Нова війна. Скільки буде коштувати Кремлю газова авантюра
Російський газовий монополіст "Газпром" прийняв, м'яко кажучи, несподіване рішення. Спроба розірвання контрактів на постачання газу в Україну та транзит газу в ЄС стала неприємним сюрпризом не тільки для Нафтогазу, але і для європейських покупців російського палива. Подібні рішення в світі нафтових і газових трейдерів не приймаються в будь-який момент, і причетні до них, як правило, повідомляються за тижні, якщо не за місяці про можливі зміни в контракті. А не шляхом повернення передоплати та повідомленням, що наступна зустріч відбудеться в Стокгольмі, в арбітражному суді, пише "ДС" з посиланням на Depo.ua.
Цей несподіваний фортель може суттєво вдарити по фінансам "Газпрому". Оскільки, далеко на факт, яке рішення щодо розірвання контракту прийме стокгольмський арбітраж, в який планує звернутися "Газпром".
У той же час у пункті 6.5 контракту від 19 січня 2009 року між "Газпромом" і "Нафтогазом" про відповідальність сторін зазначено "У разі недопоставки продавцем природного газу в обсязі більшому, ніж 6% від місячної норми, Продавець виплачує Покупцю штраф у розмірі 150% вартості обсягу недопосавленого газу, і в розмірі 300% вартості обсягу недопосавленого газу, якщо факт недопостачання мав місце протягом квітня-березня кожного року поставки". Це як у випадку з Україною.
Тому навіть незалежно від того, якою буде реакція суду на спробу "Газпрому" розірвати контракти, Україна матиме можливість вимагати компенсацію за непоставлений газ - незалежно від того, прийняв чи відхилив рішення суду за Нафтогазу "Газпром".
Подробиці контрактів "Газпрому" з європейськими споживачами різні, і більшість з них не публічні - але механізм штрафних санкцій там, звичайно, також передбачений. А оскільки тиск газу в Європу " за інформацією "Нафтогазу" теж помітно "просіла" - росіяни цілком можуть зіткнутися з штрафними санкціями і з боку європейських споживачів.
Зрештою, гроші - грошима, проте "Газпром" десятиліттями плекав свій імідж надійного постачальника газу в Європу". Зараз по цій репутації Москва завдає колосальний удар. Бо навіть у випадку з Україною все прекрасно розуміють, що у відповідь на рішення суду (зауважимо, не українського, а стокгольмського) "образитися" і відмовитися поставляти газ в період морозів - це, м'яко кажучи, безвідповідально. І що від постачальника, який використовує подібні методи в економічних дискусіях, слід триматися подалі.
Тоді, чому росіяни пішли на ескалацію, прекрасно розуміючи, що це загрожує як фінансовими, так і репутаційними втратами? Невже з-за тих нещасних 2 мільярдів доларів?
Можна не сумніватися, що рішення про розірвання контрактів приймали не в "Газпромі". І з економікою воно не має нічого спільного. Якщо проаналізувати можливі вигоди Росії від такого рішення, є два можливих пояснення.
Перше з них натякає на те, що подібним способом здійснюється неймовірно масштабне лобіювання "Північного потоку-2", процес легалізації будівництва якого наблизився до критичного моменту. Оскільки, незважаючи на дозвіл будівництва газопроводу з боку Німеччини, все ще не виключеним є прийняття поправок до газової директиви ЄС від 2009 року, які розповсюдять правил Третього енергопакету на морські газопроводи в ЄС з третіх країн. Поправки, хоч і не прямо забороняють будівництво "Північного потоку-2", але помітно ускладнюють життя "Газпрому". При цьому, якщо будівництво газопроводу буде завершено до прийняття поправок - то він під їх дію не потрапляє.
Таким чином, стратегічна мета Кремля, реалізована з допомогою перекритого газопостачання - переконати Європу, що Україна - все ж ненадійний транзитер (який дозволяє собі вигравати позови проти Росії в Стокгольмі) і заблокувати прийняття поправок до газовій директиві під тиском європейського бізнесу.
А друга, до речі, навіть більш ймовірна причина сьогоднішніх різких рухів "Газпрому", далеко прозаїчніше. Після вчорашньої демонстрації військової зброї сьогодні Володимир Володимирович приступив до демонстрації зброї газового. При тому, ця демонстрація спрямована як на внутрішнього споживача в особі захопленого електорату ("Нас ніхто не чув. Почуєте зараз. Версія 2.0") так і на зовнішнього споживача. Який, звичайно, нічого нового не побачить, але, ймовірно, повірить, що російський лідер насправді божевільний і може втнути будь фортель, тому надмірне тиск на нього є шкідливим для здоров'я. Якщо це так, то війна буде довгою і безрезультатною. І вже висловлені очікування Європейської комісії на те, що буде створена тристороння переговорна група, яка все владнає - як це було під час попередніх "газових воєн", на жаль, абсолютно марні.
Втім, Україні байдуже, яка з цих цілей є головною рушійною силою сьогоднішнього спектаклю. Важливо, що його результатом може стати досить швидкий і радикальний відмова від російського "забрудненого політикою" газу. Що, в перспективі, стане кінцем путінського режиму. Ну, і української ГТС, не виключено, теж.
