• USD 27
  • EUR 32.8
  • GBP 38.3
Спецпроєкти

Немає гарантій. Чому легальний бізнес в Україні ризикує втратити інвестиції

Поки український уряд з усіх трибун і екранів телевізорів повторює про необхідність залучення інвесторів в Україну, в судових залах бізнесмени, які вже вклали в українську економіку десятки мільйонів доларів, змушені з боєм захищати свої інвестиції

Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

Підтвердженням тези, що держава все ще не готова забезпечити інвесторам найсприятливіші умови для діяльності, служить історія з групою компаній Merx, у якої можуть відібрати актив. Якщо Merx програє в суді, то цей інвестор і його партнери по бізнесу втратять десятки мільйонів доларів. Однак для України втрати в цьому випадку незрівнянно більші — репутація країни.

Респектабельний бізнес і підводні камені

Група компаній Merx відома в Україні як виробник меблів. Однак у неї є ще один бізнес — вона входить до групи компаній «ДІПРОБУДМАШИНА» і вже 10 років займається придбанням нерухомості, проводить в будівлях ремонт і реконструкцію, а потім — здає їх в оренду під офіси. Клієнтами, які орендують офіси, виступають в тому числі і великі закордонні компанії, відомі по всьому світу, а також провідні українські компанії в різних галузях.

У жовтні 2019 г. «ДІПРОБУДМАШИНА» придбала на аукціоні через систему Prozorro адміністративну будівлю на вул. Прорізній, 8 в Києві. Вона була в жалюгідному стані — міжповерхові перекриття були пошкоджені внаслідок неправильної експлуатації, підвал періодично заливало водою, а міжкімнатні деревʼяні перегородки разом зі старою алюмінієвою проводкою могли в будь-який момент спричинити масштабну пожежу. «При цьому в будівлі не працював жоден ліфт, а всі офісні працівники ходили пішки з поверху на поверх», — згадує директор компанії «ДІПРОБУДМАШИНА» Юрій Сбоєв.

Однак для компанії це був бажаний обʼєкт — вдале розташування і грамотна реконструкція могли зробити його родзинкою офісної нерухомості столиці.

Тому «ДІПРОБУДМАШИНА» не пошкодувала коштів і виграла аукціон, на якому на цей актив було безліч претендентів. Зокрема, серед них була і компанія «ДК БЦ2», серед засновників якої інвестиційна компанія Dragon Capital Томаша Фіали.

У підсумку «ДІПРОБУДМАШИНА» заплатила за будівлю на вул. Прорізній 425 млн грн, що за курсом долара на той час становило $20 млн. Оформивши права власності на будівлю, компанія приступила до реконструкції і ремонту, вклавши на сьогодні вже не один мільйон доларів.

Реклама на dsnews.ua

І ось у вересні 2020 року компанія «ДІПРОБУДМАШИНА» отримує позов до Господарського суду Києва, в якому говориться, що якась компанія «Київметробуд» хоче повернути цю будівлю собі.

Запізніла вимога

Як пояснила «ДС» Олександра Федотова, адвокатка і партнерка юридичної компанії ADER HABER, що представляє інтереси «ДІПРОБУДМАШИНИ», компанія «Київметробуд» дійсно раніше володіла цим активом. Однак в 2012 р. вона взяла в банку «Хрещатик» кредит, заставою по якому якраз і послужила будівля на вул. Прорізній, 8. Це був класичний договір іпотеки — компанія брала кредит, надавши в заставу свій актив. Але «Київметробуд» погасити борг не зміг, і в 2016 р банк переоформив на себе право власності на цю будівлю.

У квітні 2016 р. банк «Хрещатик» був визнаний неплатоспроможним і відправлений на ліквідацію, а всі його активи передані до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який займався їх реалізацією. Після цього, як вже було зазначено вище, будівлю на вул. Прорізній, 8, як один з активів банку, було виставлено на аукціон, де його і купила компанія «ДІПРОБУДМАШИНА».

Біда прийшла, звідки не чекали

За словами адвокатки Олександри Федотової, компанія «Київметробуд» в своєму позові до Господарського суду Києва просила визнати недійсними договір іпотеки між «Київметробуд» і банком «Хрещатик» (укладений ще в 2012 р), реєстрацію права власності на будівлю за банком «Хрещатик» в 2016 р, а також визнати недійсним аукціон з продажу будівлі через систему Prozorro. В кінцевому підсумку, компанія «Київметробуд» просила суд передати будівлю їй.

У першій інстанції — в Господарському суді Києва — «Київметробуд» програла. Однак компанія подала апеляцію на це рішення, і вже завтра, 3 червня Північний апеляційний господарський суд буде розглядати цю справу в другій інстанції.

Як каже адвокат «ДІПРОБУДМАШИНА», ситуація для компанії ускладнюється тим, що формальним продавцем будівлі на аукціоні Prozorro виступав банк «Хрещатик», який на сьогодні вже повністю ліквідований і викреслений зі всіх реєстрів. Фактично на сьогодні за позовом «Київметробуду» немає основного відповідача, який міг би в суді надати потрібні документи і прояснити ситуацію.

При цьому, як зазначила Олександра Федотова, складається парадоксальна ситуація, яка абсолютно виграшна для «Київметробуду»: якщо ця компанія переможе в суді і отримає будівлю, то їй не потрібно буде навіть погашати кредит, за несплату якого у неї цю будівлю відібрали, — адже банку «Хрещатик» вже не існує.

А ось для компанії «ДІПРОБУДМАШИНА», незважаючи на те, що вона була сумлінним покупцем активу на аукціоні, організованому державною структурою — Фондом гарантування вкладів фізосіб, ситуація може скластися, навпаки, не найкращим чином: якщо у компанії заберуть будівлю, то грошей, сплачених за нього на аукціоні, а також вже вкладених в реконструкцію, їй ніхто не поверне. Адже, знову ж таки, банку «Хрещатик», який формально отримав гроші за продану будівлю — вже не існує.

Олександра Федотова зазначила, що Фонд гарантування поки займає пасивну позицію — його представники приходять на судові засідання, але при цьому нічого не говорять.

«Ми з Фондом ведемо переговори і просимо активніше брати участь в цій справі, тому що якщо трапиться прецедент — коли майно, продане на аукціоні Фондом гарантування, буде за допомогою судових рішень повертатися попереднім власникам, — то у Фонду гарантування ніхто ці активи купувати не буде», - сказала вона.

Не києм, то палицею

Тепер компанія «Київметробуд», яка втратила цінний актив 5 років тому через неможливість погасити кредит перед банком, намагається відібрати його назад через суд.

Однак в цій судовій історії є кілька дивних моментів.

По-перше, «Київметробуд» захотів повернути цю будівлю, коли «ДІПРОБУДМАШИНА» її купила, вклала в реконструкцію не один мільйон доларів, і вона стала перетворюватися в цінний актив на ринку нерухомості.

По-друге, на думку адвокатки «ДІПРОБУДМАШИНА», в цій справі є ознаки, що «Київметробуд» намагався маніпулювати системою автоматичного розподілу справ між суддями. «Зокрема, від адвокатського обʼєднання «Старокиївське», яке представляє інтереси «Київметробуду», до суду подавали один за одним практично аналогічні позови кілька різних адвокатів. Один суддя повернув позов за несплату позивачем судового збору. Інший позов, який потрапив до нового судді, відкликав сам позивач. І тільки з четвертої спроби, коли автоматична система розподілила новий позов на нового суддю, він був залишений для розгляду в суді», — сказала вона.

Інвестори насторожаться

Юрій Сбоєв зазначив, що покупка обʼєктів, подібних на будівлю на вул. Прорізній, 8, що знаходяться іноді в дуже жалюгідному стані, проведення їх ремонту та реконструкції і подальша здача в оренду — це системний і абсолютно легальний бізнес компанії, яким вона займається вже багато років. «Ця будівля — не перший наш обʼєкт. Але з такою проблемою, коли у нас намагаються за рахунок рейдерської атаки відібрати актив, ми зіткнулися вперше», — сказав він.

Слід зазначити, що для покупки і реконструкції будівлі «ДІПРОБУДМАШИНА» залучала гроші іноземних інвесторів, які повірили репутації компанії та її керівництва. «Однак такі позови — це не тільки удар по нас, як сумлінних бізнесменах. Це підриває престиж держави. А погані новини дуже швидко поширюються по ринку. І оскільки наші клієнти — це великі компанії, в тому числі із західним капіталом, то в разі нашого програшу в суді і втрати активу дуже багато хто побачить у цьому негативні сигнали для сумлінного бізнесу, який не може захистити держава», — сказав Юрій Сбоєв.

А хто заплатить за збитки?

Компанія «ДІПРОБУДМАШИНА» підготувала лист в усі владні кабінети — на адресу президента, премʼєр-міністра, в Національний банк і Фонд гарантування вкладів, у якому просить захистити її від «атак рейдерів».

При цьому бізнес звертає увагу, що суд може створити небезпечний прецедент, якщо поверне актив колишньому власникові, який втратив його ще 5 років тому. Адже в такому разі Фонд гарантування, як уповноважений державою майданчик з реалізації активів компаній і банків-банкрутів, які продаються на мільярди гривень, втратить довіру інвесторів. А це буде ще одним мінусом до інвестиційної привабливості України.

    Реклама на dsnews.ua