Курсові Гімалаї. Як посівна змусила гривню зміцнитися, і що її чекає далі

Цей "курсової Еверест" став наслідком неузгодженої політики Мінфіну та НБУ в частині виплати відшкодування ПДВ експортерам, коли на рахунки великих підприємств надходили мільярдні суми, а також результатом націоналізації Приватбанку, коли довелося вливати ті ж десятки мільярдів, але вже в якості рефінансування. Не секрет, що вся ця "свіжоспечена" гривня транзитом опинилася на валютному ринку. Населення провело свій різдвяний "плебісцит" щодо довіри політики Нацбанку і як зазвичай проголосувало доларом в кабінках для голосування - обмінниках...

Але так само, як весна рятує київських комунальників, "прибираючи" сніг замість них, причому абсолютно безкоштовно, так само і весняні польові роботи раптово прийшли на допомогу гривні. Слід розуміти, що українська економіка останнім часом прийняла яскраво виражену латиноамериканську модель: заробітчани + "сировина". Час, коли наша промисловість выпрямляла курсові тренди (навіть в умовах фінансової кризи 2008 р,), безнадійно кануло в Лету. На даний момент надходження трудових трансфертів з-за кордону і валютна виручка від експорту продукції сільського господарства та гірничо-металургійного комплексу - це наше "все".

Крім того, валютний контроль в Україні якщо і працює, то переважно в плані обмеження суми купівлі валюти пересічного українця. Ще недавно бабусі, щоб купити онукові модний гаджет, довелося б неабияк побігати, враховуючи кількість продаваної валюти "в одні руки". Або змиритися та піти в "сірий" обмінний пункт, як це і зробили 99% покупців валюти.

Зате великі експортери навчилися не тільки відставляти частину експортної маржі на рахунках "низькоподаткових юрисдикцій", але і притримувати валютну виручку за кордоном. Благо НБУ врахував побажання бізнесу" та з метою підвищення інвестиційної привабливості" країни, збільшив термін повернення експортної виручки з 90 до 120 днів. Тепер у будь-якого експортера є прекрасна можливість тримати валюту "за кордоном" чотири місяці і продавати якнайдорожче. Так сталося і в березні-квітні цього року. Курс долара по відношенню до гривні майже на піку, дорожче не буде, а посівну проводити треба...

І пішла валюта щільним потоком на український міжбанківський ринок. Кожен експортер поспішав на цю "останню в сезоні гастроль", намагаючись продати подорожче. Питання зміцнення гривні в таких умовах був справою часу, точніше, днів.

Як бачимо, графік курсової "побудований" максимально зручно для продавців валюти. Природно, такі "іменини серця" повинні були перевести курсові гойдалки в іншу сторону. І хитнули. От тільки, коли мова заходить про девальвацію гривні, представники НБУ з кам'яним обличчям" віщають про ринковий, плаваючому курсі, не уточнюючи, щоправда, де він плаває...

Зате, коли настають щасливі миті ревальвації, НБУ раптом згадує, що "плавати" гривні бажано тільки в одному напрямку і з допомогою механізмів валютних аукціонів, скуповуючи надлишки долара на ринку, починає різко гальмувати зміцнення національної валюти, зупиняючи її на якомусь психологічному рубежі, наприклад 26...

Звичайно, для населення,яке отримує зарплату в гривні, а також для покупців самого різноманітного технологічного імпорту енергоносіїв, курс гривні бажано зміцнити по максимуму.

Але для десятка найбільших ФПГ, що експортують сировину, а також для зовнішнього кредитора - МВФ, який виставляє "маяки" за рівнем резервів НБУ, більш переважно утримувати курс гривні на штучно низьких значеннях.

У такому разі експортна виручка в гривневому еквіваленті буде "ситніше" відшкодування ПДВ з державного бюджету - рясніше, а чисті ЗВР НБУ додадуть мільярд-другий, які скоро знадобляться для повернення боргів, приміром, того ж МВФ.

У цій реальності населення і бізнес є, по суті, статистами, "учасниками останнього параду". Їх доля плентатися у вируючому кільватері 5-10 великих компаній країни, хитро вдивляючись в їх дії: продають або купують валюту. І в залежності від цього, розробляти свою особисту стратегію на "мікрорівні".

За квітень НБУ поповнив свої резерви на $400 млн за рахунок викупу валюти на міжбанківському ринку. Загальний обсяг резервів нбу перевищив $16 млрд. Природно, всіх хвилює питання - як довго триватиме сприятливий період для гривні, тим більше що легке "тремтіння" курсу свідчить про те, що ситуація неоднозначна. Котирування нафти на світових ринках знизилися нижче $50 за барель, що вже призвело до девальвації рубля майже на 70 коп. Не варто забувати, що РФ один з наших конкурентів на ринку металу і зерна, а отже, для відновлення конкурентоспроможності української сировини на зовнішніх ринках доведеться і нам знижувати курс національної валюти, хоча і незначно. А тут ще й неоднозначні результати блокади товарних потоків на південно-сході країни можуть внести свою лепту. НБУ вже оцінив кумулятивні втрати нашої економіки в -1,3% ВВП у цьому році.

Починаючи з лютого, наші металургійні комбінати почали зниження випуску сталі, причому падіння доходило до 15% на місяць. Крім того, частка нашої теплової генерації становить 39% від загального енергетичного балансу країни, причому 1/3 її працює на антрациті. А припинення поставок коксівного вугілля може призвести до обриву технологічних ланцюжків в ГМК, на яких ґрунтується цінова конкурентна перевага українського металу на зовнішніх ринках. Обрив ланцюга " вугілля-кокс-метал загрожує втратою частини експортної виручки металургів, а саме вони підставляли влітку своє плече гривні, заміщаючи на валютному ринку скорочення аграрного експорту.
НБУ оцінив сумарний негативний вплив блокади на дефіцит платіжного балансу країни в 2017 р. у розмірі $1,8 млрд.

Як бачимо на графіку, частково буде втрачено експорт металу, доведеться закуповувати коксівне вугілля і кокс, а також енергетичне вугілля. Зате не буде спожита частина видобутої залізної руди, яку можна буде експортувати. Слабка втіха. Втрата $1,8 млрд експортної виручки (за інших рівних умов) може додати до курсу національної валюти 1-2 зайвих девальвації гривні. Очікуваний ефект проявить себе, швидше за все, вже восени. Але, на жаль, умови не будуть рівними: помірно сприятливий сировинної цикл світової економіки поступово підходить до свого завершення. ФРС підвищив базові відсоткові ставки у своїх релізах між рядків "натякнув", що зробить це ще, причому до кінця року. Так, монетарна політика США стартувала не так жваво, як очікувалося, але в цілому світ входить в цикл дорогого долара і дешевої сировини. З усіма "витікаючими" для сировинних країн. У зв'язку з цим базовий прогноз щодо курсу гривні по відношенню до долара на позначці 30 на осінь-2017/зиму-2018 - сприймається як життєстверджуючий оптимізм.

Звичайно, можна сподіватися, що вже до осені уряд представить свій "план Маршалла" і почне структурні реформи в економіці. Але це перспектива для "останніх романтиків цього століття". Циніки і скептики вже давно прийшли до висновку, що якщо девальвація гривні неминуча, слід розслабитися і отримати задоволення від продажу валютної "заначки" по новому "космічному" курсом. Благо внутрішні ціни реагують на подібне із запізненням. А реалісти далі місяця-двох в майбутнє не заглядають. А там ніби як все спокійно...