Хто не дасть потонути українській економіці

Як порахувати "малюків"

Малий і середній бізнес - та подушка безпеки, яка підтримує економіки розвинених країн в кризу. Українська влада з року в рік експлуатують цю тезу, стверджуючи, що невеликі компанії - це "хребет української економіки європейського зразка" і саме вони здатні поставити нашу країну в один ряд з Німеччиною, Францією та іншими розвинутими державами Європи. Для процвітання Україні потрібно всього "трохи" - щоб частка МСБ у ВВП зросла з нинішніх 15 до 50-70%, як у західноєвропейських державах. Але як цього домогтися, чиновники все ще не придумали. Комплексний підхід із зрозумілою стратегією розвитку малого та середнього бізнесу досі не вдалося створити жодному уряду.

Сегмент МСБ в Україні не можна назвати малочисельним, навіть якщо спиратися на дані Держстату (за різними оцінками, від 40 до 70% бізнесу перебуває в тіні, а значить, не потрапляє в офіційну статистику). За інформацією відомства, в 2014 р. в Україні працювала 341 тис. підприємств. При цьому великих компаній тільки 497, середніх - 15,6 тис. (більше 4%) і малих 324,6 тис. (більше 95%). Фактично таке ж співвідношення спостерігається і в розвинених європейських країнах. В Німеччині, Італії та Франції частка МСБ становить близько 95% усіх компаній. Різниця лише в тому, що в Україні багато представників малого і середнього бізнесу насправді тільки фікція. "З одного боку, багато підприємств, які потрапляють в цю категорію, за українськими масштабами швидше великі. З іншого - багато компаній, офіційно кваліфікуються як МСБ, насправді входять в олігархічні бізнес-адміністративні групи, часто неформально. Так що офіційні цифри вельми брехливі", - заявив "ВД" експерт програми USAID "ЛЕВ" Володимир Дубровський.

Де працюють українці

"Малий і середній бізнес треба розглядати як засіб забезпечення зайнятості населення, яке дозволяє істотно зменшити соціальні витрати держави, зокрема, безробіття, а також знизити соціальну напругу в суспільстві", - вважає експерт "Реанімаційного пакету реформ" Ілля Несходовский. За даними Держстату, на середніх підприємствах України зараз зайнято 2,7 млн осіб (близько 43% від загальної чисельності працівників реального сектору економіки), а в невеликих фірмах - майже 1,6 млн (27%). Частка зайнятих у малому і середньому бізнесі в Європі така ж - близько 70%. Тому стверджувати, що у нас мало людей працюють у цьому сегменті, було б невірно. Дійсно, 20 років тому на вітчизняних великих підприємствах працювали понад 70% працюючих українців, але тепер ситуація змінилася.

До того ж реальна кількість зайнятих у МСБ набагато більше. Малий бізнес насправді вже є подушкою безпеки: він забезпечує зайнятість людей, що позбулися роботи через зупинки великих підприємств і скорочення бюджетників. Саме цього сектору ми значною мірою зобов'язані тим, що рівень безробіття в Україні все ще не перевищує 10% працездатного населення, так само як в Італії, Словаччини та Франції. Для порівняння: Греція є країною ОЕСР з найвищим рівнем безробіття - там він досягає майже 25%. За нею слідують Іспанія з 20,5% і Португалія з 12,2%.

Ситуація в МСБ не така погана, як здається, якщо судити і за показником обсягу реалізованої продукції. Згідно з офіційними даними за 2014 р. на великі вітчизняні компанії довелося 41,8% реалізованої продукції, на середні - 41,3% і на "малечі" - 16,9%. Причому не можна забувати, що малий бізнес в основному працює на спрощеній системі оподаткування. А це означає, що оцінити реальний обсяг реалізації продукції неможливо - з-за сірих і чорних схем дуже багато товарів і послуг проходять без документів. "Малий і середній бізнес в Україні не просто існує, він є основою економіки. Це вже 60% обсягу реалізованої продукції. Майже половина зайнятого населення працює в малому та середньому бізнесі. Якщо ви думаєте, що податки платить великий бізнес, ви помиляєтеся - МСБ сьогодні забезпечує 70% податкових надходжень, тобто фінансує пенсіонерів, вчителів, лікарів...", - розповіла "ВД" голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна.

Вичавити все з легального бізнесу

Вивести бізнес з тіні заважає недосконале податкове законодавство. На словах уряд декларує спрощення оподаткування, зменшення податкового тиску. При цьому збільшення надходжень до держбюджету очікується нібито за рахунок детінізації економіки. Насправді практично всі ініціативи Мінфіну мають фіскальний характер. Прийняті наприкінці минулого року зміни до Податкового кодексу де-факто збільшили кількість податків і підвищили багато ставки (за винятком ЄСВ). "Резерви детінізації, а це близько 10 млрд грн. в місяць, так і залишилися невикористаними. Зате збільшилася податкове навантаження на бізнес та населення. Економічно вигідними в Україні залишилися лише тіньові оборудки, які неможливі без тотальної корупції", - стверджує перший віце-президент Асоціації платників податків України Юрій Атаманюк.

За словами координатора Громадянської платформи "Нова країна" Валерія Пекаря, з 2,3 млн зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності лише 1,3 млн офіційно ведуть діяльність, решта або знаходяться в тіні, або просто не працюють.

Обтяжлива система звітності, складнощі з поверненням ПДВ, велика кількість різних прямих і непрямих податків і зборів - все це реалії українського бізнесу. "В Україні за останні два роки не тільки нічого не зроблено для розвитку малого підприємництва, але і ведеться систематична робота по знищенню раніше існуючих гарантій невтручання держави у діяльність "малюків". Наприклад, уряд всерйоз має намір ліквідувати спрощену систему оподаткування", - заявив "ВД" експерт Економічного дискусійного клубу Євген Олейников.

Тіньова економіка визначає правила гри на ринку і формує конкурентні умови в бізнесі. "Природа корупції в Україні така, що заплатити за невиконання закону завжди дешевше, ніж його виконувати. А якщо ви перебуваєте під дахом, то до вас не прийдуть контролюючі органи і не накладуть штраф, який може поставити хрест на вашому бізнесі", - говорить голова Полтавського обласного відділення Всеукраїнського об'єднання підприємців малого та середнього бізнесу "Фортеця" Ігор Балицький.

Недостатньо зусиль держава вживає і в плані дерегуляції бізнесу. Приміром, реєстрацію бізнесу в Мін'юсті дійсно спростили - тепер це можна зробити безкоштовно за п'ять хвилин через інтернет. Але потім підприємцям все одно доводиться тижнями ходити по іншим органам, щоб стати на облік, отримати дозвіл на відкриття рахунку і т. п.

"Практично єдиний спосіб вивести бізнес з тіні - створити привабливі умови для роботи. Не варто намагатися змусити вже легалізований малий бізнес платити більше податків. Куди краще, якщо він буде створювати робочі місця, абсорбуючи безробіття", - вважає Володимир Дубровський. Загальносвітова практика виходу з економічної кризи - зниження податків для заохочення бізнесу. Приміром, в 2008 р. уряд Великобританії зменшила ПДВ з 17,5% до 15%, і це дало країні імпульс для економічного зростання. На аналогічні заходи зважилися США і Китай. Румунія з 1 червня минулого року знизила ставку ПДВ на продукти харчування з 24 до 9%. В Україні ж зменшувати податки не поспішають, намагаючись вичавити максимум з легального бізнесу. Більш того, у планах Мінфіну до 2017 р. підвищити податкове навантаження вдвічі.

В нинішній економічній ситуації В країні доводиться раз долати одну за одною труднощі, які з'являються в сфері бізнесу. Підприємці намагаються вижити за будь-якої влади і різних умовах, оскільки у них просто немає іншого виходу, окрім як боротися за існування. Звичайно, більшість людей в бізнесі зуміють пристосуватися до складних умов сьогоднішнього дня, але прикро, що це відбувається всупереч, а не завдяки політиці держави. Хочеться, щоб система працювала на розвиток економіки, а не виключно на фіскальний тиск. Існує думка, що криза - це час нових можливостей. Якщо вже говорити з цієї позиції, то мушу зазначити, що в нашому сегменті в кризовий час з'явилася необхідність більш тісного контакту з клієнтом. Ми повинні чітко розуміти і тонко відчувати, хто наш споживач. Для цього ми запустили новий проект parfum buro, метою якого є розвиток культури високої парфумерії серед української аудиторії. З його допомогою ми рухаємо весь сегмент і відкриваємо світ інший - нішевої, або так званої художньої парфумерії нашому споживачеві. Разом з усім сегментом ми рухаємо все своє портфоліо. А нещодавно проект обзавівся власною локацією - Галерея parfum buro - в київському арт-кварталі "Воздвиженка", де в естетиці художньої галереї ми представляємо високі аромати, суть яких складно донести в загальному потоці нескінченних запусків масової парфумерії. Там ми раді бачити своїх клієнтів, щоб знайомити їх з творами ольфакторного мистецтва.

Боротьба за місце під сонцем

Щоб економіка отримувала максимальний ефект від діяльності малих підприємств, вони повинні рости, переходити від стартапів до категорії середніх, а потім і великих підприємств. Саме так працює система в розвинених країнах, зокрема Європейському Союзі та США. Але такий розвиток можливий лише за умови державної політики, яка формує ефективне регуляторне поле, дієву інфраструктуру підтримки малого і середнього підприємництва, а також забезпечує доступ до фінансових ресурсів. Нічого цього в Україні немає. Більш того, система спрощеного оподаткування, з одного боку, допомагає малюкам" втриматися на плаву, а з іншого - не дає їм розвиватися. Коли компанія розростається, вона штучно дробиться на частини, щоб залишити собі передбачені державою пільги.

У цілому умови ведення бізнесу в Україні сприятливими назвати складно. В даний час за індексом верховенства права наша країна займає 84-е місце - якраз поряд з Угандою, за індексом корупції - 144-е (поряд з Центральноафриканською Республікою), за рейтингом Economic Freedom - 162-е місце (поряд з Болівією і Анголою). "Необхідно почати з боротьби з корупцією в правоохоронних органах, податковій та митній службах. Немає сенсу нескінченно змінювати закони, якщо ті, хто покликаний контролювати їх виконання, заробляють на дозволах їх обійти", - говорить Ігор Балицький.

Також потрібно запровадити прості умови і низьку вартість створення і ведення бізнесу, усунути бар'єри для його зростання. "Головне - ліквідація можливостей для зловживань великого бізнесу, який має можливість тиснути дрібних конкурентів не тільки економічно, але й політично, через лобізм на рівні Верховної Ради", - каже Володимир Дубровський. Зараз монополісти і великі учасники ринку часто зловживають своїм монопольним або домінуючим становищем і фактично нав'язують "малюкам" невигідні умови, змушуючи їх працювати з мінімальною рентабельністю. Особливо це стосується підключення до комунікацій, надання виробничих і торгових приміщень в оренду, умов поставок товару у великі торговельні мережі.

Розробкою комплексної програми розвитку бізнесу зараз займаються експерти "Реанімаційного пакету реформ". Документ передбачає зміну системи реєстрації, опо-
оподаткування, обліку, звітності у сфері підприємницької діяльності. Зокрема, мова йде про запровадження сервісу "Електронний кабінет підприємця", який повинен забезпечити повний комплекс послуг - реєстрацію, розрахунок податків, отримання консультацій і т. д. "Всі контакти з представниками податкової та інших установ передбачається здійснювати виключно через цей сервіс. Це суттєво зменшить можливість для корупції та зловживань з їх боку", - говорить Ілля Несходовский. Відповідний законопроект імовірно буде готовий до кінця травня. У "Реанімаційному пакеті реформ" сподіваються, що програма буде прийнята вже до 1 липня цього року.

Бізнес отримає кредити не раніше 2017 р.

Ринок кредитування МСБ продовжує перебувати в ступорі. Ось уже третій рік поспіль банкіри не фінансують бізнес. "У січні 2016 року в порівнянні з січнем 2015-го скорочення кредитного портфелю склало 17,7%. Практично настільки ж скоротився обсяг позик, виданих в доларах США (на 17,6%), а за євро цей показник досяг 23,8%", - розповів "ВД" директор департаменту корпоративного бізнесу банку "Хрещатик" Олексій Манзя.

Причин, за якими банки виявляють скупість, кілька. По-перше, у Нацбанку підрахували, що частка прострочених позик у кредитному портфелі банків перевищила 40%. В цілому по системі цей показник склав більше 24%. Тобто кожен четвертий кредит виявився поганим. Нарощувати проблемку банки не хочуть, а тому вибирають позичальників дуже прискіпливо. "Отримати фінансування тим, хто веде збиткову діяльність, має негативну ділову репутацію або тільки нещодавно відкрив свій бізнес, практично неможливо", - говорить начальник управління бізнес-клієнтів UniCredit Bank Ольга Полонська.

По-друге, кредитори кажуть, що попит на кредити дуже низький. Найбільш затребувані овердрафти і кредити на поповнення оборотних коштів, а ось заявки на інвестиційні кредити в банки майже не надходять. У кризові часи підприємства не готові вкладати кошти в капітальні інвестиції. Виняток становлять хіба що об'єкти нерухомості, попит на які різко впав. Забудовники і раді б взяти кредити (очікування щодо швидкого відновлення ринку дуже високі), але із-за неможливості прогнозувати ситуацію банки не балують їх фінансуванням.

По-третє, незважаючи на зниження ставок за депозитами, ціни на ресурс залишаються високими. А тому і вартість кредитів для більшості позичальників просто непідйомна. Ефективна ставка для бізнесу становить у середньому 26-27% річних. Але таку ціну можуть платити небагато. Та й приплив депозитів у систему все ще дуже слабкий. А тому кредитори поводяться обережно.

За прогнозами фінансистів, розраховувати на зміну ситуації найближчим часом не доводиться. "Для активізації кредитування необхідні для покращення економічної і військово-політичної ситуації в країні, відносна стабілізація курсів валют, а також зменшення обсягу проблемних кредитів", - перераховує Ольга Полонська. Ні по одному з перерахованих напрямків банкіри в цьому році поліпшення не очікують. Так що розморожування кредитного ринку, яка планувалася на друге півріччя, може бути відкладено до наступного року.

Що стосується небанківського фінансування, то з тих інструментів, які працюють на світовому ринку, в Україні може застосовуватися краудфандінг (так зване народне фінансування). Такі схеми підтримки бізнесу досить поширені в Азії, Європі, США, але в нашій країні вони поки не користуються популярністю. "Наприклад, українські виробники іграшок UGEARS в минулому році зібрали на сервісі співфінансування "Кікстартер" $406 тис. Це наочний приклад того, які можливості закладені у вітчизняному малому бізнесі, якщо створити для його розвитку належні умови", - говорить Євген Олейников.

Про те, що буде зі спрощеною системою оподаткування, читайте тут

Опубліковано в тижневику "Власть денег" № 4 (441) за квітень 2016 р.