Публічна розплата. Чи будуть комунальники зламувати квартири боржників

Верховна Рада збирається впровадити публічні договори на надання послуг ЖКГ, але передумала дозволяти комунальникам проникати в житло боржників

Фото: УНІАН

Законопроєкт №2458 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" у першому читанні 20 травня підтримали 239 депутатів, і він пішов на доопрацювання для подальшого винесення на друге читання і прийняття в остаточній редакції.

Документ був поданий ще в листопаді минулого року, але у депутатів дійшли до нього руки тільки зараз.

Публічний невідомий договір

Представляючи депутатам законопроєкт, голова комітету Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус розповів, що документ повинен вдосконалити чинне законодавство, яке регулює надання та споживання житлово-комунальних послуг (ЖКП), їх оплату, формування цін і тарифів.

Зокрема, законопроєкт передбачає впровадження в сферу ЖКП публічних договорів. У даному разі публічний договір - це угода між споживачем послуги та постачальником; він вважається укладеним, якщо споживач оплачує отриману платіжку (тобто підписання самого тексту договору не відбувається, діє принцип: раз заплатив - значить, згоден отримувати послугу).

За словами Геруса, впровадження публічних договорів дозволить уникнути додаткових фінансових витрат, які існують при укладенні договорів у письмовій формі.

Крім того, буде легшим процес одномоментного переходу постачальників послуг ЖКП і споживачів на нові форми договорів, про які вже писала "ДС". Нагадаємо, що у зв'язку з прийняттям ще в листопаді 2017 р. Закону "Про житлово-комунальні послуги" до 1 травня цього року українці повинні були вибрати, які договори (і з ким) на отримання житлокомпослуг вони будуть укладати. Проте загальновідомо, що українці дуже пасивні, і на зборах мешканців багатоквартирних будинків прийняти такі рішення дуже важко через відсутність кворуму. Якщо ж вони не можуть домовитися з приводу нових договорів або ж взагалі проігнорують це питання, тут якраз і допоможе публічний договір: власники квартир просто отримають квитанції, сплативши які вони і легалізують відносини з постачальником послуг.

Однак, на думку голови комітету ЖКГ Громадської ради при Київській міській держадміністрації Олега Попенка, для споживачів комунальних послуг ці норми не принесуть нічого нового. За його словами, 90% мешканців взагалі не уявляють, що таке "публічний договір", і навіть не помітять, що він з'явився, - вони будуть просто оплачувати квитанції.

Злому не буде

Водночас інша норма законопроєкту могла викликати хвилю обурення серед українців. Справа в тому, що автори запропонували дати постачальникам комунальних послуг право проникати в квартири і будинки без згоди їх власників, щоб перекрити постачання води, газу, електрики чи "відрубати" батареї за борги по оплаті комунальних послуг.

За чинним законодавством сьогодні представники комунальних компаній можуть відкрити квартиру без згоди її власника тільки у виняткових випадках. Зокрема, згідно зі ст. 29 Закону "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний забезпечити доступ у своє житло представникам комунальної компанії для ліквідації аварії, заміни устаткування, зняття показань лічильників. А ось для того, щоб відключити від послуги, за яку він не платить, - ні. Депутати запропонували зобов'язати його давати такий доступ.

Крім того, автори законопроєкту пропонували дати представникам комунальної компанії право несанкціонованого доступу в квартиру, навіть якщо власник відмовляється їх пустити.

Однак під час розгляду документа на профільному комітеті норму про несанкціонований доступ у житло громадян прибрали. "Я знаю, що були дискусії, побоювання серед народних депутатів щодо можливості несанкціонованого проникнення в житло. Тому наголошую, що на комітеті ми цей законопроєкт доопрацювали і цю спірну норму прибрали. На сьогодні цей законопроєкт не передбачає ніякого несанкціонованого доступу в житло", - сказав Герус на засіданні парламенту перед голосуванням за документ у першому читанні.

Депутатів, які прибрати норму про несанкціоноване проникнення в житло, певно, збентежило її протиріччя Конституції.

За словами Зінаїди Чуприни, керівниці кримінальної практики юридичної компанії RIYAKO&PARTNERS, стаття 30 Конституції України кожному з нас гарантує недоторканність житла. "Це означає, що проникнення в житло без згоди власника можливе лише у екстремальних випадках. В Основному Законі чітко зазначені такі випадки: проникнення в житло дозволено на підставі судового рішення або у випадках, якщо таке проникнення необхідне для порятунку людей, майна або в разі переслідування злочинця. Як ми можемо бачити, норми Конституції містять у собі дозвіл на безперешкодне проникнення в житло тільки у невідкладних випадках, у тому числі таким правом наділені представники житлово-комунальних служб", - зазначила юрист.

Однак, на її думку, запропоновані зміни в закон про несанкціоноване проникнення в житло могли не тільки порушити права громадян, але й суперечити Конституції України, нормам кримінального законодавства України та Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зінаїда Чуприна зазначила, що українське законодавство передбачає процедуру судового захисту прав житлово-комунальних підприємств або організацій, які надають комунальні послуги. "Проникнення в житло представників комунального підприємства з метою обмеження надання або припинення надання такої послуги не містить в собі термінової необхідності. Відключення абонента може відбуватися у плановому порядку, і немає ніякої потреби надавати ще одну можливість проникати в житло, порушуючи основоположні права людини", - сказала вона.

Боржники поки що можуть спати спокійно

Борги за комунальні послуги українці накопичили просто-таки астрономічні - за даними Державної служби статистики, станом на кінець березня вони (без урахування боргів за електроенергію) досягли майже 66 млрд грн, у тому числі за газ - 27,3 млрд грн, за тепло і гарячу воду - 22,3 млрд грн, за електроенергію - 5,7 млрд грн, за централізоване водопостачання - 5 млрд грн, за управління багатоквартирними будинками - 4,7 млрд грн, за вивезення сміття - 0,9 млрд грн.

На думку Олега Попенка, в Україні люди не зацікавлені в тому, щоб вчасно платити за послуги, і, незважаючи на всю незахищеність споживачів перед постачальниками комунальних послуг - монополістами, вплинути на боржника практично неможливо.

За його словами, одна з головних особливостей України в тому, що в жодній іншій країні немає такої кількості власників квартир, як у нас. За кордоном дуже високий відсоток житла, яке здається в оренду цілими будинками. При цьому постачальник комунальних послуг постачає їх до будинку, стягує плату з власника, залишивши йому "розбірки" з неплатниками за послуги, які орендують у цьому будинку квартири. "А у нас 30 млн квартир в країні, і кожна має індивідуальний договір з постачальником послуг", - зазначив Попенко.

Ще один чинник, який призвів до накопичення таких астрономічних боргів за ЖКП, - мізерний розмір штрафів, всього 3,65% річних. "Людина, маючи гроші, у нас може не платити за послуги, покласти гроші на доларовий депозит, а наприкінці року зняти депозит, заплатити за послуги і в результаті навіть заробити на цьому. Наші закони самі стимулюють споживачів не платити", - сказав Попенко.

За його словами, вирішити цю проблему можна, тільки відрегулювавши законодавство, при цьому потрібно діяти комплексно: з одного боку, потрібно підвищити ступінь захисту споживача, з другого - збільшити штрафи за несплату послуг, з третього - відпрацювати питання стягнення боргів шляхом арешту майна боржника. "У нас є боржники, які мають по 5-7 квартир, але принципово не платять за комунальні послуги", - сказав він.

Також Попенко зазначив, що на прищеплення культури оплати житлокомпослуг навіть після зміни законодавства може піти кілька років: "Німеччина до своєї системи сортування сміття, яка вважається найкращою у світі, привчала громадян майже 30 років".