• USD 28.4
  • EUR 33.4
  • GBP 36.9
Спецпроєкти

Мобільним операторам хочуть знизити податки. Чому не треба чекати зменшення тарифів

Міжнародні експерти підрахували, що податкове навантаження на операторів мобільного зв'язку в Україні вище, ніж в Європі, і запропонували три варіанти реформи. Влада обіцяє прислухатися. Але якщо податки все-таки знизять, то хто виграє — тільки оператори або їх клієнти теж?

Від зниження податкового тиску на операторів мобільного зв'язку споживачі отримають хіба що підвищену якість зв'язку
Від зниження податкового тиску на операторів мобільного зв'язку споживачі отримають хіба що підвищену якість зв'язку / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Гірше, ніж у сусідів

GSMA, організація, що представляє інтереси операторів мобільного зв'язку по всьому світу, і консалтингова компанія Ernst&Young підготували звіт про стан оподаткування в сфері мобільного зв'язку в Україні і запропонували кілька варіантів зниження податкового тягаря, що дозволить прискорити процес розвитку галузі.

Звіт дуже об'ємний і докладний, і в ньому маса цікавих цифр, що ілюструють, скільки платять податків оператори мобільного зв'язку і яке податкове навантаження вони несуть в порівнянні з операторами в Європі. Приведемо деякі з них.

Для початку — кількісні дані про роль мобільного зв'язку в українській економіці. Експерти підрахували, що за станом на 2018 р. доход ринку мобільних технологій в Україні оцінювався в $1445 млн (1,1% ВВП), а загальна сума податкового внеску галузі склала в $503 млн (1,1% від загальних податкових надходжень).

При цьому оператори мобільного зв'язку в Україні станом на 2020 р. платять шість видів різних податків і зборів: податок на прибуток (18%), податки на зайнятість (ПДФО, ЄСВ, військовий збір), мита при імпорті мережевого обладнання (0-10%), державні збори (плата за радіочастотний моніторинг, збір за номери, технагляд за мережею, дозволи), платежі за радіочастотний ресурс, інші обов'язкові (податки на нерухомість і на землю, гербовий збір, збір за парковку) і ліцензійні платежі.

А тепер — порівняння. Аналітики вказують, що сьогоднішнє податкове навантаження на операторів мобільного зв'язку в Україні становить 35% від загальних доходів ринку, що значно перевищує аналогічний показник в Європі (21% від доходів ринку). При цьому оператори сплачують дві третини (68%) від загального податкового навантаження, а на споживачів мобільного зв'язку припадають решта 32% (хоча потрібно пам'ятати, що в кінцевому рахунку всі витрати все одно перекладаються на клієнта через більш високий тариф).

Експерти підрахували, що обсяг податкового тиску на операторів мобільного зв'язку в Україні (24% від загального ринкового обороту) вище, ніж середній показник в Європі (9%). В основному це пов'язано з податком на прибуток підприємств і платою за радіочастотний ресурс, які разом складають 36% від загальної суми податків, сплачених галуззю.

Реклама на dsnews.ua

"Тільки плата за користування радіочастотним ресурсом становить 18% від загального податкового навантаження. Це в шість разів вище середнього показника країн Європи. Платежі за частотний ресурс не повинні бути надмірними, оскільки ці податки можуть впливати на конкуренцію і підвищувати ціни. Крім того, в Україні здійснюється індексація рентної плати за радіочастотний ресурс на рівень інфляції, що може привести до раптового і несподіваного збільшення платежів операторів ", — йдеться в звіті.

При цьому аналітики відзначили і чисто українську специфіку оподаткування мобільщиків — у нас оператори також сплачують збір до Пенсійного фонду в розмірі 7,5% від вартості послуг зв'язку, і він займає більше 17% від суми податків галузі. Цей показник значно вищий, ніж аналогічний з продажу нових автомобілів (3-5%) або нерухомості (1%).

Загалом, висновки в звіті вельми невтішні: оподаткування сфери мобільного зв'язку в Україні дуже високе, перешкоджає приходу інвестицій і тому вимагає реформування.

Три варіанти реформи

Експерти запропонували три сценарії податкової реформи в області мобільного зв'язку і підрахували, який ефект дасть кожен з них.

Перший — скасування індексації на рівень інфляції плати за користування радіочастотним ресурсом та скасування плати за радіочастотний моніторинг. Експерти підрахували, що до 2025 р. цей крок не знизить, а навпаки, збільшить податкові надходження на $134 млн за рахунок розширення сектора послуг і зростання економіки в цілому. Ринку мобільного зв'язку цей сценарій дасть $35 млн додаткових доходів, а також 3,3 млн нових підключень абонентів. Втім, це при інших рівних. Державі не потрібно без оглядки слідувати таким рекомендаціям — треба розуміти, що в разі галопуючої інфляції (що для України не рідкість) неіндексовані ставки податків сильно просядуть, а з ними і платежі навіть з розширеної бази.

Другий варіант податкової реформи — зниження плати за користування радіочастотним ресурсом на 50% під час розгортання мережі 4G. Цей сценарій до того ж 2025 р. збільшить податкові надходження на $180 млн, мобільному ринку дасть $36 млн додаткових доходів і 3 млн нових абонентів.

І третій сценарій — впровадження податкового кредиту по ПДВ на експорт послуг мобільного зв'язку, який збільшить податкові надходження на $34 млн, доходи галузі збільшить на $7 млн і приведе до операторів 0,5 млн нових абонентів.

Міністерство цифрової трансформації заявило, що підтримує "прозорість оподаткування ринку телекомунікацій", визнає необхідність оптимізації оподаткування галузі, і навіть повідомило про кроки, які робляться для поліпшення становища в галузі. Зокрема, в міністерстві зазначили, що у Верховній Раді вже лежить законопроєкт №2041, який як раз передбачає третій сценарій податкової реформи.

Однак, як зазначено вище, цей сценарій передбачає найменший ефект серед трьох зазначених експертами. Чи будуть реалізовані перші два, на сьогодні залишається незрозумілим — міністерство з цього приводу нічого не заявляло. Цілком можливо, що ці сценарії так і залишаться на папері, і ось чому.

Від мобільного зв'язку хочуть тільки грошей

На думку консультанта Романа Химича, в діях державних органів проявляється відсутність будь-якої стратегії в частині розвитку мобільного зв'язку, що передбачає адекватне податкове навантаження.

"Традиційно в Україні і Кабмін, і НКРЗІ (Нацкомісія, що здійснює держрегулювання в сфері зв'язку та інформації. — "ДС") головним своїм пріоритетом при регулюванні ринку мобільного зв'язку бачать максимізацію вилучень до бюджету. І це при тому, що галузева нормативна база, якою регулюється діяльність НКРЗІ, взагалі не згадує поповнення бюджету як завдання регулятора. Це питання фактичного, а не декларативного змісту державної політики. На жаль, у випадку з операторами мобільного зв'язку державу по-справжньому цікавлять тільки гроші", — сказав він.

Роман Химич навів приклад збору до Пенсійного фонду України, який прямо дискримінує галузь мобільного зв'язку.

Обгрунтування цього податку, якими виправдовувалася його поява більше двадцяти років тому, давно втратили зв'язок з реальністю, проте ніхто не збирається його скасовувати. "Це чистої води відбирання грошей під приводом "ви завжди платили, тому платіть і далі", — сказав він.

При цьому, вказує Роман Химич, цей збір сплачують лише кілька компаній — операторів мобільного зв'язку. А кілька сотень великих і малих фірм, які надають послуги на базі фіксованих мереж, не те що не відраховують пенсійний збір, але всіляко ухиляються від сплати податків, оформляючи співробітників як фізосіб-підприємців (ФОП). Йдеться в першу чергу про компанії, що надають послуги доступу в інтернет побутовим споживачам по всій Україні. "У порівнянні з ринком фіксованого зв'язку мобільних операторів прямо і відкрито дискримінують, і це при тому, що вони працюють "в білу" наскільки це взагалі можливо", — сказав експерт.

Також, за його словами, спостерігається дискримінація і при стягненні плати за використання частот: великі мобільні оператори платять за використання частот не те що в рази, а в сотні разів більше, ніж карликові фірмочки, які отримали частоти при незрозумілих обставинах і фактично не ведуть господарську діяльність.

Так що з тарифами?

За словами Романа Химича, український ринок мобільного зв'язку дуже бідний — з одного квадратного кілометра території мобільні оператори отримують в пʼять разів менше виручки, ніж їх колеги в Польщі. Не випадково в останні роки стали спостерігатися проблеми з якістю мобільного зв'язку в Україні. "Складно очікувати, що, маючи набагато менше ресурсів і масштабні зобов'язання в частині розвитку мереж, можна зробити те ж, що і у сусідів. Компроміси неминучі. Природно, при цьому страждає якість послуг", — сказав він.

У такій ситуації говорити про зниження тарифів для споживачів не доводиться, зазначив Роман Химич.

Отже, споживачі вигоду від зниження податкового тиску на операторів мобільного зв'язку якщо і отримають, то не грошима. У кращому випадку це буде більш висока якість зв'язку. Зокрема, експерти в звіті GSMA відзначають, що вивільнені кошти оператори будуть реінвестувати в першу чергу на поліпшення пропускної спроможності існуючої мережі, а також на розширення покриття. Експерти в цьому прогнозі виходять з того, що в Україні послуги мобільного 2G і 3G зв'язку охоплюють майже все населення (100% і 90% відповідно), а охоплення 4G вже досягло 77%. Втім, як воно буде насправді, сказати складно: може вийде і так, що оператори просто збільшать свою маржу — адже порівняльна виручка вітчизняних гравців ринку значно нижче, ніж у європейських.

    Реклама на dsnews.ua