• USD 39.6
  • EUR 42.3
  • GBP 49.1
Спецпроєкти

Бідні родичі. Як Угорщина викуповує Закарпатті в України (ІНФОГРАФІКА)

Угорщина вже близько 20 років фінансово підтримує своїх співвітчизників за кордоном. Ефект від цього відчувають не тільки етнічні угорці
Свято угорського хліба в Закарпатті, 2018 р. Фото: УНІАН
Свято угорського хліба в Закарпатті, 2018 р. Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Закарпаття, де проживають численні громади етнічних угорців, за підсумками 2018 р. отримає з Будапешта більше грошей, ніж у минулому році: трохи більше $10 млн проти $4,8 млн. Збільшення фінансування пов'язане з введенням нової грантової програми - соціальної допомоги для Закарпаття в розмірі $5,6 млн, збільшенням розмірів грантів за іншими програмами, а також зі зміною тематики програм економічного сприяння.

Поточний рік — це рік офіційно угорської родини, яка проживає за межами Угорщини. Сімейна тематика домінувала і в минулому році "2017 рік — рік угорських сімейних підприємств", як зазначено на сайті державного угорського фонду "Бетлен Габор", що займається розподілом грошових грантів для угорських громад у сусідніх державах. Ті сімейні підприємства, які розташовані в Угорщині, але мають економічні зв'язки з регіонами компактного проживання етнічних угорців, що в 2017 р. могли розраховувати на виплату з цільового гранту в $2,5 млн (600 млрд форинтів). Щоб отримати фінансування, підприємству достатньо було подати відповідну заявку і чекати рішення Комітету з розподілу грантових коштів. Максимальна сума гранту для одного угорського сімейного підприємства складала близько $20 тис., тобто не так вже й багато.

У цьому році гроші розподілялися вже серед підприємств і приватних осіб, працюючих та зареєстрованих в сусідніх державах: Словаччини, Словенії, Хорватії, Румунії, Сербії та Україні — саме тут проживають найбільш численні угорські громади. Отримати грант мали можливість не тільки етнічні угорці, але і особи інших національностей за умови, що їх діяльність несе позитивний економічний ефект як мінімум для 10 угорських сімей, які проживають поблизу. На шість країн уряд Угорщини виділив $850 тис. (мінімальна сума гранту — $1 тис., максимальна — $8,5 тис.).

У загальній складності в 2018 р. через фонд "Бетлен Габор" реалізується 11 грантових програм, частина з яких розподіляється по Центральній і Східній Європі та на Балканах, а частина призначена для окремих цільових регіонів, в тому числі і Закарпаття. Сам фонд був заснований у 2011 р. для сприяння досягненню цілей національної стратегії угорського уряду". Його основне завдання — надавати гранти, щоб "допомогти процвітання, матеріальному і духовному зростанню проживають за кордоном, і зберегти їх культуру".

Саме з 2011 р. уряд Угорщини почало активно фінансувати свої закордонні громади. Янош Арпад Потапи, очолював урядовий Держсекретаріат по політиці угорських громад за кордоном, в інтерв'ю виданню Hungary Today повідомив, що в 2009-2017 рр. фінансування громад було збільшено в 10 разів і склала $380 млн. Це невелика навантаження - близько 0,02% ВВП країни.

Угорська соціалка для Закарпаття

Реклама на dsnews.ua

У поточному році угорський грант соціальної допомоги Закарпаттю призначений насамперед для представників творчих професій-акторів, журналістів, викладачів, бібліотекарів, вчителів. Акцент у розподілі коштів робиться на підтримку педагогічного персоналу, а також фахівців, які працюють у навчальних закладах. Подати заявку на фінансування могли як логопеди, психологи, нянечки продовженого дня в школах і дитячих садках, шкільні бібліотекарі, так і директори шкіл, вчителі у школах, де повністю або частково ведеться викладання угорською мовою або навчаються діти етнічних угорців. Суми грантів невеликі: максимально $360 за семестр вчителю і $250 — шкільного бібліотекаря. Керівники гуртків з декоративно-прикладного мистецтва можуть розраховувати на $515 за семестр, а медпрацівники в навчальних закладах — на $640 за семестр.

Також частина соціального гранту призначена для допомоги на дитину — максимум $113 в рік. Журналісти, що пишуть на угорському, можуть розраховувати на фінансову допомогу в розмірі до $500 в поточному році, а акредитовані в Україні угорськомовної ЗМІ — на одноразову допомогу в $430.

Навіщо це робить Угорщина

"Доля угорців Закарпаття — спільна справа всієї угорської нації", — говорив з кафедри Ужгородського університету Януш Арпад Потапи, відвідав регіон в кінці жовтня. За великим рахунком, доля всіх угорців, які живуть за межами Угорщини, — також спільна справа угорської нації. На цьому принципі будується політика Будапешта з надання підтримки співвітчизників за кордоном, що серед європейських політологів визначається як Hungarian kin-state policy. Тобто політика так званих "споріднених держав" (kin-state, де kin — кровний родич). Одне з визначень політики kin-state — дії щодо захисту і підтримки етнічно спорідненого населення в сусідніх або сусідніх державах, як політична і правова пропаганда, економічна (фінансова), культурологічна (організація етнічних шкіл, клубів, надання стипендій) і символічний (надання громадянства) види допомоги. Історично політика "споріднених держав" передбачає розширення політичного впливу, але останнім часом економічний компонент, зокрема, перетягування робочої сили, став чи не домінуючим.

Як Будапешту допомагають заманити трудових мігрантів гранти на Закарпатті? На відміну від Польщі, працівник в Угорщині повинен знати мову хоча б мінімально. Тому там зацікавлені, щоб українці вчили угорський, а це краще всього зробити в мовному середовищі, тобто серед угорських закарпатців. Українцям потрібно вивчити трохи, щоб здати мовний іспит для отримання дозволу на роботу в Угорщині.

Зростання міжнаціональної міграції і посилення діаспор у багатьох випадках несуть виклик традиційному поняттю суверенності націй. Не менше дискусій викликає і питання надання другого громадянства нерезидентам. Багато країн Євросоюзу розглядають подвійне громадянство як загрозу юрисдикції, витікаючу від зовнішнього "спорідненої держави", і свого роду посягання на нацменшини і території, на яких вони проживають. Крайній варіант того, до чого може призвести агресивна політика "споріднених держав", ми бачимо на Донбасі і в Криму.

В останні роки угорська політика "споріднених держав" націлена значною мірою саме на Закарпатті, де проживає значна за розміром угорську спільноту. За даними перепису 2001 р., 20% населення з 1,25 млн жителів Закарпаття становили етнічні меншини, в тому числі 152 тис. угорців (12% жителів регіону).

Кризова ситуація в Україні створює ряд факторів, виштовхуючих населення західних регіонів за кордон, а політика kin-state країн Вишеградської групи (Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина) дає додатковий стимул для відтоку українських громадян, шляхом спрощення імміграційного та/або трудового законодавства для мігрантів вони "затягує" їх до себе. Нерідко українські мігранти використовують вышеградские країни як трамплін для подальшого переміщення в Центральну і Західну Європу. Більше того, українці традиційно їдуть на заробітки в Польщу і в більш високооплачувану Чехії, але і Угорщина готова поборотися за кваліфікованого українського робітника.

Закон і поправка

Угорщина займає окреме місце серед європейських країн щодо політики kin-state — в результаті історичного зміни кордонів держави 2 млн угорців мешкають за межами країни на прикордонних територіях, що колись належали Угорщині (в Австрії, Словаччині, Румунії, Україні, Сербії, Словенії та Хорватії). Як наслідок, kin-state має велике значення як для внутрішньої, так і зовнішньої політики країни і відрізняється високим рівнем інституалізації.

Прийшовши до влади в 2010 р., права партія "Фідеш" провела ряд змін в політиці kin-state, розширивши спектр заходів. В першу чергу зміна закону про угорське громадянство, яке вступило в силу в 2011 р., істотно спростило процес натуралізації. Спрощена схема торкнулася не тільки ренатуралізації етнічних угорців, але і невенгров зі знанням угорської мови. А поправка 2012 р. до закону про порядок проведення виборів дала право нерезидентам брати участь у виборах, розширивши електорат прем'єр-міністра Віктора Орбана.

За даними дослідження угорських вчених "Посилення політики споріднених держав, викликане геополітичним конфліктом: зростаюча активність Угорщини в українському Закарпатті після Евромайдана", міграція українців в Угорщину збільшилася після 2011 р., причому 70% мігрантів — етнічні угорці і 97% можуть говорити по-угорськи.

В результаті зміни угорського законодавства, стверджують автори дослідження, близько 70 тис. українських громадян отримали угорське громадянство з 2011 по 2014 рр. Ще 79 тис. заяв було подано на червень 2016 р. Це означає, що загальна кількість українських громадян, які подали заяви на угорське громадянство, становило 149 тис.

Залишити угорців, переманити українців

Однак мета політики kin-state аж ніяк не в поверненні етнічних угорців на історичну батьківщину, а, навпаки, підтримка і збереження їх спільноти на території родинного держави. А політика ідентичності все більше поступається заходів економічного посилення регіону, оскільки це запорука того, що молоде покоління залишиться там, а не витече в більш високооплачувану Західну Європу.

"З економічної точки зору, — пишуть автори дослідження, — етнічний kin важливий для Угорщини з двох причин: він є цінним активом, чия міграція в Угорщину забезпечить найменш витратна заповнення працездатного населення. У той же час він цінний і тоді, коли залишається на своїй батьківщині, оскільки угорська політика kin-state може розраховувати на нього для досягнення економічних і геополітичних цілей". Іншими словами, прикордонні угорські спільноти — опорний пункт для економічної експансії Угорщини на Закарпатті.

Тривалий конфлікт на Донбасі і, як наслідок, ослаблення економіки, значна кількість переселенців і ослаблення уваги центру до проблем західного регіону сукупно дають можливість Угорщини переманити до себе на роботу не етнічного угорця (що порушило б цілі kin-state), а саме українця — культурно близької у порівнянні з мігрантами з Близького Сходу, з високою кваліфікацією і готовністю працювати за менші гроші, ніж інші сусіди.

Людський ресурс, настільки цінний для Європи, так чи інакше буде витікати з ослабленою України, угорці готові не тільки надати громадянство, але й платити за лояльність закарпатського українця. Якими б ні були приховані мотиви, беручи на себе частину функцій, з якими не справляється Україна: ремонт навчальних закладів та дитсадків, медичне обслуговування, стипендії, гранти підприємцям, угорський kin-state приносить користь у тому числі й українцям.

    Реклама на dsnews.ua