• USD 28.3
  • EUR 34.4
  • GBP 38.8
Спецпроєкти

Відбулися "золотом". Як влада капітулювала перед ФОПами і чому багато хто незадоволений

До 1 січня 2022 р. більшість українських фізосіб-підприємців зможуть працювати без касових апаратів, а точніше, реєстраторів розрахункових операцій (РРО). До чого призведе такий компроміс?

Мітинг підприємців під стінами парламенту. Фото: ubr.ua
Мітинг підприємців під стінами парламенту. Фото: ubr.ua
Реклама на dsnews.ua

Спіраль інтриги

У перший день зими Верховна Рада 319 голосами «за» прийняла законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами про порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій»( №4439-д ), який передбачає відстрочку введення касових апаратів для фізичних осіб-підприємців (ФОП) до 1 січня 2022 р., тобто більш ніж на рік.

По суті, нардепи задовольнили одну з вимог підприємців, які того ж дня зібралися на акцію протесту біля стін Верховної Ради і перекрили рух в урядовому кварталі по вулиці Грушевського.

«Понад три тижні ми спостерігаємо людей біля парламенту. Ми можемо погоджуватися з ними, ми можемо сперечатися, але це ті люди, які зараз стоять під будівлею ВР в той час, коли вони втрачають прибутки. Тому що, поки вони тут, більшість їх бізнесів не працює. І це наш обовʼязок сьогодні проголосувати зміни, які частково можуть виправити ситуацію», — так аргументував необхідність прийняття законопроєкту заступник голови податкового комітету ВРУ Ярослав Железняк. За його словами, це компромісний законопроєкт, який повною мірою не задовольняє нікого, але який став результатом домовленостей всіх депутатських фракцій.

До цього парламент кілька разів намагався розглянути законопроєкти про відстрочку застосування касових апаратів ФОПами на спрощеній системі оподаткування або інші послаблення для деяких категорій підприємців. Так, ще 4 листопада Рада розглянула законопроєкт №4313 авторства спікера парламенту Дмитра Разумкова, а також глави фракції «слуг» Давида Арахамії і депутатів від «Батьківщини», ОПЗЖ і «Європейської солідарності». Цим законопроєктом пропонувалося відстрочити введення РРО на рік, але законопроєкт не був прийнятий — відправився на доопрацювання.

17 листопада той самий законопроєкт планувалося розглянути знову, але в зал був винесений інший — №4313-д авторства глави податкового комітету Данила Гетманцева. Але і його депутати не прийняли (там було менше послаблень, про що ми писали).

І, нарешті, свої пропозиції про відстрочення введення РРО днями подав президент України Володимир Зеленський — у форматі внесеного 27 листопада як невідкладного законопроєкту №4439. Після цього представники всіх фракцій на основі президентського документа створили свій, доопрацьований, під індексом №4439-д, який і прийняли 1 грудня в цілому. Тепер йому для вступу в силу досить президентського підпису.

Реклама на dsnews.ua

Статистика говорить: за 2019 р. один ФОП заплатив в середньому 13 210 грн податків. В Україні їх сьогодні налічується 1,911 млн осіб. Кількість активних ФОПів у 2020 р. скорочувалася тільки в травні і жовтні. До цього обвальне скорочення кількості приватних підприємців було на початку 2017 р., коли уряд запровадив обовʼязкову сплату ЄСВ навіть для «сплячих» ФОПів.

Без РРО в 2021 р.: граничний дохід для ФОП

Нагадаємо, що з 1 січня 2021-го мав стартувати другий етап детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг. РРО повинні були застосовувати більшість (крім ФОП I групи) підприємців (одні — з 1 січня, інші — з 1 квітня).

Тепер же, в рамках законопроєкту №4439-д, дозволено відстрочити на рік обовʼязкове застосування РРО для ФОПів, які є платниками єдиного податку другої–четвертої груп. За умови, що обсяг їх доходів протягом року не перевищує 220 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на перший день звітного року. Для 2021 р. це 1,32 млн грн.

Менше штрафів та бюрократії

Також документ скасовує штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а також за відсутність попереднього програмування товарів в РРО. Ще документ вводить поняття «дистанційні послуги» і передбачає незастосування РРО при наданні дистанційних послуг, розрахунки за які проводяться виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування і/або сервісів переказу коштів. Що цілком логічно: транзакція і так документується.

Виключені з Податкового кодексу і норми про компенсацію покупцям (споживачам послуг) за скаргами про порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми штрафних санкцій, застосованих до бізнесу (так званий кешбек).

Ліміти для ФОП привʼяжуть до мінімалки

Ще один важливий момент: законопроєкт по-новому визначає граничні обсяги доходів, неперевищення яких — одна з умов застосування субʼєктами спрощеної системи оподаткування відповідних груп платників єдиного податку. Досі, для того щоб бути ФОПом 1, 2 або 3 групи, потрібно, щоб річний дохід не перевищував 1, 5 або 7 млн грн. Але після того, як закон підпише президент, ліміти будуть визначатися, виходячи зі встановлених законом розмірів мінімальної заробітної плати (на 1 січня звітного року). І, відповідно, не «заморожувати» на довгі роки, а переглядатися автоматично, в залежності від розміру мінімалки.

Ось приклад: з 1 січня 2020 р. мінімальна зарплата становитиме 6000 грн, а вирахуваний за формулою ліміт для ФОП I групи становитиме 1 002 000 грн.

Ювелірка за всіх відповість. Кого позбавили від РРО ще на рік

У будь-якому разі з 1 січня 2021-го РРО стануть обовʼязковими для платників єдиного податку 1–4 груп такої «ризикової» сфери (з високим ризиком ухилення від оподаткування), як торгівля ювелірними виробами. Також використовувати РРО доведеться при продажу технічно складних побутових товарів (які підлягають гарантійному ремонту), лікарських засобів, медичних виробів і наданні платних медичних послуг. Але останні види діяльності і так уже повинні бути фіскалізовані, тому додається тільки ювелірка.

Але! З переліку обовʼязкового використання РРО виключено дуже багато: надання послуг готелями (та іншими подібними закладами), ресторанами і кафе, турагентствами і туроператорами, торгівля б/у товарами в магазинах, автозапчастинами та текстильними товарами, а також онлайн-торгівля і надання послуг через інтернет.

Правда, ФОПам доведеться пильно стежити за тим, щоб не перевищити протягом календарного року ліміт в 220 розмірів мінімалки (1 320 000 грн конкретно в 2021 р.). Якщо перевищать — використання РРО стає обовʼязковим з першого числа першого місяця кварталу, наступного за перевищенням, і триває вже до кінця реєстрації ФОПа як платника єдиного податку.

Незадоволені і ті, і інші

Рішення депутатів з подачі Володимира Зеленського узаконити відстрочку тотального використання РРО було сприйняте дуже неоднозначно. Справді, в законопроєкті є як позитивні, так і негативні моменти. Причому для різних груп інтересів, звичайно ж, плюси і мінуси різні.

Так, в пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про необхідність «сприяти відновленню економічної активності», чому саме і посприяє зниження регуляторного навантаження на ФОПи.

Як сказав в коментарі для «ДС» фінансовий аналітик Олексій Кущ, варіант компромісу був єдиним прийнятним, оскільки в ситуації кризи серйозні рішення у фіскальній сфері приймати не слід. А тотальне введення РРО якраз і було таким рішенням. Прийнятий натомість законопроєкт №4439-д — хороший компроміс, вважає експерт. При цьому, за його словами, ФОПи принципової ролі зараз в наповненні бюджету не відіграють. А для МВФ відстрочка введення РРО буде «певним подразником», але не принциповим. Продовження боротьби з корупцією значно важливіше.

Також, на думку Олексія Куща, великі компанії не лобіювали прийняте рішення. «Можна було подумати, що торговельні мережі або інші організації, що використовують для зниження податків конгломерати з сотень ФОПів, пролобіювали сьогоднішнє голосування, — сказав експерт. — Але я так не вважаю. Вони давно вже нормально видають фіскальні чеки, для них це не проблема. Були просто політичні сили, які використовують ФОПи для тиску на владу».

У свою чергу, великий бізнес, який працює чесно і платить всі податки, залишився незадоволений. Його позицію в публічному просторі, в коментарі UBR, висловила виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Анна Деревʼянко: вона назвала законопроєкт №4439 «кроком назад».

«Ми ставимося негативно до відстрочення будь-яких речей, повʼязаних з детінізацією економіки, — сказала вона. — ЄБА завжди підтримувала фіскалізацію і введення РРО як елемент боротьби з тіньовою економікою. Фіскалізація важлива для того, щоб мати рівні правила гри для всіх видів бізнесу і для належного наповнення бюджету», — коментувала Деревʼянко законопроєкт в редакції президента, на основі якого було розроблено прийнятий сьогодні закон.

На її думку, щоб допомогти малим і середнім підприємцям, було б краще ввести податкові канікули, а також розширити програму «5–7–9», щоб спростити отримання позик легальним бізнесом.

Противники відстрочки введення РРО вказують, що, згідно зі звітом CASE-Ukraine, заниження оборотів фізосіб-підприємців щорічно призводить до втрати бюджетом як мінімум 2,5 млрд грн.

Нарешті, член парламентського комітету з питань фінансів Ольга Василевська-Смаглюк написала в своєму телеграм-каналі: «Проголосувала за компромісний законопроєкт по РРО, щоб уникнути загострення пристрастей в суспільстві і нівелювати загрозу нової суспільно-економічної кризи. Також впевнена, що застосовувати фіскалізацію до ФОП було б справедливим, якби ми вдалися до системних змін: створення БЕБ (Бюро економічної безпеки), ліквідації шести сімей контрабандистів, введення ПнВК (податку на виведений капітал). На жаль, політичної волі в Офісі президента для цього немає. Впевнена, що зараз, в період пандемії, небезпечно продовжувати фіскалізацію, це може призвести до непередбачуваних і неконтрольованих наслідків».

Правда, її колеги по фракції налаштовані інакше і, наскільки можна судити по їх внутрішньому чату, вважають прийнятий законопроєкт «повною капітуляцією» перед опонентами.

Що цікаво, самі дрібні підприємці, здається, не мають єдиної позиції. Наприклад, глава руху #SaveФОП Сергій Доротич вважає, що «відкладена страта — все одно кара», і малий бізнес повинен продовжувати боротися проти будь-якого введення РРО. Тієї ж позиції дотримувалися і люди, які зібралися біля Верховної Ради. Причому на мітингу після голосування вони під крики "Ганьба!" обіцяли залишатися на вулиці і не відступати, поки фіскалізацію не скасують зовсім.

Однак ті ФОПи, з якими поспілкувався оглядач «ДС», просто знизали плечима — вони не бачать, що кардинально зміниться в їхній роботі з наступного року.

Те, що відбулося, свідчить ще й про те, що в команді Володимира Зеленського розлад. Адже головним лобістом повної детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг був глава парламентського комітету з податків Данило Гетманцев. Після прийняття законопроєкту №4439-д він написав у своєму телеграм-каналі: «Ну що ж… останній акт балету РРО-2020 відіграний. Рішення прийнято. Печаль».

Виходить, одні прихильники чинного президента (ті, хто реально дбає про малий бізнес чи просто користується його послугами) здолали тих, хто більше думає про наповнення державного бюджету і виведення економіки України з тіні — нехай навіть погіршенням умов роботи для багатьох представників малого бізнесу.

    Реклама на dsnews.ua