Допоможуть приватні клініки реформування охорони здоров'я

На реформу системи охорони здоров'я в цьому році Моз запланував витратити 35% всього бюджету, закладеного на медицину. Проте із-за недостатнього фінансування галузі (в цьому році - близько 44 млрд грн) може банально не вистачити. Принаймні, обіцяні тарифи на платну медицину в межах мінімального страхового пакету, який планується зробити обов'язковою для всіх жителів України, галузеве відомство досі не озвучив. Аспекти, пов'язані з медустановами - перехід від утримання їх за рахунок бюджету до контрактних відносин, реорганізація державних лікарень - все ще не реалізовані. На відміну від напрямів реформи, пов'язаної із закупівлею ліків, яка нехай і зі скрипом, але просувається вперед. У той же час розмір майбутнього виграшу українських пацієнтів від майбутню реорганізацію системи охорони здоров'я безпосередньо залежить від активної поведінки комерційних клінік. Адже саме вони створюють сьогодні госбольницам реальну конкуренцію.

Пасивні спостерігачі

Здавалося б, приватні клініки мають стати лідерами в цьому процесі, так як вони вже вміють робити все те, про що реформатори і державні установи поки ще тільки мріють. Як зазначає проектний менеджер Національної ради реформ при Адміністрації Президента Павло Ковтонюк, оператори ринку приватної медицини вміють ефективно використовувати свої ресурси і можливості страхової медицини, працювати без корупції і надавати якісну медичну допомогу. "Поки державний сектор буде зазнавати зміни, приватна медицина отримає значні переваги", - прогнозує він.

Але все це - теорія. На практиці, незважаючи на очевидні перспективи в переділі "лікарняного пирога", приватні клініки не поспішають брати активну участь у трансформації охорони здоров'я. "На жаль, сьогодні ці дві системи існують відокремлено. Приватна медицина займає 5% обсягу ринку медичних послуг країни в грошовому вираженні, фактично перебуваючи в тепличних умовах і не робить реальних спроб стати частиною національного охорони здоров'я", - стверджує Ковтонюк.

Дійсно, з одного боку, не у всіх власників клінік є бажання змінити свої бізнес-процеси так, щоб пропускати через себе великий обсяг пацієнтів і бюджетних грошей. "На тлі низької якості лікування і огидного сервісу в більшості державних медустанов, попит на платні медпослуги в Україні, незважаючи на складне економічне становище пацієнтів, активно зростає", - каже власник клініки "Євролаб" Андрій Пальчевський. За даними "Медексперта", протягом 2014-2015 р. кількість первинних звернень до приватників збільшилася на 35%. А весь обсяг ринку приватної медицини за підсумками минулого року склав 7,5 млрд. грн.

Профільний перекіс

Як наслідок, приватні клініки в Україні продовжують підвищувати ціни. За оцінками страховиків, лише за останній рік комерційні клініки переглядали розцінки в бік збільшення тричі - в середньому на 25-35%. Аналогічні стрибки зростання були зафіксовані і в 2014 році.

Такий істотний розкид пов'язаний ще і з тим, що в структурі ринку приватної медицини в Україні спостерігається явний перекіс. Близько 75% - це стоматологічні кабінети і клініки, 20% - комерційна офтальмологія, 2-3% - педіатрія, гінекологія, хірургія та терапія. Дисбаланс спостерігається не тільки у видах діяльності, але і в географічному розташуванні приватних клінік. Клінік загальної практики в Україні лише 56, або лише 0,18% від всіх приватників.

Є нюанси і з ліцензуванням. "Сьогодні набула поширення практика створення медичних інкубаторів" - приміщення у великих об'єктах нерухомості здаються лікарям як приватні медичні кабінети. На кожного лікаря оформляється окрема ліцензія і відповідальність несе кожен окремо. Тобто, у разі непередбачуваних ускладнень клініка не підставляється під удар", - говорить партнер юридичної компанії "ОМП" Ігор Огороднійчук.

Медики хочуть менше уваги до себе

Багато клініки скаржаться на зайві бюрократичні вимоги. "Наприклад, кожен рік за законом потрібно відводити приблизно 3-5 кв. м на території клініки під архів, де зберігаються паперові картки пацієнтів. Але кожен квадратний метр нашої установи коштує дуже великих грошей", - обурюється власник клініки "Ісіда" Віктор Козін. А президент клініки "Борис" Михайло Радуцький говорить, що власнику найчастіше простіше побудувати клініку заново, ніж орендувати приміщення і переробляти його під встановлені вимоги. "Придбання землі і будівництво на першому етапі створення клініки є основною статтею витрат інвестора", - додає він.

Природно, мінімальний поріг входження на ринок медичних послуг істотно відрізняється. За словами Лепешиної, все залежить від розміру клініки, класу обладнання і регіону розміщення. Для невеликої стоматологічної клініки досить і $50 тис., в той час як для великої багатопрофільної клініки мова йде про суми $10-20 млн, з окупністю інвестицій від 5 років. І хоча інвестори поводяться обережно, ринок M&A в сегменті приватної медицини на місці не стоїть. Наприклад, на початку року власник приватної одеської клініки Into-Sana - американський інвестфонд Siguler Guff & Сомрапу - придбав київську компанію "Медісвіт". Завдяки цій угоді Into-Sana отримала доступ до столичного регіону. У той же час заступник директора компанії "Медексперт" Вадим Зикін вважає, що відсутність визначення вектора розвитку медицини в Україні, ясності в термінах і зміст анонсованої Кабміном реформи охорони здоров'я здатні уповільнити розвиток ринку приватних медичних послуг.