Мрія Насирова. Чого чекати від чергової реформи митниці та податкової
Цей документ передбачає, що ГТС і ДПС будуть перетворені кожна в єдину юридичну особу, а самостійні територіальні органи митниці та податкової як окремі юридичні особи будуть ліквідовані.
"Злиття та поглинання"
Законопроект передбачає внесення змін до низки законів, насамперед - в Митний кодекс, а також до Кодексу про адміністративне судочинство, Цивільний процесуальний кодекс, Господарський процесуальний кодекс, закони "Про центральні органи виконавчої влади", "Про державну службу" та ряд інших.
Кабмін, описуючи "пряники" майбутньої реформи, зазначив, що ці зміни дозволять керівникам ГТС і ДПС створювати окремі підрозділи без статусу юрособи і делегувати їх керівникам свої повноваження, а також розширити можливість застосування в митній справі електронних документів, продавати вилучене митницями майно на аукціонах через електронні торговельні системи.
За словами голови Державної митної служби Максима Нефьодова, ця реформа дозволить уніфікувати практику і методологію роботи митниці по всій країні, а допоміжні служби (кадрова служба, бухгалтерія, інфраструктура) будуть централізовані, що дозволить заощадити витрати на утримання цього органу.
Про реформу митниці та податкової розмови ведуться вже кілька років. Практично кожен уряд своїм обов'язком вважає пообіцяти, що вже при ньому-то реформа нарешті станеться, митниця стане приносити додаткові надходження в бюджет, контрабанда буде остаточно і безповоротно знищена, а податкова стане лояльною до бізнесу.
Митниця і податкова вже пройшли кілька етапів "перевтілення" - їх то зливали разом, то роз'єднували в два окремих органу. Наприклад, у грудні 2012 р. ГТС і ДПС були об'єднані в лоні Міністерства доходів і зборів, яке проіснувало до березня 2014 року, після чого було ліквідовано, а обидві служби під єдиною вивіскою "Державна фіскальна служба" були підпорядковані Міністерству фінансів.
У 2016 р. деякі депутати спробували виокремити з ГФС Митну службу і навіть подали у Верховну Раду відповідний законопроект, але він так і не був прийнятий. Мінфін тоді стояв на позиції, що митний і податковий блоки повинні бути під однією шапкою ГФС. Однак реформа, згідно з домовленостями з МВФ, передбачала поетапне створення єдиного юрособи в податковому блоці, потім - в митний, а після чого повинно було відбутися їх об'єднання.
У березні 2017 р. Кабмін з подачі міністра фінансів Олександра Данилюка затвердив концепцію реформування тільки податкового блоку ГФС, яка передбачала створення єдиного юридичні особи, відповідальної за податкове напрямок. Проте вже в січні 2018 р. Кабмін зазначив ці плани, як реалізовуються. Тому Данилюк тоді заявив, що наступний варіант реформи передбачає створення єдиного юрособи для митниці і податковій окремо. Однак і цим планам не судилося збутися - в травні 2018 р. прем'єр Володимир Гройсман відмовив Данилюку у призначенні заступника міністра фінансів за податковим напрямом Яни Бугримової, у відповідь міністр звинуватив прем'єра в гальмуванні реформи ГФС, і в червні 2018 р. Верховна Рада звільнила Данилюка.
Вже в грудні 2018 р. Кабмін прийняв рішення розділити ГФС на два окремих органу митну і податкову служби і в березні цього року затвердив положення про цих органах. У травні ДПС отримала реєстрацію як юридична особа. А в ГТС створення єдиної юридичної особи Нефьодов прогнозує завершити до вересня 2020 р., вже після того, як Верховна Рада прийме його відомством розроблений законопроект.
Реформа ГФС була і однією з вимог Міжнародного валютного фонду. Однак позиція МВФ, як і українського уряду, також змінювалася: якщо раніше фонд чекав ефекту від злиття цих двох відомств, то тепер бачить доцільність у їх розподілі.
До речі, деякі функціонери в уряді висували самі сумнівні ідеї про реформування митниці. Наприклад, при прем'єр-міністрі Арсенія Яценюка з'явилася ідея віддати частину митниці в якості експерименту під управління міжнародної компанії. Благо від цієї ідеї, яка б свідчила, що український уряд розписується у власній некомпетентності, вчасно відмовилися.
Тим часом, поки уряд примеряло до митниці одну реформу, то іншу, ні один керівник цього органу за останні п'ять років не пішов зі своєї посади без корупційного скандалу. Наприклад, у березні 2015 р. після перевірки, ініційованої Арсенієм Яценюком, був звільнений глава ГФС (до складу якої входила і митниця) Ігор Білоус. Доходило навіть до розслідувань з боку правоохоронних органів - у березні 2017 р. Національне антикорупційне бюро заарештувало главу ГФС Романа Насирова, якого запідозрили у сприянні бізнесу в ухиленні від сплати податків. До речі, Насиров був одним з керівників ГФС, який вважав, що об'єднання ГФС в одне юрособа дозволить ефективніше перерозподіляти кадри всередині служби.
Пряники і батоги
Які ж плюси і мінуси несе для бізнесу ще одна реформа? Можуть виникнути побоювання, що централізація митниць в одну юридичну особу ускладнить можливість оскарження неправомірних дій митників і податківців. Згідно з чинним законодавством позови в суд треба подавати за місцем знаходження юридичної особи, тобто у випадку з створенням єдиного юрособи в митниці та податкової бізнес мав би звертатися в суди у Києві. Але так не буде.
"Щоб ми не завалили два київських суду масою справ, ми на це звернули увагу і запропонували зміни в процесуальні кодекси", - розповів "ДС" партнер юридичної фірми Ario Юліан Хорунжий, який брав участь у розробці проекту реформи. За його словами, Цивільний процесуальний та Господарський процесуальний кодекси вже передбачають можливість оскаржувати дії філії юридичної особи за місцем його знаходження, а розробники проекту запропонували змінити законодавство, щоб дії окремого структурного підрозділу органу державної виконавчої влади також можна було оскаржувати за місцезнаходженням підрозділу.
Опитані "ДС" експерти по-різному оцінили ефективність перспективи нинішньої реформи. За словами генерального директора Асоціації міжнародних експедиторів України Віктора Берестенко, закладена в реформі норма про те, що місцева влада не зможе більше впливати на призначення і роботу керівників філій, повинна дати позитивний ефект. "Це дозволить призначати керівників регіональних митниць без необхідності узгодження кандидатів з губернаторами, і допоможе побудувати вертикаль влади в митниці", - сказав він.
Слід зазначити, що, з іншого боку, така концентрація повноважень в ДПС і ДМС та обмеження впливу на них місцевої влади, йде в розріз з політикою децентралізації.
Втім, Берестенко позитивно оцінив запропонований проект змін, заявивши, що реформа назріла вже давно. "Ніколи на моїй пам'яті не було хорошої митниці. З 2007 р. я не пам'ятаю ситуації, щоб митниця надавала б якісь послуги чи сервіс без корупційної складової", - сказав він.
У проекту змін є і критики. Аналітик інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин вважає, що ця реформа - ще не гарантія того, що митниця працюватиме краще. "Це взагалі не реформа, це зміна структури", - вважає він. Черкашин привів не кращий, як він сказав, але наочний приклад: при Миколі Азарові (керував Державною податковою адміністрацією в 1996-2002) все чітко управлялося і координувався без єдиного юрособи.
На думку Черкашина, для реформи митниці потрібно здійснити безліч заходів. Наприклад, переламати внутрішню опозицію до нового керівника, оскільки митниця сьогодні - це своєрідний закритий клуб. Потрібно також провести цифровізацію процедур і поліпшити обмін інформацією, який налагоджений з рук геть погано, - наприклад, прямий розрив митних статистик по імпорту становить $2 млрд на рік. Також потрібно оновити кадри і підняти зарплати, ну і прибрати з митниць прокурорів, міліціонерів та СБУ.
