• USD 27.7
  • EUR 32.9
  • GBP 36.4
Спецпроєкти

Інвестиційні няні Зеленського. Чому в Україні вони залишаться без "діточок"

Пільги по податках і ввезення устаткування зможуть отримати інвестори, які вклали в українську економіку не менше 30 млн євро
Фото: Shutterstock
Фото: Shutterstock
Реклама на dsnews.ua

Несіть ваші грошики...

Президент Володимир Зеленський подав у Верховну Раду законопроект №3760 "Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями". Документ, зокрема, передбачає закріплення за інвесторами так званих "інвестиційних нянь". Ними будуть інвестиційні менеджери з якогось державного установи (його назви поки що немає), яке отримає повноваження від Кабміну супроводжувати великі инветпроекты.

Законопроект передбачає, що ті, хто побажає вкласти в Україну не менше 30 млн євро інвестицій, отримають від держави підтримку у вигляді податкових пільг - звільнення від сплати податку на прибуток і мита на ввезення в країну нового обладнання, а також сплату оренди землі за спеціальними умовами. Такі інвестори будуть забезпечені необхідною інфраструктурою (автомобільні дороги, лінії зв'язку, тепло-, газо-, водо - та електропостачання, інженерні комунікації), яка буде побудована чи реконструйована за державні кошти.

Однак у законопроекті пропонується встановити ліміт на держпідтримку - не більше 30% від суми інвестицій в проект.

Є й обмеження за напрямами економіки, в яких можна буде реалізувати проекти: переробна промисловість, інфраструктура і логістика, поводження з побутовими відходами, туризм, охорона здоров'я, освіта, спорт. Але виключаються сфера відновлюваної енергетики, добувна промисловість, рослинництво і фінансова сфера.

Таким чином, ставки зроблені насамперед на види діяльності з великою доданою вартістю і значним впливом на економічний розвиток.

При цьому термін реалізації проекту не повинен перевищувати п'яти років, а спеціальний інвестиційний договір укладається не більше ніж на 15 років.

Реклама на dsnews.ua

Крім того, встановлено обмеження для інвесторів: ними не можуть бути компанії з часткою понад 50%, що належить державі або територіальній громаді; компанії з нерозкритими бенефіціарами; зареєстровані в офшорних зонах; компанії, в яких 10% і більше володіють резиденти з країни-агресора; проти яких введені санкції; компанії-банкрути або з боргами по податках.

В процесі реалізації проектів інвестор повинен забезпечити створення не менше 150 робочих місць із середньою зарплатою принаймні на 15% вище середньої по галузі в регіоні за попередній рік.

У разі розриву спеціального інвестдоговору у зв'язку з невиконанням інвестором своїх зобов'язань за обсягом вкладень (крім випадків, коли держава не виконала свої зобов'язання, або через форс-мажору), він повинен сплатити штраф у розмірі всієї суми наданої держпідтримки за рішенням суду або арбітражу, крім податку на прибуток та податку на додану вартість. Зазначені податки, які не були сплачені під час дії договору, повинні бути сплачені в порядку, встановленому Податковим кодексом.

Крім цього законопроекту, президент також подав у Раду ще два пов'язаних з ним.

Законопроект №3761 конкретизує податкові пільги. У документі зазначено, що податкові пільги по сплаті ПДВ при імпорті устаткування, необхідного для реалізації інвестпроекту, будуть надаватися в період з 1 січня 2021 р. по 1 січня 2035 р. При цьому обладнання повинно бути новим (виготовлене не раніше, ніж за три роки до реєстрації інвестпроекту), а його перелік та обсяги буде встановлювати Кабмін.

Відповідно до законопроекту звільнення від сплати податку на прибуток буде застосовуватися протягом п'яти років після введення об'єкта в експлуатацію.

Крім того, документ надає право органам місцевого самоврядування знижувати розмір плати або взагалі звільняти від сплати земельного податку на ділянки, що використовується в інвестпроектах.

Законопроект №3762 передбачає зміну Митного кодексу в частині звільнення інвесторів від сплати мита при ввезенні обладнання для інвестпроектів. Про це сказано вище.

Сирий і нецікавий

"ДС" опитала експертів - що вони думають про перспективи цього законопроекту, наскільки він буде дієвим.

В цілому аналітики поставилися до проекту закону досить прохолодно. На думку заступника директора Центру економічної стратегії Марії Репко, Україні потрібно таке правове та інвестиційне поле, щоб "няні" не потрібні взагалі - не тільки великим інвесторам, але й дрібним, не тільки нових, але і існуючим. "Якщо компанія зможе розраховувати на ясна і прогнозоване підключення до інфраструктури, оподаткування, процеси на митниці і в сфері платежів - їй не потрібна буде ніяка інвестиційна "няня". У великих компаніях своїх професіоналів вистачає", - сказала вона.

У той же час вона зазначила, що є хороші західні практики місцевого рівня, трохи схожі з ідеєю "инвестнянь": коли для вирішення питань про виділення землі, підведенні комунікацій і видачі різних дозволів існує "єдине вікно", і інвестору не потрібно збирати 100 папірців в різних органах, давати хабарі для прискорення процесів і т. д.

Економічний експерт Борис Кушнірук розкритикував законопроект, який, на його думку, не дасть потрібного ефекту. За його словами, потрібно спочатку чітко визначитися з тими галузями економіки, які дадуть найбільшу додану вартість. Поки ж, за словами економіста, прикладами "инвестнянь" для інвесторів служать "наїзди" СБУ на металургійну компанію "Арселорміттал Кривий Ріг", конфлікт влади з інвесторами в "зелену" енергетику, маски-шоу і зміни в податкове законодавство. "Тому для мене всі ці законопроекти про "инвестнянях" - це про "шашечках", а не про те, щоб дійсно їхати", - сказав він.

За словами Бориса Кушнірука, Україні було б на руку відкрити виробництво електромобілів - країна у нас велика, населення - багато, і попит на цю продукцію буде. "Але це не питання "инвестнянь", а питання максимальних податкових преференцій інвесторам. Тому що головний виграш держави тут - не за рахунок податку на прибуток, а за рахунок доданої вартості, зарплат робітникам, попиту на цю продукцію на внутрішньому ринку, появи сфери обслуговування, яка буде пов'язана з цим виробництвом", - сказав він.

Експерт Growford Institute Олексій Кущ зазначив, що Україна могла б залучати інвесторів створювати виробництво в Україні тим, що гарантувала б їм ринок збуту їхньої продукції. Наприклад, інвестору, який створить в Україні виробництво мікроавтобусів з певним ступенем локалізації, влада б могли гарантувати, що на імпорт аналогічної продукції будуть введені мита, що гарантує йому збут машин всередині України. "Тоді інвестори розуміють, навіщо їм відривати виробництво саме тут. А самими "инвестнянями" зараз нікого не здивуєш - сотні країн приміряють цей інструментарій, починаючи від Африки і закінчуючи глухими азіатськими країнами", - сказав він.

Олексій Кущ вказав на відсутність системності у підготовці законодавчих ініціатив. Він нагадав, що до Ради вже подано законопроект, який передбачає, що при держзакупівлях перевага повинна віддаватися продукції з певною локалізацією виробництва в Україні. "Цей законопроект про локалізації потрібно було б кореспондувати з законопроектом про "инвестнянях", - упевнений експерт.

Він вважає, що Україна могла б використовувати свій потенціал дешевої електроенергії, виробленої на АЕС, - створити біля атомних станцій індустріальні парки для розміщення виробництва з високим енергоспоживанням.

    Реклама на dsnews.ua