Підтопити жирок. Прем'єр запропонував місцевій владі дістати мільярди з заначки

Володимир Гройсман хоче, щоб гроші з місцевих бюджетів допомогли впоратися з системною кризою неплатежів у теплокомуненерго
Фото: УНІАН

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що місцеві влади повинні компенсувати недоплати за послуги з постачання тепла зі своїх бюджетів, а не перекладати головний біль з дисципліни розрахунків виключно на центральну владу. Про це він заявив на нараді з підготовки до нового опалювального сезону.

"Розрахунки за теплопостачання — вічна проблема. Теплокомуненерго не забезпечує 100%-ної проплати, і цей етап неплатежів потрібно завершувати, оскільки є невідповідність між тим, скільки платять люди, і тим, скільки потім платить ТКЕ", — сказав прем'єр.

Місцева влада поки не надто успішно вирішують проблему з перебоями теплопостачання та постачання гарячої води. Навіть у Києві, де зосереджено найбільш платоспроможне населення України, ситуація дуже далека від ідеальної. Наприклад, 30 травня від поставок газу була відключена столична ТЕЦ-6, оскільки компанія "Київенерго" несвоєчасно розплатилася за послуги з транспортування газу. У результаті близько 2 тис. житлових будинків залишилися без гарячої води. "Київенерго", пояснюючи причину несплати послуг з постачання газу, киває на населення — воно заборгувало за послуги з теплопостачання станом на 1 травня нинішнього року 3,8 млрд грн.

"Є зона вашої відповідальності, і не потрібно нікого потім робити крайніми, що у вас там відключають за неплатежі. У більшості міст власниками теплокомуненерго є муніципалітети. Я буду пропонувати, щоб була гарантія 100%-ої оплати, коштів для цього більш ніж достатньо — компенсуйте зі свого бюджету, оскільки децентралізація дала гігантські можливості, використовувати їх", — запропонував Гройсман.

Пропозиція прем'єра — цілком логічний крок. І хоча в уряду немає законодавчих важелів впливу на місцеві ради, щоб змусити їх внести свою лепту у вирішення проблеми розрахунків за постачання тепла та інших комунальних послуг, вони теоретично самі повинні бути зацікавлені взяти участь в цьому процесі. По-перше, для цього у них дійсно є фінансові можливості: децентралізація дала суттєвий зростання доходів місцевих бюджетів. Якщо у 2015 р. доходи склали 100 млрд грн, то в 2016-му — вже 144 млрд грн, а в цьому році очікуються надходження на рівні 170 млрд грн. Разом — зростання на 70% всього лише за два роки. Однак проблема в тому, що місцева влада ще не навчилися ефективно і повно використовувати звалилися на їх голову гроші. За даними Державної казначейської служби України, станом на 1 травня поточного року на депозитах у банках місцеві влади зберігали понад 12 млрд грн.

По-друге, безперебійне теплопостачання споживачів може стати козирем для місцевої влади під час чергового виборчого циклу. Але, на жаль, тільки для тієї влади, яка не працює за принципом тимчасових правителів, а готова грати в довгу. На жаль, поки в країні не відбувається масового запуску "довгограючих" інвестиційних проектів у сфері комунального господарства, які могли б сприяти в майбутньому зниження тарифів на комунальні послуги. (Не кажучи вже про ініціативне участь у вирішенні кризи комунальних неплатежів.) Всім давно відомо, що втрати в постачання тепла, води та енергії закладаються в тариф, який у підсумку оплачує населення. А якщо населення не може, оплачує за рахунок субсидій центральний бюджет. Хоча реконструкція застарілих котелень, які споживають набагато більше палива, ніж потрібно, і теплотрас, які гріють атмосферу, — це зона відповідальності саме місцевої влади, адже теплокомуненерго перебувають у комунальній власності. Однак мало хто з місцевих керівників робить ставку на такі проекти, адже ефект від них буде помітний не відразу. Може статися, що основна робота буде виконана нинішнім мером, а політичні дивіденди пожне вже наступний.