", — сказав Руслан Іллічов.

Представники бізнесу також відзначають, що потрібен діалог не тільки з центральною, а й з місцевою владою, адже жорсткі карантинні обмеження вводяться саме на місцях. І якщо, наприклад, в Києві локдаун з 1 травня вже скасовується, то в Дніпрі він продовжений на два місяці.

До речі, підприємці, якщо вірити їхнім заявам, готові за власні кошти забезпечити вакцинацію своїх співробітників, але їм для цього потрібна допомога уряду, оскільки купити вакцини в приватному порядку не можна.

Зараз ініціатори акції чекають відповіді від премʼєр-міністра Дениса Шмигаля на відповідний лист. У свою чергу ми можемо припустити, що швидкого рішення не знайдеться. Адже бізнес — все ж таки зацікавлена сторона. А для того, щоб робити реальні висновки, потрібно докладніше розглядати кожну пропозицію і консультуватися з вірусологами.

    Реклама на dsnews.ua