Непомірна жадібність. Як у Зеленського хочуть обвалити видобуток українського газу
У Верховній Раді народилася ідея підвищити ставку рентної плати за видобуток природного газу – влада думає, де брати гроші на свої передвиборчі програми
9 лютого у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №7038, яким хочуть запровадити диференційовану рентну плату за видобуток природного газу. Його ініціатор – голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетманцев.
Ідея полягає в тому, щоб прив'язати ренту до ціни реалізації газу: чим вища ціна на митниці, європейській чи українській біржах, тим вища ставка. Автор ідеї стверджує, що стрімке зростання ціни продажу газу не впливає на собівартість видобутку, натомість виникає екстрамаржа, на яку видобувні компанії навіть не розраховували.
Додаткові доходи від диференційованої ренти хочуть використовувати як субсидії громадянам і компаніям, які найбільше постраждали від зростання цін на природний газ.
Виникає питання, наскільки справедливий такий підхід і чи дозволить він акумулювати достатньо коштів для заявлених цілей.
Скільки грошей дасть нова рента
Згідно з чинними нормами Податкового кодексу рента для старих свердловин до 5 км становить 29%, понад 5 км — 14%. Для нових ставки менші, що має стимулювати видобуток: 12% – для свердловин до 5 км і 6% – понад 5 км. Усі ці ставки зберігатимуться за ціни газу $200/тис. куб. м. Рента збільшуватиметься на 10% за кожні $200 у ціні газу.
Максимальний розмір пропонують встановити за ціни понад $800/тис. куб. м. Отже, максимальна рента за таких обставин підніметься до 69% для старих свердловин до 5 км і до 54% – понад 5 км, і до 52% – для нових свердловин до 5 км і 46% – понад 5 км. По суті, рента за газ за таких цін, як зараз, має зрости на 40%.
За даними Держказначейства, за результатами 2021 р. держбюджет України отримав від рентної плати за користування надрами з видобутку природного газу 59 млрд грн, ще 3 млрд грн отримали місцеві бюджети (95% ренти йде до держбюджету і лише 5% — до місцевих). Запропоновані зміни призведуть до того, що ці надходження, власне кажучи, збільшаться від 1,5 до 3 разів, а це додатково 30–120 млрд грн у державну скарбницю.
Цих грошей вистачить не лише на житлово-комунальні субсидії за поточного запиту на ці витрати у 38–40 млрд грн, а й на інші амбітні державні програми.
Голова Центру аналізу і стратегій Ігор Чаленко зазначає, що нові ставки по ренті можуть почати працювати у 2023 р. Саме на цей рік влада має великі плани. Зокрема, запуск економічного паспорта українця. Відповідно до цієї ініціативи планується спрямовувати 47,5% надходжень від ренти за видобуток газу і нафти у 2023 р. на накопичувальні рахунки новонароджених громадян. Надалі цей відсоток має зрости до 95% у 2033 р.
"Більша частина ренти піде в котел загального фонду державного бюджету, — каже аналітик. — У 2023 році — це економічний паспорт українця, це запуск накопичувальної пенсійної системи. Тільки ці дві ініціативи тягнуть за собою 100 млрд грн. З накопичувальною системою це пов'язано з тим, що відсоток, який братиметься із зарплати і йтиме не до Пенсійного фонду на солідарну систему, а відкладатиметься на пенсійний рахунок працівника, буде подвоюватись за рахунок держбюджету. Цю суму треба десь брати. Вона йдтиме із загального фонду госбюджету, і це близько30 млрд грн".
Ризикнемо припустити, що таким підвищенням ренти влада планує забезпечити свої програми фінансово, але ефект від нововведення буде негативним і короткостроковим.
Падіння видобутку
В Україні вже є досвід підвищення ренти за видобуток газу. У серпні 2014 р. Верховна Рада різко збільшила її з 28 до 55% для свердловин завглибшки до 5 км. Це був захід, пов'язаний з економічною кризою того часу. В результаті більшість великих приватних газовидобувників заявили про зупинення інвестицій. У першій половині 2015 р. із 45 приватних газовидобувників України 80% скоротили видобуток. Результати "Укргазвидобування" за цей період впали на 3,2%, у "Укрнафти" — на 12,1%.
Асоціація газовидобувних компаній України (АГКУ) зазначає, що через підвищення ренти у 2015 р. було згорнуто проєкти на суму $400 млн. Це спричинило неможливість буріння 90% свердловин, які раніше компанії планували пробурити. У 2015 р. порівняно з 2014 р. незалежні газовидобувники зменшили капітальні інвестиції у сектор на 80%. Частина компаній скоротила обсяги видобутку, а в деяких падіння становило 40–50%.
Підвищення ренти мало значний інерційний ефект. У наступні роки темпи приросту приватних видобувачів становили лише 0,2 млрд кубометрів газу, хоча до цього приріст був на рівні 0,6–0,8 млрд куб. м на рік. Словом, приватний сектор міг би видобути рекордні 5 млрд куб. м газу не у 2021 р., а у 2017–2018 рр.
У результаті ренту за видобуток газу довелося не лише знижувати до колишнього рівня, а й запроваджувати стимулюючі ставки, які діють на сьогодні. Експерти прогнозують, що якщо запровадити нові ставки ренти, результат буде аналогічний тому, що був 2014–2015 рр.
"Є загроза, що це негативно вплине на розвиток видобувної галузі. Ціни зараз високі, діятиме висока ставка. Ніхто за таких обставин вкладати гроші в розвиток бізнесу не буде", — каже засновник ExPro Consulting Геннадій Кобаль.
"По суті, підвищення рентної плати призведе до зниження інвестиційної привабливості газовидобувної галузі, до зниження видобутку і збільшення залежності від імпорту, — зазначає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. — Навпаки, потрібно підтримувати стимулюючі умови для газовидобувників, а не руйнувати той інвестиційний клімат, який з дуже великими труднощами вдалося забезпечити. Якщо приймуть пропозицію пана Гетманцева і зроблять, як він пропонує, тоді ми можемо очікувати, що протягом наступних п'яти років видобуток в Україні може впасти на 20–25%".
В АГКУ вважають, що без постійних інвестицій у галузь, які забере підвищення ренти, видобуток зменшуватиметься не менш як на 10–15% на рік. Зазначимо, що падіння видобутку означає падіння і рентних платежів. Кожні 10% падіння видобутку – це мінус 6 млрд грн за нинішніх показників.
Найвищі ставки — в Україні
Можливе скорочення видобутку газу є неприємною новиною для України, яка залежить від імпорту цього енергоресурсу приблизно на третину (10 млрд куб. м). Згідно з урядовими програмами країна повинна забезпечувати себе власним газом до 2030 р., тому потрібно стимулювати видобуток, а не скорочувати його.
"У нас у 2024 році закінчується транзит російського газу, — нагадує Геннадій Кобаль. — На цей момент нам потрібно збільшити власний видобуток, щоб компенсувати цю втрату. А ми, замість того щоб докласти зусиль до збільшення видобутку, починаємо експериментувати з рентою".
В АГКУ зазначають, що у газовидобувних країнах ЄС, які також залежать від імпорту газу, рентні ставки за видобуток значно нижчі, ніж в Україні. Наприклад, у Польщі вони становлять 1,5–3%, у Румунії – від 3,5 до 13%, в Угорщині – від 2 до 30%. Жодна з видобувних країн не підвищує і не збирається підвищувати ренту.
"Рента в Україні зараз, ще до підвищення, найвища у Європі, — говорить Геннадій Кобаль. — У Європі мало видобувних країн. В основному рента становить там 4, 5, 12, 15%".
Ідея з підвищенням ренти підступна і в іншому вимірі. Виходить, що влада не розраховує на зниження імпортних цін на енергоносії і збирається використати високі біржові ціни для наповнення бюджету. На тлі таких високих цін у Польщі, наприклад, знижують ставку ПДВ на газ із 23 до 8%, а в Україні хочуть використати газові котирування заради залучення частини прибутку газового бізнесу до бюджету. Очевидно, що єдиним результатом цієї авантюри може бути разове короткострокове збільшення надходжень до бюджету. Усе для виборів, усе для перемоги?..