Одні з житлом, інші без іпотеки? Що означає перемога валютних позичальників над банками
Депутати продовжили мораторій на стягнення боргів позичальників валютних кредитів. Банки вважають це несправедливим – їм не дають забрати 29 млрд грн боргів, які можна було б пустити на кредитування економіки
Верховна Рада продовжила дію мораторію на стягнення майна з боржників, які раніше взяли валютні кредити у банків і зараз не можуть їх погасити. 16 липня парламент проголосував за прийняття в першому читанні і остаточної редакції законопроєкту №3640, поданого трохи більше місяця тому (11 червня) депутатом від "Слуги народу" Олександром Дубинським.
Представляючи законопроєкт, глава комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев закликав прийняти його, встановивши новий термін закінчення дії мораторію – до 1 січня 2022 р. замість 1 жовтня 2020 р. За проголосували 349 депутатів.
Історія питання
Проблема позичальників валютних кредитів виникла ще в 2006-2008 рр., коли банки практикували масову видачу позик у валюті, ставка за якими була набагато нижчою, ніж за кредитами у гривні. Однак після кризи 2008 р. і зниження курсу нацвалюти багатьом позичальникам обслуговувати такі кредити стало несила. Пізніше до них додалися ще й ті позичальники, які не змогли обслуговувати кредити після девальвації гривні в 2014 р.
На хвилі протестів незадоволених позичальників Верховна Рада в 2014 р. ввела мораторій: банкам було заборонено стягувати житло, яке було придбане за валютні кредити і яке знаходилося в заставі у банків по них.
Банки проти мораторію
Проти продовження мораторію виступав Національний банк України, там вважають, що мораторій не дозволить банкам врегулювати 44 тис. проблемних договорів на загальну суму 29 млрд грн. В НБУ зазначили, що за час мораторію частина валютних позичальників так і не вирішила проблему заборгованості, а важелів впливу у комерційних банків не неплатників на сьогодні немає.
Крім того, на думку НБУ, якщо банкам не дозволити забирати заставні квартири у боржників, вони не будуть зацікавлені в тому, щоб продовжувати видавати кредити для купівлі житла новим клієнтам. "Банки не будуть зацікавлені видавати нові іпотечні кредити. Сьогодні у своєму зверненні банківські та бізнес-асоціації зазначили, що продовження мораторію зробить неможливим запуск доступної іпотеки для населення під 10% річних", – пояснив НБУ.
Нагадаємо, що дешева іпотека під 10% річних – одна з обіцянок партії "Слуга народу", яка перебуває при владі, і президента Володимира Зеленського.
Проти продовження мораторію виступали також Незалежна асоціація банків України (НАБУ), Американська торговельна палата в Україні, Європейська Бізнес Асоціація, Форум провідних міжнародних фінансових установ і Центр економічної стратегії.
У НАБУ також вважають, що закон перекреслить відновлення іпотечного кредитування — банки не будуть давати позик на житло, якщо держава залишиться на боці тих, хто роками не повертає кредити. А 44 тис. кредитів на 29 млрд грн, що потрапили під дію мораторію, – це гроші, які можна було б спрямувати на стимулювання економіки.
В асоціації уточнили, що мораторій забороняє стягувати за валютні кредити квартири площею до 120 кв. м або будинки площею до 250 кв. м. "Непогані стандарти, чи не так?" — йдеться в коментарі НАБУ.
При цьому НАБУ нагадала, що банки готові реструктуризувати валютні іпотечні кредити. Кодекс процедур банкрутства встановив, що при реструктуризації залишок боргу визначається на рівні не вище, ніж нинішня ринкова вартість житла, від якої потрібно відняти суму, пропорційну погашеному тілу кредиту. Залишок боргу також конвертується в гривню і обслуговується під UIRD (12 місяців) + 1%(3%), що становить близько 10% у гривні. Крім того, залишок боргу може погашатись протягом 15 років.
Проти продовження мораторію висловився і фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. На його думку, депутатам потрібно вибирати: або мораторій на стягнення застав, або дешева іпотека. "Ви або хрестик зніміть, або труси вдягніть. Як можна вимагати іпотеку та заборонити банкам забирати заставу? Хто з банків буде кредитувати в такому випадку? Ну, звичайно, крім державних банків, яким можна дати команду", — сказав він.
Не встигли ознайомитися
Георгій Григорян, співзасновник онлайн ресурсу BezBorgiv.com, який надає послуги з супроводу банкрутства фізичних осіб, розповів "ДС", що Кодекс процедур банкрутства набув чинності в жовтні 2019 р., однак шквалу заяв від боржників-фізосіб, які б хотіли реструктуризувати свої борги перед банками, за цей час не спостерігається. На його думку, причина в низькій інформованості боржників про те, що вже є процедура, що дозволяє реструктуризувати борг.
Георгій Григорян зазначив, що тільки 13 липня за участю його компанії між банком і фізичною особою був підписаний перший в країні план реструктуризації іпотечного валютного кредиту. "Тому те, що мораторій продовжено, – це позитив. Людям потрібно більше часу, щоб розібратися", — сказав він.
Однак не всі юристи вважають, що процедура реструктуризації боргів доступна. На думку Ярослави Авраменко, CEO Avramenko Group (юридична компанія надає послуги з реструктуризації кредитів), вона дуже складна і дорога для боржника. "За час, поки існує кодекс, наша компанія подала близько 10 заявок на реструктуризацію, девʼять з яких нам повернули на доопрацювання через технічні невідповідності. При цьому в різних випадках суди посилалися на різні вимоги щодо оформлення цих заяв. Тобто процедура настільки складна, що самі суди не розуміють, як повинні бути оформлені документи", — зазначила вона.
За словами Авраменко, ця процедура також вимагає попередніх фінансових витрат, тоді як у боржників часто немає на це коштів. Тому, вважає вона, поки не буде адекватного вирішення даної проблеми, мораторій на стягнення застав за кредитами слід продовжити.
За продовження мораторію висловився і керуючий партнер адвокатського обʼєднання "Головко Дмитро і Партнери" Дмитро Головко. За його словами, відповідальність за труднощі з погашенням валютних кредитів справедливіше було не звалювати або на банки, або на позичальників, а розділити між трьома сторонами: банки, позичальники і держава, яка допустила масову видачу валютних кредитів і не змогла після цього забезпечити стабільність курсу гривні.
Шестерінки закрутилися
Однак експерти кажуть, що проблема валютних позичальників все-таки вирішується. За оцінкою Дмитра Головка, 40-45% позичальників валютних кредитів уже погасили кредити або знаходяться в процесі. Передусім вдалося це зробити позичальникам тих банків, які були визнані неплатоспроможними і відправлені на ліквідацію – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який розпоряджався цими банками, виставляв на продаж заборгованості за кредитами з дисконтом 80%, і багато позичальників самі викупили свої борги. Також погасити борги змогли ті позичальники, банки яких продали кредити зі знижкою фінансовим компаніям, а ті вже займалися їх стягненням і домовлялися з позичальниками щодо погашення боргів.
Залишилися проблемні кредити – це кредити у діючих банків, які неохоче йдуть назустріч позичальникам і пропонують погасити борги зі знижкою 10-20% від ринкової вартості застави, але при цьому банки самостійно проводять оцінку вартості квартир, і вона в результаті виявляється на ті ж 10-20% вище ринкової.
З іншого боку, за оцінкою Дмитра Головка, серед позичальників валютних кредитів багато і тих, для кого квартира, що знаходиться в заставі, – не єдине житло: "В 30% випадків люди торгуються і хочуть заплатити менше, але при цьому цілком могли б заплатити і більше".
На думку Головка, мораторій потрібно було продовжувати, оскільки це дає людям час розібратися зі своїми проблемами. І хоча продовження мораторію знизить соціальну напругу зараз, але вона знову зросте до наступного терміну його закінчення.
