Перебити "хабар" Путіна. Як врятувати українську ГТС
По суті, 10 квітня, під час візиту президента України Петра Порошенка в Берлін, Меркель підтвердила відомий факт, що нова труба пропускною здатністю 55 млрд куб. м в рік навіть після введення в експлуатацію не зможе поглинути весь обсяг російського блакитного палива, який сьогодні прокачується через українську газотранспортну систему, а це понад 90 млрд куб. м за підсумками минулого року. І, як сказала Меркель, "частину газу все одно буде йти через українську територію". Правда, вона змовчала про обсягах. А це важливо, адже сильна недозавантаженість труби означає втрату рентабельності.
Обсяги ризику
Скільки ж транзитного газу дістанеться Україні після запуску "Північного потоку"? Коли росіяни повністю його завантажать і добудують дві нитки "Турецького потоку" по 15,75 млрд куб. м, вони теоретично зможуть додатково прокачувати в Європу до 86,5 млрд куб. м (включаючи Туреччину, куди паливо зараз надходить через Трансбалканський газопровід, що проходить через Україну). При поточному попиті на продукцію "Газпрому" для української ГТС залишиться близько 10 млрд куб. м транзитного блакитного палива. Вчора російський монополіст так і заявив, що 10-15 млрд куб. м газу можуть транспортуватися через Україну і після побудови всіх газопроводів за умови економічної доцільності нового контракту на транзит".
Звичайно, на даному етапі в "Газпромі" блефують, адже до 2020 р., коли закінчується контракт з "Нафтогазом", росіяни зможуть використовувати не більше 34 млрд куб. м потужності "Північного потоку-2" (продовжує його газопровід Eugal планується до здачі в кінці 2020 р.). А це значить, що до того часу "Газпрому" навіть у разі добудови "турецьких" газопроводів все одно доведеться прокачувати через Україну близько 30 млрд куб. м блакитного палива. Але двох років не вистачить і щоб побудувати газопроводи на Балканах для подачі газу в Євросоюз з "Турецького потоку-2", тому істотна залежність "Газпрому" від України збережеться: потрібно буде транспортувати в Європу понад 40 млрд куб. м. Очікується, що попит на російське блакитне паливо в ЄС зменшуватися не буде.
До речі, саме 40 млрд куб. м - той мінімум, починаючи з якого транспортування газу через ГТС стає вигідніше в порівнянні з "Північним потоком". Про це 11 квітня заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик, зазначивши, що на прокачування 10-15 млрд куб. м газу Україна не піде, адже в цьому випадку доведеться ще й вкладати в транзит свої кошти.
Втім, Україні доведеться задуматися, як врятувати свою ГТС. Приміром, за розрахунками старшого наукового співробітника Оксфордського інституту енергетичних досліджень Саймон Пірані, до 2024 р. "Газпром" все ж зможе забезпечити повне завантаження "Північного потоку-2" і двох ниток "Турецького потоку", що, ймовірно, дозволить компанії відмовитися від українського маршруту для забезпечення довгострокових контрактів на 180 млрд куб. м в рік. І тільки зростання попиту на російський газ може зберегти якийсь транзитне значення української ГТС.
Пропозиція, від якого не можна відмовитися
Точніше, пора не просто думати, а діяти, якщо нас не влаштовує сценарій з втратою більшості транзитного потенціалу. І заява Порошенка про політичну хабарі від Росії у вигляді "Північного потоку-2" навряд чи допоможе переконати німців відмовитися від цього проекту, адже він обіцяє вигоду. Тому у Києва залишається один шанс: перебити "хабар" "Газпрому" пропозицією, від якої не можна відмовитися. Наприклад, передати Німеччині та іншим лобіює "Північний потік" країнам управління нашою ГТС, причому дати їм половину акцій. У цьому випадку Україна втратить і половини прибутків від транзиту газу (зараз це $3 млрд), але отримає надійного партнера, якому більше не знадобляться нові "північні" потоки, адже у нас набагато могутніше інфраструктура, в тому числі і підземні газові сховища.
Звичайно, для цього доведеться внести зміни в законодавство, згідно з яким уряд може передавати іноземним інвесторам не більше 49% акцій оператора ГТС, а можливо, і зняти заборону на приватизацію магістральних трубопроводів. Інакше рано чи пізно вони можуть перетворитися на купу металобрухту.