• USD 27.7
  • EUR 32.9
  • GBP 36.4
Спецпроєкти

Обшуки з конфіскацією. Навіщо Україна пообіцяла МВФ перетворити Антимонопольний комітет монстра

Українська влада пообіцяла МВФ зробити Антимонопольний комітет більш сильним і незалежним. Подивимося, що з цього вийде
Фото: censor.net.ua
Фото: censor.net.ua
Реклама на dsnews.ua

Що ми наобіцяли

У Меморандумі з МВФ українська сторона пообіцяла виконати чотири пункти, які повинні посилити Антимонопольний комітет України до рівня, відповідного світовим практикам. Зокрема, потрібно буде забезпечити фінансову й операційну незалежність антимонопольного відомства, а також прозорість, конкурентність і захищеність від політичного втручання процесів призначення і звільнення голови відомства та державних уповноважених.

Крім того, влада повинні будуть посилити повноваження АМКУ щодо проведення фізичних обшуків та вилучення документів, забезпечення обміну інформацією з іншими правоохоронними органами. Останній пункт - специфічний, і зрозумілий тільки юристам: рішення АМКУ повинні отримати статус правозастосовних виконавчих документів, і, таким чином, позбавити від необхідності використання судового процесу для виконання рішення.

"ДС" вирішила опитати юристів і експертів, щоб зрозуміти, як зміниться українське антимонопольне відомство в світлі вимог МВФ. І зміниться.

Чужі тут не ходять

Агія Загребельская, співзасновник "Ліги антитраста" і держуповноважений АМКУ в 2015-2019 рр.., вважає всі внесені в меморандум з МВФ пункти актуальними, важливими і відповідають світовим практикам: "Ми вже давно говоримо, що це потрібно зробити".

За її словами, фінансову незалежність АМКУ потрібно підвищувати, оскільки сьогодні, наприклад, якщо антимонопольне відомство прийме негативне рішення по Держказначейству або Мінфіну, у нього можуть виникнути фінансові проблеми. "Сьогодні у АМКУ - найнижчий порівняно з іншими центральними органами виконавчої влади рівень фінансування, і найнижчі зарплати. Це наслідок того, що ні державні органи, ні бізнес не зацікавлені в тому, щоб АМКУ був потужним і незалежним відомством", - сказала вона.

Реклама на dsnews.ua

Станіслав Коптилін, старший юрист українського офісу юркомпанії "PETERKA & PARTNERS", вважає, що навіть якщо допустити, що АМКУ перейде на самофінансування, то це вже буде мати позитивний ефект і підвищить його політичну незалежність. "Так як це знизить залежність останнього від політичних партій, які беруть участь у підготовці і затвердженні державного бюджету", - пояснив він.

Хто головна голова

Сьогодні призначення держуповноважених АМКУ та заступників голови здійснюється президентом за поданням прем'єр-міністра на підставі пропозицій голови АМКУ. "Але в останні призначення в АМКУ Порошенко, Зеленського, і в призначеннях до цього, ви не знайдете логіки - не проводилися конкурси, не було критеріїв і вимог до претендентів. Їх просто діставали, немов фокусник - зайчиків з капелюха. І в результаті велика частина державних уповноважених АМКУ - це ті, хто пов'язані з президентом, прем'єром чи впливовими монополістами", - пояснила Загребельская.

За її словами, повинні бути запроваджені прозорі конкурси на призначення держуповноважених АМКУ, що дозволить подати документи всім бажаючим, громадськість та ЗМІ зможуть проаналізувати кандидатів, а до них повинні бути розроблені критерії та вимоги. Також до конкурсної комісії не повинні мати більшість українські політики.

АМКУ прийде на світанку

Загребельская пояснила і зобов'язання, яке стосується фізичних обшуків: "З першого погляду здається, що це буде черговим тиском на бізнес. Але це не так. В Європі і США конкурентні відомства вже мають такі повноваження". Вона пояснила, що сьогодні при проведенні розслідування АМКУ може запросити у компанії документи, а якщо та відмовиться - може накласти штраф у 100 тис. грн. "Але для великих компаній це смішна сума - вони можуть хоч щомісяця виписувати АМКУ чек на 100 тис. грн, аби тільки їм не надсилали запити", - пояснила співзасновник "Ліги антитраста".

Представники АМКУ можуть після цього прийти за документами в компанію особисто, але їх мають право не пустити в офіс - і компанія знову відбудеться штрафом. "АМКУ проводить розслідування роками - по три-п'ять-сім років - саме тому, що не має доступу до документів. За кордоном антимонопольне відомство має такі ж повноваження, як правоохоронні органи, і його зобов'язані пустити", - зазначила Загребельская.

Також Загребельская пояснила, що обшуки будуть проводитися винятково за санкцією суду, коли розслідування проводиться саме проти тієї компанії, у якої проводиться обшук.

Олександр Дякулич, радник практики антимонопольного та конкурентного права компанії Arzinger, пояснив, що відповідь на питання "Навіщо АМКУ більш широкі повноваження при обшуках?" слід шукати за кордоном, де й виникло антимонопольне регулювання. Так, найбільш серйозні порушення антимонопольного законодавства - картелі - досить важко доводити. "Згідно з міжнародними стандартами (практики ЄС, зокрема), антимонопольне відомство, звинувачуючи компанії укладання картельних угод, повинно мати дуже вагомими і прямими доказами порушення (direct evidence). Щоб отримати такі докази - антимонопольники і наділяються правом проводити т. н. раптові "обшуки на світанку" (down raids), в тому числі щоб запобігти знищення або приховування порушниками неспростовних доказів порушення (smoking gun evidence)", - пояснив він.

На думку Дякулича, оскільки в АМКУ такого широкого слідчого функціоналу поки немає, наш регулятор приймає рішення, які ґрунтуються на сумнівних "непрямих" доказів - аналіз схожості в оформленні документів відповідачів, або аналіз схожості "поведінки" відповідачів на ринку. Іншими словами, найчастіше рішення АМКУ в картельних справах не підкріплені належною доказовою базою. "У свою чергу українські суди, на жаль, досить лояльні до такої низької якості доказової бази, яку надає АМКУ", - сказав він.

Однак, вважає Дякулич, перш ніж так суттєво зміцнювати повноваження АМКУ, перетворюючи його в "економічну прокуратуру", з метою належного балансу інтересів держави та учасників ринку - слід провести ретельну судову реформу, яка підвищить стандарти доказування в антимонопольних справах у відповідності з кращими зарубіжними практиками, і буде гарантувати бізнесу можливість ефективного захисту своїх прав і інтересів від можливих зловживань чиновників.

Два кола судового пекла

Загребельская також пояснила і останній пункт, що стосується рішень антимонопольного відомства. Сьогодні якщо АМКУ виписує штраф, то компанія може оскаржити це рішення в суді. Судовий процес може тривати два роки, аж до розгляду справи у Верховному суді. Але навіть якщо АМКУ в підсумку виграє цю справу, він не може просто стягнути штраф, а мусить знову йти в суд (тепер вже в якості позивача, а не відповідача), знову пройти всі три інстанції, витрачати на це ще два роки, і тільки після цього документи на стягнення штрафу АМКУ може направити у виконавчу службу. Тому в меморандумі з МВФ прописано зобов'язання прибрати друге коло судових розглядів.

Анастасія Панчак, юрист практики антимонопольного та конкурентного права компанії Arzinger, додала, що поки АМКУ судиться, порушник зможе легко вивести активи і кошти на іншу компанію і уникнути сплати антимонопольного штрафу. "Не дивно, що відсоток сплачених штрафів до бюджету з року в рік займає не більше мізерного відсотка від загальної суми накладених штрафів АМКУ. Тому надання рішенням АМКУ статусу виконавчого документа - давно назріла і обговорювана в експертному середовищі необхідність", - сказала вона.

На думку Анастасії Панчак, права бізнесу в цьому випадку жодним чином не порушуються і не звужуються: як і раніше, після винесення рішення АМКУ, компанія-відповідач буде мати в запасі два місяці, щоб оскаржити його в суді, при цьому виконання рішення АМКУ на час судових тяжб призупиняється. "Таким чином, ініціатива надати рішенням АМКУ статус виконавчого документа покликана лише підвищити відсоток реального виконання рішень АМКУ, прямо не зачіпаючи і не обмежуючи процесуальні права і гарантії бізнесу", - вважає вона.

Великі сумніви

Агія Загребельская зазначила, що реформа АМКУ давно назріла, але сумнівається, що в найближчі роки вдасться реалізувати. "Поки у нас на депутатів впливають монополісти, олігархи, бізнесмени і політики, доки у Верховній Раді є представники бізнес-груп, що будуть великі перешкоди для прийняття цих рішень", - сказала вона.

    Реклама на dsnews.ua