• USD 27.7
  • EUR 32.8
  • GBP 36.4
Спецпроєкти

Дивна допомога. Скільки заплатить Україна за 1,2 млрд євро від ЄС

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль в обмін на кредит від Євросоюзу в 1,2 млрд євро погодився змінити законопроект про локалізацію, який би міг дати поштовх українській промисловості, а також пообіцяв виконати й інші вимоги, які можуть мати негативні наслідки для України

Денис Шмигаль під час поїздки в Брюссель / прес-служба Кабміну
Денис Шмигаль під час поїздки в Брюссель / прес-служба Кабміну
Реклама на dsnews.ua

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль після візиту в Брюссель повідомив українцям новину: Київ отримає ще один кредит – 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу. «Підписали Меморандум і Кредитну угоду з Єврокомісією... Дякую європейським партнерам за рішучу підтримку нашої країни. Це важливий крок, який підтримає макрофінансову стабільність держави і він спрямований на забезпечення добробуту українських громадян», — сказав він.

За словами глави уряду, 1,2 млрд євро для України – це найбільший транш Єврокомісії в рамках «виключної» програми макрофінансової допомоги, яка передбачена для 10 країн і спрямована на подолання негативних наслідків пандемії.

Проте за такий «пряник» українському прем'єрові довелося дечим пожертвувати.

Промислова незалежність

Напевно найбільша поступка європейцям — це обіцянка переглянути до другого читання законопроект №3739 «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», який був прийнятий Верховною Радою у першому читанні 21 липня.

Цей документ передбачає, що з 1 січня 2021 р. при проведенні державних (і муніципальних) закупівель через систему ProZorro у тендерах можуть брати участь тільки ті компанії, продукція яких хоча б на 25-40% (залежно від товару) вироблена в Україні. Під цю вимогу потрапляє продукція трьох секторів промисловості: наземного транспорту (тролейбуси, автобуси, трамваї, локомотиви, вантажні та пасажирські вагони), комунальна та спеціальна техніка (екскаватори і снігоприбиральні машини) і енергетичне устаткування (турбіни, компресори, насоси). Загалом вимога локалізації буде застосовуватися до 88 видів промислової продукції.

За рахунок цього законопроекту планувалося завантажити замовленнями українські машинобудівні підприємства і стимулювати іноземні компанії переводити виробництво в Україну або закуповувати тут частину комплектувальних деталей.

Реклама на dsnews.ua

Схилили на свій бік

Однак дана законодавча ініціатива викликала невдоволення у наших європейських партнерів – вони побачили в ній загрозу для своїх товарів, які продають на українському ринку. Адже без обов'язкової частки українських комплектувальних деталей європейські виробники просто не зможуть брати участь у тендерах.

Денис Шмигаль, приїхавши в Броюссель, і отримавши «найбільший кредит», одразу пом'якшав, і заявив, що законопроект про локалізацію не відповідає ряду параметрів Угоди про асоціацію України з ЄС. За його словами, позиція Кабміну полягає в тому, що не може йтися про жорстку локалізацію, а лише про використання нецінових критеріїв у розмірі 30% при проведенні державних закупівель, які будуть давати якісь преференції для товарів, що мають складову українського виробництва.

Чіткої і детальної формули того, як буде працювати пропозиція прем'єра на практиці, поки немає. Але вже зрозуміло, що умови, запропоновані Шмигалем, цілком задовольнили європейців, які видали йому кредит у розмірі 1,2 млрд євро. «Я вітаю гарантії, які я отримав від прем'єр-міністра, що уряд буде працювати над цим питанням з тим, щоб гарантувати, що будь-які поправки до цього законопроекту будуть відповідати угодами України з ЄС, включаючи Угоду про асоціацію», — сказав виконавчий віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс після переговорів з українським прем'єром.

Але чи відповідають такі домовленості національним інтересам України?

Ціна питання

За результатами економіко-математичного моделювання, проведеного авторами законодавчої ініціативи з використанням моделі міжгалузевого балансу та прикладної моделі загальної рівноваги в економіці, автоматизованої в системі GTAP (Global Trade Analyses Project), встановлено, що впровадження умови локалізації при публічних закупівель продукції машинобудування сприятиме прискоренню темпів зростання ВВП на 3,9% у середньостроковій перспективі. При цьому буде збережено чинний рівень зайнятості у відповідних галузях і створені 62,5 тис. нових робочих місць. Крім того, обсяги податкових надходжень до бюджету зростуть на 8,17%. Ще й вдасться покращити торговельний баланс, уникнувши зростання імпорту товарів, робіт і послуг на 13,2% (близько $8,4 млрд).

Один з розробників законопроекту про локалізацію Ігор Гужва, доктор економічних наук, експерт CMD-Ukraine, вважає, що прем'єр легко здався на милість європейцям. «Будемо називати речі своїми іменами – він «прогнувся» перед ЄС і показав гнучкість щодо цього законопроекту. Євросоюзу з комерційної дипломатії потрібно поставити 5+. Їхній інтерес зрозумілий – вони розглядають нас, як ринок збуту своєї продукції, тому вони будуть вживати всі заходи, щоб ми це не зробили і зберегти статус-кво їх присутності на нашому ринку. Але якщо ми переглянемо законопроект так, щоб він був зручний, то вся ідея буде знівельована», — сказав він.

За словами Гужви, не знаючи всіх деталей поступок, на які пішов прем'єр стосовно законопроекту про локалізацію, складно підрахувати, наскільки знизиться його ефект для української економіки. Однак тут працює просте правило. «1,2 млрд євро – це кредит, який ще потрібно буде віддати. Куди ці 1,2 млрд євро підуть і за рахунок чого ви їх віддасте? Кредит 1,2 млрд євро для нас важливий, але якщо її зіставляти з ефектом локалізації для економіки України, то останній в кілька разів вищий, він стійкий, і ці гроші не потрібно нікому повертати. Якщо говорити мовою притчі, то 1,2 млрд євро – це риба, якою можна наїстися один раз, а ефект локалізації – це вудка, на яку таку рибу можна буде ловити ще багато років», — сказав він.

Гужва зазначив, що законопроект про локалізацію вводить жорстку вимогу – для участі в тендері продукція повинна мати певний відсоток локалізації. А далі вже виробники, які підпадають під цю умову, конкурують ціною

Якщо ж у законопроект буде введена якась складна формула, то це буде дуже корупціогенним варіантом. Коли є такі нечітко прописані правила, це одразу ж дає простір для маніпуляцій і призводить до корупції. «Подібні формули – тонка матерія, яку дуже складно адмініструвати. Подібне працює в США, але там рівень адміністрування вищий. Нам, щоб створити такий рівень адміністрування, потрібно витратити багато років», — сказав він.

За словами Гужви, українська сторона в переговорах з ЄС мала б виступити єдиним фронтом і не так просто здавати свої позиції. Потрібно зняти подразник – європейський бізнес, який переживає за ринок збуту. Наприклад, є конфедерація європейського бізнесу Business Europe. Треба їхати туди цілою делегацією у складі уряду, Федерації роботодавців України, Асоціації машинобудування та інші об'єднань, і пояснювати європейським виробникам, що ми хочемо цим законом не тільки вирішити свої проблеми зайнятості, модернізації виробництва, оновлення основних фондів, але і запрошуємо їх до співпраці, створюючи в Україні виробництва, які своєю продукцією будуть конкурувати з постачальниками з третіх країн.

«Нам потрібні ефективні комунікації і політична воля. Тому що європейці нас зараз будуть «говорити», і вони можуть нас так «заговорити», що законопроект не потрапить навіть на друге читання. Вони нам будуть розповідати про кредити, але для нас ціна питання набагато вища – це наша економіка і зайнятість наших людей», — сказав він.

Благими намірами...

Втім, Шмигаль роздав у Брюсселі й інші обіцянки. Справа в тому, що для отримання першого траншу від ЄС в 600 млрд євро не потрібно виконувати формально прописаних умов, а ось наступні 600 млрд нам перерахують лише після того, як зробимо "домашнє завдання". Для цього навіть підписали меморандум. Серед умов, що підлягають виконанню — підвищення прозорості медичних закупівель, реформа податкової та митної адміністрацій, посилення незалежності і ефективності судової влади, зростання прозорості системи державного управління, а також прийняття в першому читанні законопроекту про створення органу з розслідування серйозних економічних і фінансових злочинів. Тут криються загрози, як мінімум дві.

Реформа судової влади та прийняття в першому читанні законопроекту про створення органу з розслідування серйозних економічних злочинів, швидше за все, будуть мати негативні наслідки. Як не дивно, такі «благі ініціативи» можуть дати зелене світло «зеленій» команді на посилення свого впливу і вистелити Україні дорогу в авторитарне пекло.

Так, візії щодо реформування судової системи в реальності конвертуються в конкретні норми, прийняті парламентською більшістю. Не секрет, що будь-яка влада у нас прагне посилити контроль над судами, а за нинішніх політичних розкладів – ще й може це зробити під зручним приводом виконання вимог ЄС.

До речі, у Верховній Раді вже зареєстрований президентський законопроект №3711 "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і деяких законів України щодо діяльності Верховного суду і органів суддівського управління". По суті це нова спроба влади поставити судову систему під свій повний контроль, після того, як прийняті минулої осені законодавчі норми про ліквідацію Верховного суду України про зміну кількісного складу Верховного суду були визнані неконституційними.

Як писала «ДС» новий законопроект пропонує покласти функцію встановлення кількості суддів у будь-яких судах, в т. ч. у Верховному суді, Вищій раді правосуддя (за поданням Державної судової адміністрації). Тобто верховні судді будуть поступово виходити на пенсію (або відразу йти на той світ) — і їхня кількість банальними рішеннями ВРП, без всяких законів, буде зменшуватися до нуля. Так Зеленський зібрався покінчити з органом, який у 2017-му було створено за допомогою дуже навіть серйозного конкурсу за участю і під наглядом західних партнерів (до речі, це було одним з найважливіших зобов'язань України перед кредиторами — міжнародними фінансовими організаціями). Некишеньковий судовий орган Зеленському не просто не потрібен — він йому дуже заважає.

Не менш передбачувані і перспективи нового органу з розслідування економічних злочинів. Законопроект про його створення 3087-д авторства «слуг» вже лежить у Верховній Раді. Якщо його приймуть, в Україні з'явиться Бюро економічної безпеки України (БЕБ), яка візьме на себе функції податкової міліції, СБУ та Національної поліції з розслідування економічних злочинів. З політичної точки зору, найцікавіше тут те, що директора БЕБ буде призначати президент України за пропозицією конкурсної комісії, в якій третина кандидатів від глави держави, третина – від парламентських комітетів і третина – від Кабміну. Нескладно передбачити, що Володимиру Зеленському буде легко поставити на чолі БЕБ свою людину. Як писала «ДС», експерти вважають поганим сигналом, що у цієї конкурсної комісії не передбачено участь ні представників громадськості, ні міжнародних інститутів.

Вишенька на торті

І нарешті ще одна новина для тих, хто сумнівався в тому, чи прогнувся чи наш уряд перед європейськими партнерами. Денис Шмигаль заявив, що Кабінет Міністрів буде ініціювати позачергову сесію Верховної Ради для ратифікації згаданого вище меморандуму про надання Україні макрофінансової допомоги від ЄС. Якщо парламентарі погодяться і зв'яжуть країну зобов'язаннями, то вийде, що ми знову в обмін на гроші, які все одно треба буде віддавати, можемо проміняти свою промислову незалежність (нагадаємо, +3,9% ВВП, майже 5 млрд євро), що значно перевищує запропонований кредит в 1,2 млрд євро, а також беремо на себе додаткові політичні ризики.

    Реклама на dsnews.ua