Як Міненерго отримало трубу

Відомству Ігоря Насалика перейшов умовний контроль над газотранспортною системою
Фото: unian.net

Днями Кабмін прийняв постанову "Про розділення діяльності з транспортування та зберігання (закачування, відбір) природного газу". На перший погляд, цей документ є нудним планом дроблення підприємств системи НАК "Нафтогаз України" на окремі активи, на чому вже давно наполягає Євросоюз. Але все стає цікавіше, якщо вивчити постанову в контексті попередніх йому подій.

Перше, що кидається в очі, — рішення уряду відмовитися від вихідної ідеї підпорядкувати "Укртрансгаз" Міністерству економічного розвитку і торгівлі. Згідно із затвердженим нині сценарієм основні активи цього підприємства — газотранспортна система і підземні сховища газу — будуть управлятися Міністерством енергетики та вугільної промисловості. Робити це відомство Ігоря Насалика буде через відповідні підприємства — АКЦІОНЕРНОГО товариства "Магістральні газопроводи України" та АТ "Підземні газосховища України", про створення яких скоро Кабмін оголосить окремими постановами.

З боку ситуація виглядає як удар по позиціях команди лідера "Народного фронту" Арсенія Яценюка. Адже саме його фаворит — глава "Нафтогазу України" Андрій Коболєв — наполягав на нині відкинутої версії передачі ГТС і ПСГ в управління Мінекономрозвитку. Роблячи ставку на цей план, Коболєв, за чутками, розраховував зберегти контроль над активами "Укртрансгазу" за рахунок налагоджених відносин з першим заступником глави МЕРТ Юлією Ковалів. Адже вона, незважаючи на близькість до глави АП Борису Ложкіну, підтримувала бачення Коболєва нової моделі газового ринку. Правда, незважаючи на те, що зараз події розвиваються не за планом Андрія Володимировича, його опоненти не поспішають відкорковувати шампанське.

Основна причина мінорного настрою у лідерів БПП та "Волі народу", інтереси яких Міненерговугілля, як подейкують, являє Насалик, у тому, що він провалив свою головну задачу — переклад під оперативний контроль його відомства найбільшого добувача газу в країні ПАТ "Укргазвидобування".

Для досягнення цієї мети спочатку Насалик піднімав питання про входження в Міненерговугілля всіх підприємств з системи "Нафтогазу України". А після того, як йому пояснили, що це суперечить вимогам європейців, він зосередився на тому, щоб "Укргазвидобування" перейшла в його підпорядкування "окремим лотом".

Щоб описати причину занепокоєння міністра про долю даного підприємства, досить однієї цифри: після недавнього підвищення цін на газ для населення річний оборот найбільшого в Україні добувача природного газу оцінюється в 60 млрд грн. Але зараз очевидно, що цей значний фінансовий потік обігне Насалика — за умовами згаданої постанови Кабміну, "Укргазвидобування" буде, як і зараз, підкорятися НАК.

Втім, перейшло в орбіту енергетичного відомства господарство також може похвалитися непоганими показниками. За старим і де-факто сьогодні чинними тарифами російський "Газпром" щорічно платить Україні за послуги з транзиту блакитного палива близько 20 млрд грн. А якщо вмовити росіян перейти на нові (де-юре вже прийняті) тарифи, ГТС здатна буде генерувати близько 150 млрд грн. у рік, перекриваючи кураторам глави Міненерговугілля всю упущену вигоду. Загалом, у контексті подальшої перспективи у Насалика і його кураторів все повинно бути добре.

Втім, є одне але. За даними "ДС", перед прийняттям вищезазначеної урядової постанови команда екс-прем'єр-міністра пролобіювала внесення до нього умов, згідно з якими фактичний розподіл підприємств "Нафтогазу України" відбудеться тільки після остаточного вирішення арбітражного виробництва між НАК і "Газпромом" в Стокгольмі. Тобто не раніше другої половини наступного року.