Іран без SWIFT: Коли настане черга Росії
При тому, що сама подія не є зовсім сенсацією. Про те, що іранські банки будуть відключені від обслуговування, в SWIFT повідомили ще тиждень тому, 5 листопада. І "розширенням" санкцій проти Ірану це дія тим більше не є: відмовивши в обслуговуванні іранських банків, SWIFT просто гарантує виконання раніше прийнятих антиіранських санкцій з боку США.
Чим взагалі є SWIFT, про який так багато говорять? Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій (SWIFT) не є ні "всесвітньої фінансової владою", ні навіть самостійної банківської структурою. Це лише система передачі повідомлень про банківські платежі. Просто дуже-дуже надійна система, якою користуються практично всі. Якщо бути більш точним, то SWIFT станом на минулий рік об'єднував більш ніж 11 тисяч банків в 200 країнах і територіях. Щодня через систему проходять в двадцяти мільйонів транзакцій на суму понад 5 трильйонів доларів.
Працює система відносно просто. Коли банку №1 необхідно перерахувати клієнту банку №2 певну суму, то він направляє платіжне розпорядження в SWIFT. Система автоматично підбирає банк-посередник №3, де є рахунки обох банків, вибудовує ланцюжок розрахунків для всіх учасників і передає між ними повідомлення про те, кому, куди і скільки слід переводити коштів. Крім міжбанківських платежів, система обслуговує операції з цінними паперами та операції на фінансових ринках.
Чому зареєстрована в Бельгії система охоче виконала рішення американської адміністрації щодо блокування Ірану? По-перше, Вашингтон пригрозив санкціями самому SWIFT. І, по-друге, Іран завжди був невеликим клієнтом, який, до того ж, вже не перший раз блокується.
Після відключення від системи, іранські банки фактично втратили можливість здійснювати транзакції з іноземними банками. Теоретично, ніхто не забороняє двом банкам встановити між собою двосторонній канал зв'язку і обходитися без SWIFT - але на практиці сучасні банки таким, як правило, не займаються. Таким чином, відсутність доступу до SWIFT набагато ускладнює не тільки банківську, але і будь-яку зовнішньоекономічну діяльність у країні. І на деякий час може паралізувати навіть внутриэкономическую діяльність - до того моменту, коли країна, яка залишилася без обслуговування, не побудує якийсь національний аналог SWIFT.
У цьому місці виникає логічне запитання: якщо таку річ можна зробити з Іраном - то не було б відключення від SWIFT ефективним санкційних кроком проти Росії? Відповідь на нього однозначно позитивний. Хоча б тому, що російська економіка більш залежна від розрахунків з іноземними банками, що іранська. Зокрема, за минулий рік російські банки здійснили через SWIFT 117 млн транзакцій.
З одного боку, в Росії, передбачаючи можливу відмову в обслуговуванні, ще в 2014 році спішно створили національний аналог SWIFT, "систему передачі фінансових повідомлень". Але, як і будь-аналог, він виявився досить сумнівним. Станом на весну цього року до СПФП було підключено лише чотириста учасників. З яких близько 60 - регіональні відділення державного Ощадбанку. При цьому російська система не має виходу на зарубіжний банк. Не кажучи вже про такі подробиці, як відсутність обслуговування вночі і у вихідні.
Тому відключення Росії від SWIFT, можливість якого вже неодноразово натякали в США і у Великобританії, стало б колосальним ударом як по російській економіці в цілому, так і на бізнес-інтересах друзів Володимира Путіна (і його самого, якщо на те пішло) зокрема. Питання лише у наявності політичної волі Вашингтона на такий крок.