Долар на карантині. Кому вигідна нестача готівкової валюти

Валютна криза в Україні входить у фазу дефіциту готівкових коштів у касах банків і обмінних пунктів. Нацбанк пояснює ситуацію, що виникла карантинними заходами. Як завжди, такі дії регулятора викликають недовіру у споживачів
Фото: УНІАН

Один білий, другий сірий....

Моделювання прогнозних ситуацій, м'яко скажемо, не найкраща риса нинішньої влади. Колишній міністр економічного розвитку Тимофій Милованов кілька місяців тому і зовсім заявляв про те, що Україна, виявляється, може виграти від кризи, що насувається, потіснивши на товарних ринках не кого-небудь, а "кашляющий" Китай. Але що говорити про колишніх... Осібно в цій девальвації смислів завжди був Нацбанк, але і він останнім часом явно "захворів". У центробанку країни заявили, що не бачать істотного впливу світової кризи на українську економіку, а платіжний баланс країни від зовнішніх потрясінь навіть може виграти. Як сказав один з керівників НБУ: "Що стосується платіжного балансу, тобто насамперед операцій експорту-імпорту, то, ймовірно, вплив буде від нейтрального до, можливо, навіть позитивного. І це пов'язано з тим, що ми бачимо ціни на енергоносії, вони дуже сильно знизилися - ціна на нафту, наприклад, впала на 30%, а імпорт енергоносіїв в нашому платіжному балансі становить приблизно 30%, тобто Україна буде платити набагато менше за імпорт цих енергоносіїв". Дешева нафта і дорогий метал укупі з високими цінами на зерно - мрія будь-якого українського реформатора, але, як показує практика, таке трапляється вкрай рідко і не з нами. Крім того, в НБУ досить помірно оцінили втрати доходів українських трудових мігрантів - сумарний мінус не більше $1,5 млрд за рік.

Якщо все так райдужно і з платіжним балансом, і з оцінками кризової інтоксикації національної економіки, не цілком ясно, чому на валютному ринку розгорнулася справжня паніка, причому відрив готівкового ринку валютообмінних операцій безготівкового збільшився до 2-2,5 грн на одному доларі.

За даними Нацбанку, за п'ять робочих днів, з 9 по 13 березня, спільні валютні інтервенції регулятора на міжбанківському валютному ринку, включаючи вибір найкращої ціни купівлі/продажу іноземної валюти (Matching) та інтервенції за єдиним курсом розміщення пропозиції з купівлі/продажу іноземної валюти, склали майже $982 млн. При цьому загальний попит на валюту досяг $2,1 млрд, з яких пайова участь населення не перевищила $300 млн, а нерезидентів - всього лише $8 млн. Левову частку валютних ресурсів купив бізнес - $1,8 млрд.

Здавалося б, активація бізнесу в умовах наближається карантину, чутки про яке вже щосили гуляли по країні з початку березня, викликає більше питань, ніж відповідей. Реальний сектор економіки максимально скорочує економічну активність, а імпортери в умовах ускладнення міжнародної логістики і закриття частини торгового сегменту в Україні, а також скорочення платоспроможного попиту населення, явно не зацікавлені в нарощуванні обсягів поставок. А закупівлі медичних препаратів і обладнання яких здійснюються державою з казначейського валютного рахунку, або, якщо йдеться про приватному бізнесі, явно поступаються за своїми фінансовими параметрами реальних обсягів валютного ринку, різко збільшеного в останні дні.

Тут варто кілька слів сказати про структуру ринку готівкової валюти в Україні. Він складається, майже як у відомій пісні про бабусю та її гусей, з трьох основних сегментів: білого (легального), сірого і чорного.

До першого ми відносимо банки, які працюють на підставі генеральної ліцензії НБУ і повністю підзвітні регулятору, виконуючи всі його регулятивні вимоги щодо умов проведення операцій, так і щодо надання звітності. Це самий маленький сегмент ринку готівкової валюти, як верхівка айсберга. Підставою піраміди служать сірий і чорний сегменти. Сірий ринок валюти - це обмінні пункти, що працюють на підставі агентських угод з банками, а також фінансові компанії, які отримали в НБУ спеціальні ліцензії на валютообмінні операції. У них є легальна вивіска, але при цьому реальні обсяги операцій значно перевищують офіційні дані, тобто 60-70% операцій проходить повз балансу.

Чорний ринок валюти - це обмінні майданчики в інтернеті, приватні дилери "на виїзд" і обмінні пункти, що працюють без всяких ліцензій. Тут все йде нелегально. Сумарно сірий і чорний сегменти становлять, за різними оцінками, до 80% реальних обсягів ринку готівкової валюти. Природно, і сірі, і чорні обмінники мають потребу в підкріпленні валютою. Відбувається це за рахунок зустрічних операцій "готівка в Україні - безготівкові за кордоном", які проводяться на всіляких конвертаційних майданчиках. Ці структури представляють собою своєрідні "контакт-центри", де сходяться бажаючі отримати безготівкову валюту на закордонні рахунки та готівкову - в Україні. Завдання таких точок комунікації - в з'єднанні попиту і пропозиції і покриття сальдового розриву у вигляді різниці між першим і другим. Покриття за рахунок специфічного клірингу заявок клієнтів. Після того як безготівкова валюта пішла за кордон, готівкова передається клієнтам в Україні і надходить у тому числі в сірі і чорні обмінні пункти. Валюта йде за кордон за різними контрактами, в тому числі і за зовнішньоекономічними, імпортним. В статистиці НБУ ці обсяги і проходять як попит з боку бізнесу, так як платежі у валюті здійснюють звичайні юридичні особи, зареєстровані в Україні, які в разі накриття конвертаційних центрів називають фіктивними.

Однак у цих сегментів ринку є одне слабке місце - вони не можуть продавати безготівкову валюту, так як вона тут же потрапить у поле зору регулятора. Таким чином, з тих $1,8 млрд, які були за п'ять днів куплені бізнесом і відправлені за кордон за зовнішньоекономічними контрактами, вагома частка припала на структури, які забезпечують підкріплення сірих і чорних обмінників по всій території країни: сотні мільйонів доларів могли піти у вигляді відтоку капіталу за кордон для тих компаній, які мали готівку в Україні, але хотіли її репатріювати у безготівковій формі, у той же час готівкові кошти надійшли в обмінні пункти. Коли ситуація на валютному ринку більш-менш спокійна, ці постійні потоки виведення безготівкових коштів і поповнення готівки практично збалансовані, і конвертаційних центрів вдається проводити практично повний взаємозалік з мінімальним сальдо, позитивним або негативним (по ситуації).

Але в період курсових стрибків попит на готівкову валюту суттєво перевищує обсяги виведення безготівковій за рубіж, у такому випадку і збільшується попит на неї з боку компаній, задіяних в ланцюжку.

Лібералізований і розбалансований

З початку березня обсяги купівлі валюти різко збільшилися: з $200-300 млн на день до $400-500 млн, причому спред між клієнтськими продажами валюти і її купівлею суттєво зріс, що говорить про те, що ринок розбалансований і точка курсового ринкового рівноваги втрачена.

Якщо в січні-лютому 2020-го в цілому спостерігався профіцит клієнтських валютних операцій (продаж валюти перевищувала купівлю), то в березні ситуація різко змінилася і обсяг дефіциту валюти досягав $235 млн, що відповідало попереднім параметрами середньоденного ринку в цілому.

Середньозважений курс на готівковому валютному ринку вийшов за позначку в 27 грн розширюється при спреді: якщо на етапі стабільності на початку року різниця між ціною продажу і покупки долара складала 0,4065 процентних пункту, то на етапі курсової турбулентності - 0,4132. Хоча такий незначний розрив говорить про те, що основний відтік валюти пов'язаний не з ажіотажним попитом з боку населення (у якого просто вже немає грошей), а з іншими факторами.

Крім участі в покупках валюти сірого і чорного сегментів валютного ринку, істотний внесок вніс і тіньовий ринок економіки: весь минулий рік він позбувався знецінюваного долара, переходячи на гривневі розрахунки, а тепер в контексті кризи запустив зворотну конвертацію, виходячи з гривні і заходячи в долар. Мова йде про десятки мільярдів гривень, що підлягають конвертації. Плюс висновок капіталу, в тому числі фінансовими спекулянтами: якщо на 18 лютого 2020-го вкладення нерезидентів в портфель ОВДП становили 129 млрд грн, то на 18 березня 2020-го вже 124,8 млрд грн: скорочення на 4,2 млрд або приблизно $161 млн, але значна частина цих коштів була виведена ще раніше, напередодні відставки колишнього уряду. І не варто забувати конвертацію накопичень еліт: на відміну від тих же турків, вони ніколи не відрізнялися особливою любов'ю до національної валюти, хоч і постять патріотичні фотки в "Фейсбуці".

Те, що нам заважає, той нам допоможе

У колишні роки НБУ застосовував адміністративні інструменти курсового стримування, вводячи валютні обмеження і обов'язковий продаж виручки експортерами. На даний момент Нацбанк заявляє про те, що не має наміру застосовувати адміністративний інструментарій і вводити надзвичайний стан на валютному ринку, хоча такий механізм у нього є згідно з новим законом про валюту. Це виглядає досить дивно, адже у нас надзвичайна економічна ситуація, надзвичайна епідеміологічна, введені безпрецедентні обмеження для населення та бізнесу, і тільки в контексті валюти - лібералізм, характерний для епохи валютного благоденства. Кому це вигідно?

Зрозуміло, що ліберальна валютна система зараз мало чим допоможе у залученні інвестицій, які не прийдуть з-за глобальних чинників нестабільності. Зате найбільші ФПГ не будуть продавати валютну виручку, і нерезиденти зможуть спокійно виводити свої капітали з піраміди ОВДП.

Правда, залишається фактор тіньової економіки і населення, які можуть тиснути на курс з допомогою ажіотажного попиту, але тут ідеально підходить "коронавірусна відмазка". Якщо створити штучний дефіцит готівкового долара, то банки зможуть спокійно перейти на безготівкові онлайн-сервіси для проведення валютообмінних операцій, про що вже встигли заявити деякі фінустанови - як приватні, так і державні. Наскільки це була їх ініціатива або настійні рекомендації з боку регулятора - сказати важко. У такому варіанті сірий і чорний ринок валюти залишаються без необхідної підживлення готівковими коштами і, отже, змушені будуть суттєво скоротити операції, що, втім, лише підсилить ажіотаж з боку покупців.

Безготівкова купівля валюти клієнтами в банках за допомогою онлайн-сервісів - це відсікання 90% споживачів, адже для придбання валюти потрібно мати на банківському рахунку необхідну суму в гривнях. А якщо її немає, то поповнити рахунок на суму від 150 тис. грн можна буде лише на підставі підтверджених джерел коштів (податкові декларації за останні три роки). Тобто велика частина населення і тіньового бізнесу купити валюту з допомогою банків не зможуть, так як у них не вийде підтвердити джерела грошових коштів, що вносяться на рахунок/картку.

Версія з затримкою літаків не витримує критики, адже перекрито пасажирське авіасполучення, а не вантажне: пошта, в тому числі дипломатична, продовжує надходити, так само як і інші комерційні вантажі. Замовити доставку готівкової валюти не становить особливої праці. Але навіщо це робити, якщо набагато вигідніше відправити 90% населення на валютний карантин, коли готівковий ринок буде дорожче, ніж безготівковий, у всякому разі, на піку паніки розрив досягав 2-3 грн. Зараз ринок выравнялся, але не скрізь: валюта на аукціонах НБУ продається дешевше.

Отже, для щасливих суб'єктів ринку відкривається великий простір для арбітражу і заробітку на дефіцит готівкової валюти.

Виграють лише ті, хто зуміє вигідно купити безготівковий долар і перевести його в готівковий. Переінакшуючи відоме прислів'я: кому епідемія, а кому мати рідна...

Джерело даних для інфографіка: НБУ