Гроші на стіл. Яку абонплату доведеться платити українцям за всі ЖКП

Вже восени всім нам прийдуть платіжки за комунальні послуги з новим рядком — "абонплата"
Фото: УНІАН

Кабінет Міністрів на засіданні 21 серпня прийняв постанову, якою встановлено граничний розмір абонплати за комунальні послуги, що надаються за індивідуальними договорами в багатоквартирних будинках.

"ДС" розбиралася, що це за абонплата і скільки грошей українцям доведеться витягти з кишені, щоб її оплатити.

Почнемо з початку. Ще 1 травня цього року набрав чинності Закон "Про житлово-комунальні послуги". Він передбачає, що плата за абонентське обслуговування — це платіж, який виконавець комунальної послуги (водоканал, теплокомуненерго) отримує для компенсації витрат, пов'язаних з укладенням договору на надання послуг, розподілом обсягу послуг між споживачами, стягуванням плати за ці послуги, обслуговуванням приладів — розподілювачів теплової енергії та приладів обліку, які забезпечують індивідуальний облік відповідної послуги в квартирах.

Іншими словами, абонплата — це гроші, які ми будемо платити водоканалу або теплокомуненерго, щоб компенсувати їх витрати на те, що вони ведуть роботу по укладанню договорів, збирають і звіряють показання лічильників, ремонтують і перевіряють їх. Необхідне уточнення: абонплата стосується послуг, які надаються за двосторонніми договорами між постачальником послуг та їх споживачем. Якщо покупцем послуги є ОСББ, то мешканцеві, швидше за все, хвилюватися не потрібно.

Також необхідно уточнити, що абонплата жодним чином не стосується фінансування ремонту внутрішньобудинкової інфраструктури: ці гроші не підуть, наприклад, на заміну проржавілих труб загальнобудинкової системи теплопостачання.

Закон "Про житлово-комунальні послуги" передбачає, що граничний розмір абонплати повинен встановити Кабінет Міністрів. Що і зробив уряд Володимира Гройсмана 21 серпня.

Текст постанови ще не доступний, проте деякі ЗМІ опублікували скан проекту документа. Згідно йому максимальний розмір абонплати визначається за спеціальною формулою, у якій потрібно перемножити між собою кілька показників. Перший — актуальний розмір прожиткового мінімуму на одну особу (гривень на місяць), другий — середній кількісний склад домогосподарства (який становить 2,58 людини), третій — коефіцієнт прибутковості домогосподарства для розрахунку абонплати, який становить два прожиткових мінімуму (тобто у формулі множимо на 2), четвертий — коефіцієнт середнього по Україні розміру витрат домогосподарства на оплату ЖКП, який становить 0,15. П'ятий множник — "коефіцієнт відшкодування домогосподарством витрат, здійснених виконавцем комунальних послуг під час їх надання в багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами і віднесених до плати за абонентське обслуговування", який становить 0,019 — для послуг з постачання теплової енергії та/або гарячої води, централізованого водопостачання і/або централізованого водовідведення і 0,009 — для виконавців послуг з поводження з побутовими відходами.

Опис формули "ДС" вирішила дати максимально близько до тексту урядової постанови, а місцями процитувала, щоб зробити максимально зрозумілим поява нижченаведених числових показників.

Голова правління громадської організації "Центр сприяння і реалізації енергоефективних та екологічний проектів" Олег Попенко розповів "ДС", що при підрахунку фахівцями центру максимального розміру абонплати вийшли наступні результати: для послуг з опалення, гарячого і холодного водопостачання, водовідведення вона склала (за кожну послугу) 34,16 грн (з ПДВ), для послуг з вивезення сміття — 16,18 грн (з ПДВ). Таким чином, якщо абонплата буде стягуватися за кожен з п'яти видів послуг (за умови, що вона надається), максимальний сумарний платіж складе 152,92 грн в місяць. Проте складно прогнозувати, такий же або менший розмір встановлять постачальники послуг.

Олег Попенко назвав постанова КМУ "сирим" і вважає, що в ньому маса незрозумілих речей. Наприклад, у формулі є показник "середній кількісний склад домогосподарства" — 2,58 людини. "Чому вони застосовують цей показник у формулі, якщо в квартирі може жити тільки одна людина?" — дивується експерт.

Незрозуміло також, чому Кабмін встановив однаковий розмір абонплати для різних послуг, за якими і різні витрати на адміністрування платежів. Адже щоб зняти показники з загальнобудинкового лічильника тепла, потрібно спуститися в підвал будинку, іноді — по коліно у воді, тоді як показники по витраті холодної води споживачі подають самі.

Важливо зазначити й інше: сьогодні постачальники комунальних послуг і так стягують абонплату з споживачів, просто вона "зашита" у тариф. Згідно з логікою, після того як абонплата буде виведена в окрему рядок, платіж за саму послугу повинен знизитися. Однак Попенко не впевнений, що компанії-монополісти будуть настільки акуратні з нашими грошима.

Тому, швидше за все, абонплата стане просто нової, додаткової рядком, що збільшить загальну суму платежу.

Однак з-за нечіткості документа відповіді на багато питань ми побачимо після того, як отримаємо нові платіжки з рядком "абонплата". Це буде вже восени, у платіжках за опалення — після початку опалювального сезону, а по інших послуг — після того, як постачальники розроблять нові публічні договори і підпишуть їх з споживачами.

Олег Попенко вважає, що якщо комунальні платежі з-за цього нововведення зростуть, то українці не будуть бунтувати, вони просто не стануть платити. "У нас народ вибрав свою тактику бунту — він просто не платить", — сказав експерт.

Однак очевидно, що прийнятий Кабміном максимальний розмір абонплати може сильно не сподобатися населенню, особливо якщо компанії почнуть стягувати абонплату по максимуму. Але всі шишки за це рішення дістануться новому уряду на чолі з новим прем'єр-міністром, яких оберуть "слуги народу" в парламенті. Тому не виключений і варіант, що новий уряд, щоб не дратувати зайвий раз українців, в якості жесту доброї волі взагалі скасує цю ініціативу "папєрєдніков" або відкладе її в довгий ящик.