Дилема Омеляна. Кого ще НАБУ почне звинувачувати в допомозі бізнесу

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) підозрює екс-міністра інфраструктури Володимира Омеляна у неправомірному зниження портових зборів два роки тому. В чому проблема і як це може вдарити по бізнесу?

Фото: УНІАН

Стаття за збитки

Отже, в НАБУ угледіли кримінал у наказі Омеляна від грудня 2017-го (акт набув чинності у вересні 2018-го). Мова йде про зниження майже всіх портових зборів на 20%, а оскільки один з них - адміністративний - формує дохідну частину держбюджету, то казна в 2018-му недорахувалася 30,5 млн грн: з очікуваних 203,5 млн було отримано 173,1 грн. Причому за законом змінити розмір зазначеного збору могла тільки Верховна Рада. Тому дії екс-міністра кваліфіковані за ч. 2 ст. 211 Кримінального кодексу - видання службовою особою нормативно-правового акта, що зменшує надходження до бюджету всупереч закону, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти в особливо великих розмірах. На підтвердження своєї позиції НАБУ підкреслили, що Міністерство фінансів неодноразово виступало проти зменшення портових зборів якраз через недоотримання доходів до держбюджету.

А ось і вигода

У свою чергу, Омелян запевняє, що знизив портові збори для збільшення товаро/вантажопотоку, завдяки чому, за його словами, морська галузь в 2018-2019 роках показала зростання більш ніж на 20%. І головне, що екс-міністр не самотній у своїх розрахунках. Відразу кілька бізнес-асоціацій підтримали його рішення, зазначивши, що давно про це просили і просять.

"Ставки портових зборів в Україні неконкурентоспроможні в порівнянні з іншими державами, тому, власне, бізнес завжди виступав за їх зниження до економічно обґрунтованого рівня. Два роки тому голос бізнесу почули і зробили перший крок", - зазначили в Європейській бізнес-асоціації (ЄБА) після з'явилися в медіа повідомлень про підозру Омеляну.

В Українській асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції (УкрФа) уточнили, що портові збори в вітчизняних портах найвищі серед країн Чорноморського регіону, і вони економічно необґрунтовані.

У свою чергу, в Американській торговельній палаті також вважають, що зниження урядом портових тарифів і зборів в 2018 р. допомогло розвинути портову галузь. Там впевнені, що "така політика матиме позитивний вплив на економіку України, що призведе до підвищення експортних вантажопотоків і підвищенню ВВП України". Такі висновки в палаті підкріпили розрахунками VoxUkraine, зробленими за підтримки експертів Світового банку, згідно з яким зниження на 50% портових зборів буде генерувати втрату 48,4 млн, але одночасно забезпечить додаткові податкові надходження на рівні 167,7 млн саме від збільшення прибутковості суб'єктів господарювання, які отримають таку знижку.

Іншими словами, якщо дивитися на ситуацію в цілому, то зменшення портових зборів лише збільшує надходження до бюджету.

Між вогнем і бізнесом

Але головний поворот у цій історії виводить дискусію за рамки справи з Омеляном і портовими зборами. Про це спочатку сказав сам екс-міністр: "Це, безумовно, прецедент, і тепер будь-який уряд, який полегшує тиск на бізнес, займається дерегуляцією, скорочує ЄСВ, зменшує інші податки - може бути звинуваченим у шкідництві". Практично в унісон про це ж говорить і виконавчий директор ЄБА Анна Дерев'янко: "Ми як країна прямуємо до якісних і конструктивних реформ, створюємо вигідні умови для ведення бізнесу, роботи, залучення інвестицій. Однак, якщо притягати до відповідальності реалізаторів цих змін, карати за рішення та ініціативність, виникає питання - чи готові будуть інші брати відповідальність і ініціювати якісні зміни, щоб проводити реальні реформи в країні".

І тут ми виходимо на загальну проблему. Законодавство, яке дозволяє так діяти НАБУ, по суті, знерухомлює реформаторів, тобто тих, хто хоче допомогти бізнесу, якщо їх потенційні рішення можуть хоч якимось чином зачепити статті надходжень до держбюджету. З одного боку, воно і зрозуміло: якщо віддати на відкуп навіть високопоставленому чиновнику такі бюджетоутворюючі податки, як ПДВ, то можна ризикнути країною. Тим більше що з повноваженнями чиновників з управління податковими ставками кратно зростають корупційні ризики.

Але, з іншого боку, не можна всі надходження контролювати законами - така кісткова система ніколи не зможе гнучко реагувати на потреби ринку. Адже у випадку з портовими зборами їх зниження, по суті, підвищує надходження в бюджет.

Таким чином, якщо у міністрів і інших відповідальних чиновників не буде маневру в законодавчому полі, щоб спростити життя бізнесу і в перспективі поліпшити наповнення казни, якщо їх при цьому будуть переслідувати за кратно менший недобір по іншій статті, то державна машина так і залишиться неефективною. Або навіть буде працювати вхолосту, як зараз НАБУ. А що потрібно, щоб це антикорупційне відомство нарешті рушило і почало приносити реальну користь суспільству? Перше, про що думається: виявляти корупційні задуми та дії. Не просто порівнювати доходи бюджету до і після рішень посадових осіб, використовуючи математику п'ятого класу, а розкручувати історії з реальними корупційними фактами, коли чиновник погодився зменшити якої-небудь збір за винагороду або в умовах конфлікту інтересів.

А у посадових осіб рівня міністрів повинні бути повноваження змінювати ставки хоча б небюджетоутворюючих податків і зборів. Бо профільним міністрам куди зрозуміліше проблеми бізнесу.