• USD 28.4
  • EUR 32.3
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Експерти звинуватили Марченка в неефективному управлінні держфінансами, — ЗМІ

Політика Міністерства фінансів під управлінням Сергія Марченка не сприяє виходу економіки з кризи

Сергій Марченко
Сергій Марченко / Фото з відкритих джерел
Реклама на dsnews.ua

Таку консенсусну оцінку можна вивести із коментарів експертів, які обговорюють роботу Мінфіну та показники бюджету на 2022 рік, пише видання "Апостроф".

На думку економістів, коментарі яких зібрали журналісти, "зайві" гроші потрібно спрямовувати на розвиток". "Однак за фактом Марченко, зважаючи на все, збирається тримати країну на сухому пайку", — вважають автори матеріалу.

Серед претензій, які висувають Мінфіну Сергія Марченка, експерти, зокрема, неефективне управління держборгом. У своїй статті для ZN.ua директор з наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан зазначає, що попри зменшення обсягів держборгу щодо ВВП і доходів бюджету, що здається, низку інших критеріїв боргової спроможності в Україні порушено. Наприклад, гранично допустимий рівень боргу перевищує 200% доходів бюджету. Крім того, короткострокові зовнішні борги, тобто ті, які потрібно віддати найближчими роками нашим міжнародним партнерам, становлять 165% міжнародних резервів, хоча стандарт говорить про цифру 100%. Ще один критичний індикатор — надмірно високий і показник валових потреб уряду в позиковому фінансуванні, скільки Мінфін збирається позичати. У 2021 році цей показник досяг 20% ВВП, що вище за критичний рівень на 5%.

"Щобільше, якщо сьогодні основна частина зовнішніх боргів — це дешева валюта під 2-3% річних, то перекривати її, вочевидь, доведеться вже ресурсом під 7-8%. За оцінками Центру економічної стратегії, на обслуговування боргів у 2022 році доведеться витратити близько 15% ВВП країни", — йдеться у статті.

Критичною є й частка нерезидентів (іноземців) у загальному обсязі держборгу — це 50%, тоді як в інших країнах із ринками, що формуються, цей показник становить лише 16%. Ризик полягає в тому, що у разі різкої девальвації та виходу нерезидентів з наших паперів, це може погано позначитися і на економіці, і на доступі до інших зовнішніх джерел фінансування, щоб перекрити "дірки", що утворилися.

Ще одна претензія стосується управління дефіцитом бюджету. Якщо середньосвітовий рівень дефіциту 2020 року становив 10,2% ВВП, то в Україні 5,4%. У 2021 році за 9 місяців бюджет взагалі звели з невеликим профіцитом.

"Що це означає? Замість того, щоб стимулювати економіку, як це роблять у всьому світі, український Мінфін її "висушує", витягуючи з підприємців навіть більше податків, ніж потрібно фінансувати витрати. Але при цьому регулярно йдуть сигнали про недофінансування навіть захищених статей". За оцінками Київської школи економіки, у листопаді-грудні інтенсивність пошуку нових позик зросте кратно", — йдеться у статті.

Швидше за все, замість того, щоб спрямувати позикові кошти в економіку, сприяти її оздоровленню після пандемії, підвищенню добробуту громадян, гроші йдуть на дострокове погашення боргів, припускають автори.

"У розвинених країнах у 2021 році фокус фіскальної політики зміщується від фінансування надзвичайних витрат, пов'язаних із пандемією, до зміцнення національних економік шляхом цифрової трансформації, "зеленого" переходу та реалізації інших довгострокових інвестицій", — пише Тетяна Богдан.

В Українському інституті майбутнього зазначають, що перевищення очікуваного рівня доходів над прогнозним буде настільки значним, що уряду можна легко проводити реформи, які знижують податковий тиск на бізнес. Наприклад, запроваджувати податок на виведений капітал. Крім того, можна було не шантажувати парламент необхідністю ухвалення законопроекту 5600, а спокійно включити 30 млрд грн. закладених від нього доходів до видаткової частини бюджету. Однак на порядку денному законодавчої діяльності Мінфіну таке питання, очевидно, навіть не розглядається.

    Реклама на dsnews.ua