Простір для маневру. Чому Бундестаг заплутав рішення по "Північному потоку-2"
Ця директива набула чинності ще в травні цього року. Вона передбачає нові правила регулювання діяльності газопроводів третіх країн на території ЄС - вони повинні працювати за тими ж правилами, які застосовуються до внутрішніх газопроводів. Зокрема, одне з основних вимог цієї директиви - поділ компаній, що постачають газ, і компаній, які його транспортують. Ця норма дуже незручна для "Газпрому", який у випадку з "Північним потоком-2" є і постачальником, і транспортувальників газу цим маршрутом. Слідуючи новим європейським правилам, "Газпром" повинен був би зробити компанію-оператора "Північного потоку-2" незалежною, а при цьому ще й 50% потужності цього газопроводу повинні бути вільні для інших постачальників газу.
На практиці це означає, що Росія зможе використовувати "Північний потік-2" тільки наполовину, та ще й змінити структуру свого національного надбання "Газпрому" таким чином, щоб виокремити з нього володіння компанією "Nord Stream 2 AG", в якій він є засновником і власником контрольного пакету.
Однак фішка в тому, що країни - члени ЄС повинні імплементувати вимоги директиви у свої національні законодавства. І тут відкривається прекрасна можливість вплинути на вихідну редакцію документа.
Зокрема, минулого тижня німецькі видання повідомили, що уряд Ангели Меркель хоче підіграти Росії і при імплементації директиви ЄС в німецьке законодавство трохи її "підправити". Зокрема, ці поправки повинні були так змінити зміст законів, що "Північний потік-2", який ще фізично будується, в інтерпретації положень законів вже би вважався завершеним до 23 травня цього року, коли директива ЄС набула чинності. А раз так, то і вимога розділити постачання і транспортування газу до "Газпрому" було б необов'язковим.
Законопроект, який був винесений на обговорення в Бундестаг, змінювався - дата "23 травня 2019 р." (згідно з директивою ЄС це день, до якого газопровід повинен бути добудований, щоб не підпадати під дію незручних для Росії норм), то зникала з нього, то з'являлася, але вже в іншому місці тексту, що дозволяло вільніше трактувати норми закону.
Такі правки викликали бурю в німецькому парламенті - минулої п'ятниці Бундестаг не зміг прийняти цей закон. При цьому зірвала голосування фракція правої партії "Альтернатива для Німеччини", яка за день до цього закликала уряд захистити "Північний потік-2" від санкцій з боку США. Представники цієї партії вважають, що запропонована редакція документа зачіпає інтереси російського проекту, і домоглися закриття засідання.
Однак цей документ все ж таки був проголосований 14 листопада. І тепер питання: що ж таки прийняв Бундестаг? Оскільки, як повідомило Міністерство економіки та енергетики Німеччини, це закон, практично ідентичний газової директиви ЄС. А правка, подана фракціями Бундестагу у цій закон, нічого в ньому не змінює.
У той же час, як повідомляє "DW", міністр економіки ФРН Петер Альтмайер вважає, що тепер газова директива ЄС поширюється лише на ту ділянку "Північного потоку-2", який проходить через територіальні води країн - членів ЄС (а це всього лише 12 морських миль), а не на весь газопровід.
Така плутанина навколо прийнятого Бундестагом рішення призвела до того, що його почали вважати своєю перемогою відразу обидва табори противників - і "Газпром", і Україна. Зокрема, прем'єр-міністр України Олексій Гончарук на своїй сторінці в Twitter написав: "Уряд України вітає імплементацію Бундестагом Газової директиви Євросоюзу 1:1. Ми очікуємо, що незалежний енергетичний регулятор Німеччини також буде діяти у суворій відповідності з Директивою. Цю позицію підтримала Європейська комісія". А російські видання вийшли з заголовками, що "Газпром" обійшов Європу".
У будь-якому випадку, пространность формулювань дає Німеччини можливість і далі лавірувати між двох вогнів і приймати ті рішення, які їй будуть змушені в той чи інший момент.
Однак і противників, і прихильників "Північного потоку-2" поки рано відкривати шампанське. Адже рішення Бундестагу ще має підтримати Бундесрат - законодавчий орган Німеччини, що складається з членів земельних урядів, які представляють 16 земель Німеччини. Це орган, який забезпечує представництво регіонів на федеральному рівні.
Крім того, рішення Бундестагу може бути оскаржене і, наприклад, Польщею. Петро Возняк, президент польської компанії PGNiG вже заявив, що якщо воно буде порушувати інтереси Польщі, то країна може звернутися в суд. Тим більше що у неї вже є успішний досвід: у вересні цього року Польща виграла в Суді Європейського Союзу спір з Єврокомісією щодо газопроводу OPAL, який є продовженням "Північного потоку-1" по суші, і домоглася скасування дозволу збільшити використання потужностей цього газопроводу з 50 до 100%. Тоді Польщу підтримали Литва і Латвія, а рішення Єврокомісії захищала Німеччина.
