Долар на карантині. Кому вигідна нестача готівкової валюти
Один білий, другий сірий....
Моделювання прогнозних ситуацій, м'яко скажемо, не найкраща риса нинішньої влади. Колишній міністр економічного розвитку Тимофій Милованов кілька місяців тому і зовсім заявляв про те, що Україна, виявляється, може виграти від кризи, що насувається, потіснивши на товарних ринках не кого-небудь, а "кашляющий" Китай. Але що говорити про колишніх... Осібно в цій девальвації смислів завжди був Нацбанк, але і він останнім часом явно "захворів". У центробанку країни заявили, що не бачать істотного впливу світової кризи на українську економіку, а платіжний баланс країни від зовнішніх потрясінь навіть може виграти. Як сказав один з керівників НБУ: "Що стосується платіжного балансу, тобто насамперед операцій експорту-імпорту, то, ймовірно, вплив буде від нейтрального до, можливо, навіть позитивного. І це пов'язано з тим, що ми бачимо ціни на енергоносії, вони дуже сильно знизилися - ціна на нафту, наприклад, впала на 30%, а імпорт енергоносіїв в нашому платіжному балансі становить приблизно 30%, тобто Україна буде платити набагато менше за імпорт цих енергоносіїв". Дешева нафта і дорогий метал укупі з високими цінами на зерно - мрія будь-якого українського реформатора, але, як показує практика, таке трапляється вкрай рідко і не з нами. Крім того, в НБУ досить помірно оцінили втрати доходів українських трудових мігрантів - сумарний мінус не більше $1,5 млрд за рік.
Якщо все так райдужно і з платіжним балансом, і з оцінками кризової інтоксикації національної економіки, не цілком ясно, чому на валютному ринку розгорнулася справжня паніка, причому відрив готівкового ринку валютообмінних операцій безготівкового збільшився до 2-2,5 грн на одному доларі.
За даними Нацбанку, за п'ять робочих днів, з 9 по 13 березня, спільні валютні інтервенції регулятора на міжбанківському валютному ринку, включаючи вибір найкращої ціни купівлі/продажу іноземної валюти (Matching) та інтервенції за єдиним курсом розміщення пропозиції з купівлі/продажу іноземної валюти, склали майже $982 млн. При цьому загальний попит на валюту досяг $2,1 млрд, з яких пайова участь населення не перевищила $300 млн, а нерезидентів - всього лише $8 млн. Левову частку валютних ресурсів купив бізнес - $1,8 млрд.
Здавалося б, активація бізнесу в умовах наближається карантину, чутки про яке вже щосили гуляли по країні з початку березня, викликає більше питань, ніж відповідей. Реальний сектор економіки максимально скорочує економічну активність, а імпортери в умовах ускладнення міжнародної логістики і закриття частини торгового сегменту в Україні, а також скорочення платоспроможного попиту населення, явно не зацікавлені в нарощуванні обсягів поставок. А закупівлі медичних препаратів і обладнання яких здійснюються державою з казначейського валютного рахунку, або, якщо йдеться про приватному бізнесі, явно поступаються за своїми фінансовими параметрами реальних обсягів валютного ринку, різко збільшеного в останні дні.
Тут варто кілька слів сказати про структуру ринку готівкової валюти в Україні. Він складається, майже як у відомій пісні про бабусю та її гусей, з трьох основних сегментів: білого (легального), сірого і чорного.
До першого ми відносимо банки, які працюють на підставі генеральної ліцензії НБУ і повністю підзвітні регулятору, виконуючи всі його регулятивні вимоги щодо умов проведення операцій, так і щодо надання звітності. Це самий маленький сегмент ринку готівкової валюти, як верхівка айсберга. Підставою піраміди служать сірий і чорний сегменти. Сірий ринок валюти - це обмінні пункти, що працюють на підставі агентських угод з банками, а також фінансові компанії, які отримали в НБУ спеціальні ліцензії на валютообмінні операції. У них є легальна вивіска, але при цьому реальні обсяги операцій значно перевищують офіційні дані, тобто 60-70% операцій проходить повз балансу.
Чорний ринок валюти - це обмінні майданчики в інтернеті, приватні дилери "на виїзд" і обмінні пункти, що працюють без всяких ліцензій. Тут все йде нелегально. Сумарно сірий і чорний сегменти становлять, за різними оцінками, до 80% реальних обсягів ринку готівкової валюти. Природно, і сірі, і чорні обмінники мають потребу в підкріпленні валютою. Відбувається це за рахунок зустрічних операцій "готівка в Україні - безготівкові за кордоном", які проводяться на всіляких конвертаційних майданчиках. Ці структури представляють собою своєрідні "контакт-центри", де сходяться бажаючі отримати безготівкову валюту на закордонні рахунки та готівкову - в Україні. Завдання таких точок комунікації - в з'єднанні попиту і пропозиції і покриття сальдового розриву у вигляді різниці між першим і другим. Покриття за рахунок специфічного клірингу заявок клієнтів. Після того як безготівкова валюта пішла за кордон, готівкова передається клієнтам в Україні і надходить у тому числі в сірі і чорні обмінні пункти. Валюта йде за кордон за різними контрактами, в тому числі і за зовнішньоекономічними, імпортним. В статистиці НБУ ці обсяги і проходять як попит з боку бізнесу, так як платежі у валюті здійснюють звичайні юридичні особи, зареєстровані в Україні, які в разі накриття конвертаційних центрів називають фіктивними.
Однак у цих сегментів ринку є одне слабке місце - вони не можуть продавати безготівкову валюту, так як вона тут же потрапить у поле зору регулятора. Таким чином, з тих $1,8 млрд, які були за п'ять днів куплені бізнесом і відправлені за кордон за зовнішньоекономічними контрактами, вагома частка припала на структури, які забезпечують підкріплення сірих і чорних обмінників по всій території країни: сотні мільйонів доларів могли піти у вигляді відтоку капіталу за кордон для тих компаній, які мали готівку в Україні, але хотіли її репатріювати у безготівковій формі, у той же час готівкові кошти надійшли в обмінні пункти. Коли ситуація на валютному ринку більш-менш спокійна, ці постійні потоки виведення безготівкових коштів і поповнення готівки практично збалансовані, і конвертаційних центрів вдається проводити практично повний взаємозалік з мінімальним сальдо, позитивним або негативним (по ситуації).
Але в період курсових стрибків попит на готівкову валюту суттєво перевищує обсяги виведення безготівковій за рубіж, у такому випадку і збільшується попит на неї з боку компаній, задіяних в ланцюжку.
Лібералізований і розбалансований
З початку березня обсяги купівлі валюти різко збільшилися: з $200-300 млн на день до $400-500 млн, причому спред між клієнтськими продажами валюти і її купівлею суттєво зріс, що говорить про те, що ринок розбалансований і точка курсового ринкового рівноваги втрачена.
Якщо в січні-лютому 2020-го в цілому спостерігався профіцит клієнтських валютних операцій (продаж валюти перевищувала купівлю), то в березні ситуація різко змінилася і обсяг дефіциту валюти досягав $235 млн, що відповідало попереднім параметрами середньоденного ринку в цілому.
Середньозважений курс на готівковому валютному ринку вийшов за позначку в 27 грн розширюється при спреді: якщо на етапі стабільності на початку року різниця між ціною продажу і покупки долара складала 0,4065 процентних пункту, то на етапі курсової турбулентності - 0,4132. Хоча такий незначний розрив говорить про те, що основний відтік валюти пов'язаний не з ажіотажним попитом з боку населення (у якого просто вже немає грошей), а з іншими факторами.
Крім участі в покупках валюти сірого і чорного сегментів валютного ринку, істотний внесок вніс і тіньовий ринок економіки: весь минулий рік він позбувався знецінюваного долара, переходячи на гривневі розрахунки, а тепер в контексті кризи запустив зворотну конвертацію, виходячи з гривні і заходячи в долар. Мова йде про десятки мільярдів гривень, що підлягають конвертації. Плюс висновок капіталу, в тому числі фінансовими спекулянтами: якщо на 18 лютого 2020-го вкладення нерезидентів в портфель ОВДП становили 129 млрд грн, то на 18 березня 2020-го вже 124,8 млрд грн: скорочення на 4,2 млрд або приблизно $161 млн, але значна частина цих коштів була виведена ще раніше, напередодні відставки колишнього уряду. І не варто забувати конвертацію накопичень еліт: на відміну від тих же турків, вони ніколи не відрізнялися особливою любов'ю до національної валюти, хоч і постять патріотичні фотки в "Фейсбуці".
Те, що нам заважає, той нам допоможе
У колишні роки НБУ застосовував адміністративні інструменти курсового стримування, вводячи валютні обмеження і обов'язковий продаж виручки експортерами. На даний момент Нацбанк заявляє про те, що не має наміру застосовувати адміністративний інструментарій і вводити надзвичайний стан на валютному ринку, хоча такий механізм у нього є згідно з новим законом про валюту. Це виглядає досить дивно, адже у нас надзвичайна економічна ситуація, надзвичайна епідеміологічна, введені безпрецедентні обмеження для населення та бізнесу, і тільки в контексті валюти - лібералізм, характерний для епохи валютного благоденства. Кому це вигідно?
Зрозуміло, що ліберальна валютна система зараз мало чим допоможе у залученні інвестицій, які не прийдуть з-за глобальних чинників нестабільності. Зате найбільші ФПГ не будуть продавати валютну виручку, і нерезиденти зможуть спокійно виводити свої капітали з піраміди ОВДП.
Правда, залишається фактор тіньової економіки і населення, які можуть тиснути на курс з допомогою ажіотажного попиту, але тут ідеально підходить "коронавірусна відмазка". Якщо створити штучний дефіцит готівкового долара, то банки зможуть спокійно перейти на безготівкові онлайн-сервіси для проведення валютообмінних операцій, про що вже встигли заявити деякі фінустанови - як приватні, так і державні. Наскільки це була їх ініціатива або настійні рекомендації з боку регулятора - сказати важко. У такому варіанті сірий і чорний ринок валюти залишаються без необхідної підживлення готівковими коштами і, отже, змушені будуть суттєво скоротити операції, що, втім, лише підсилить ажіотаж з боку покупців.
Безготівкова купівля валюти клієнтами в банках за допомогою онлайн-сервісів - це відсікання 90% споживачів, адже для придбання валюти потрібно мати на банківському рахунку необхідну суму в гривнях. А якщо її немає, то поповнити рахунок на суму від 150 тис. грн можна буде лише на підставі підтверджених джерел коштів (податкові декларації за останні три роки). Тобто велика частина населення і тіньового бізнесу купити валюту з допомогою банків не зможуть, так як у них не вийде підтвердити джерела грошових коштів, що вносяться на рахунок/картку.
Версія з затримкою літаків не витримує критики, адже перекрито пасажирське авіасполучення, а не вантажне: пошта, в тому числі дипломатична, продовжує надходити, так само як і інші комерційні вантажі. Замовити доставку готівкової валюти не становить особливої праці. Але навіщо це робити, якщо набагато вигідніше відправити 90% населення на валютний карантин, коли готівковий ринок буде дорожче, ніж безготівковий, у всякому разі, на піку паніки розрив досягав 2-3 грн. Зараз ринок выравнялся, але не скрізь: валюта на аукціонах НБУ продається дешевше.
Отже, для щасливих суб'єктів ринку відкривається великий простір для арбітражу і заробітку на дефіцит готівкової валюти.
Виграють лише ті, хто зуміє вигідно купити безготівковий долар і перевести його в готівковий. Переінакшуючи відоме прислів'я: кому епідемія, а кому мати рідна...
Джерело даних для інфографіка: НБУ
