Що дозволено Юпітеру. Чому США не бояться бути найбільшим офшором (ІНФОГРАФІКА)
Щорічно, за експертними оцінками, через використання офшорних схем український бюджет втрачає 50-65 млрд грн. Наприклад, стільки ж наша країна збирається витратити в цьому році на будівництво та ремонт доріг. Крім прямих фінансових втрат, Україна ризикує отримати черговий удар по іміджу. Вже до кінця року наша країна може бути занесений в чорний список ОЕСР і бути до зазначеної державам, які не борються з податковими оптимизациями і не бажають ділитися інформацією з податковими структурами інших країн.
Мінус $10 млрд щороку
Деофшоризація економіки могла б дати не менший ефект, ніж інвестиційний бум. "Неповернення валютної виручки і податки, які не сплачуються за зовнішньоекономічними операціями, набагато більше, ніж податки, які збираються всередині держави", — визнав в одному з недавніх інтерв'ю "Цензор.НЕМАЄ" перший заступник голови ГФС Сергій Білан. Так звані "непрямі контракти", за яким товар поставляється на зовнішні ринки через офшорні прокладки, є однією з найпоширеніших схем виведення капіталу з країни. Вона дозволяє акумулювати основний прибуток від зовнішньоекономічної діяльності за межами України. Голова офісу великих платників податків Євген Бомбизов нещодавно визнав, що за непрямими контрактами" у нас оформляється до 75% всього експорту.
Порахувати, скільки грошей виводиться з України завдяки таким операціям, неважко. Досить порівняти статистику зовнішньоекономічної діяльності Укрстата і НБУ. Дані Укрстата показують, на яку суму були поставлені товари за кордон або завезені в країну. Статистика НБУ — скільки реально грошей зайшло в Україну за експортними контрактами або було сплачено вітчизняними компаніями за імпортний товар. За інформацією Укрстата, в минулому році сальдо за зовнішньоторговельними операціями пішло в мінус на $1,24 млрд (експорт — $53,72 млрд імпорт — $54,96 млрд). За статистикою Нацбанку, негативне сальдо торгівлі з зовнішніми партнерами досягло $5,57 млрд (експорт — $53,96 млрд імпорт — $60,77 млрд).
Різниця між оцінками НБУ і Укрстата становить $4,33 млрд, або трохи більше 4% ВВП. Це і є загальна сума коштів, які були виведені з України в минулому році тільки в межах однієї зовнішньоторговельної схеми. Всього ж, за підрахунками Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна", щороку з України виводиться близько $10 млрд із-за чого бюджет недоотримує 50-65 млрд грн.
Попит на ці послуги з боку українських клієнтів залишається стабільно високим з кількох причин. Великий бізнес (дрібний просто не потягне вартість обслуговування) втечею в офшори не просто мінімізує податки, а головне — захищає від захоплення і знецінення активи. Їх збереженість забезпечується за рахунок відходу в юрисдикції з більш надійними, ніж українська, правовими системами та вкладень в більш стабільний, ніж гривня, валюту. А режим таємності, що забезпечують окремі податкові гавані, дозволяє відчувати себе вільно корумпованим чиновникам, які виводять капітали, щоб не пояснювати їх походження.
Замість класичних офшорів — багатоходівки
Однак засекречувати капітали і мінімізувати податки з допомогою офшорів стає все складніше і дорожче — такі наслідки розгорнулася в світі масштабної антиофшорной кампанії. В цьому році з офшорного бізнесу нанесений ще один удар. "Банківської таємниці в Європі більше немає", — заявив нещодавно єврокомісар з економіки та фінансів П'єр Московісі. Так він прокоментував стартував у цьому році автоматичний обмін податковою та фінансовою інформацією ЄС з більшістю країн світу (набрав чинності "Загальний стандарт звітності", Common Reporting Standard — CRS). В рамках процесу CRS фінансові організації країн-учасниць направляють інформацію про рахунки своїх клієнтів в місцеві податкові органи, які в подальшому обмінюються інформацією з податковими органами інших країн. Одночасно ЄС розширив список доходів резидентів, підлягають розкриттю та обміну між податковими органами країн. Таким чином, в автоматичному режимі Євросоюз буде отримувати дані про відкриття своїми громадянами рахунків в інших країнах, рух коштів по них, а також в онлайн-режимі відслідковувати отримані європейцями відсотки, дивіденди, виручку від продажу фінансових активів.
Бажаючи залишатися благонадійними для своїх європейських та інших партнерів, українським компаніям доводиться враховувати сучасні реалії. "В останні роки відбулися кардинальні зміни у використанні класичних офшорів і традиційних юрисдикцій для структурування українських активів. Більшість компаній або податкових структур були ліквідовані, щоб не засвічувати кінцевих українських бенефіціарів. Деякі, наприклад, передали свої активи в управління створеним незалежним фондів або великим страховим компаніям в європейських юрисдикціях. Інші перейшли на прозоре структурування активів, скориставшись послугами таких юрисдикцій, як Нідерланди (яка стала одним з найбільших податкових притулків для транснаціональних корпорацій в Європі завдяки своїй податковій системі. — "ВД")", — розповідає Максим Ходак, адвокат адвокатської контори Law&More.
Юристи кажуть, що зараз оптимізаційні схеми за зовнішніми ознаками не відрізняються від звичайних господарських операцій. А поставлені цілі досягаються за рахунок включення в схемну ланцюжок більшої кількості компаній різних юрисдикцій. У спрощеному варіанті в такому ланцюжку присутні як мінімум дві компанії. Одна зареєстрована в класичному офшорі на зразок Британських Віргінських островів, Кайманів, Бермудів, Джерсі та ін. Інша — в одній з розвинених країн зі сприятливим оподаткуванням. Така проміжна компанія використовується для переміщення коштів до/з класичного офшору. І світових лідерів, схоже, влаштовує така ситуація. "З одного боку, держави — світові лідери впроваджують низку заходів по боротьбі з офшорами. З іншого — багато країн пропонують компаніям потенційних клієнтів пільгові податкові режими, а бенефіціарам — можливості отримання податкового резидентства в обмін на інвестиції для обходу стандарту CRS", — уточнює радник ЮК "Моріс Груп" Владислав Кувичкин.
За даними дослідження Амстердамського університету, всього три країни забезпечують переміщення 43% від загального обсягу корпоративних офшорних інвестицій з податкових гаваней. На частку Нідерландів припадає 23% переміщуються фінансових потоків, Великобританії — 14%, Швейцарії — 6%.
США як найбільший офшор
Одним з головних наслідків антиофшорной кампанії також можна вважати перерозподіл контролю над офшорним бізнесом. Згідно з дослідженням Financial Secrecy Index (рейтинг країн-притулків, які прагнуть всі, хто займається відмиванням коштів) Британської неурядової організації Tax Justice Network на сьогоднішній день США контро-
лируют найбільшу частку офшорного ринку — 22,3%, перебуваючи на другому місці за рівнем секретності. У звіті вказується, що в період з 2015 по 2018 рр .. США збільшили свою частку на ринку офшорних фінансових послуг на 14%. "Американці першими почали "ламати" банківську таємницю. Вони домоглися того, що громадянину США тепер неможливо відкрити рахунок в одному банку світу без того, щоб це стало відомо податковій службі. При цьому США самі не повідомляють іншим країнам про відкриття рахунків їх громадянами США (принаймні, в автоматичному режимі). Таким чином, США самі перетворилися в найбільший світовий офшор для європейців", — пояснює Григорій Трипульський, керуючий партнер ЮК "Де-юре".
До речі, за даними дослідження Ради з фінансової стабільності (FSB), на частку США припадає 31% активів від загального обсягу тіньової фінансової системи (під нею розуміються компанії, які не є банківськими установами, — хедж-фонди, інвестиційні та брокерські компанії, фонди грошового ринку та ін). Втім, Штати як тиха гавань гарні не для всіх. "Поява "кремлівського доповіді" мінфіну США показало, що структурування своїх активів з використанням штатів Невада, Вайомінг і Південна Дакота зіграло злий жарт з російськими клієнтами з опублікованого списку, а використання США як юрисдикції для корпоративного структурування несе серйозні потенційні ризики для клієнтів", — відзначає партнер ЮК "Моріс Груп" Мар'ян Мартинюк.
Одним з найбільш швидкозростаючих міжнародних офшорних фінансових центрів Tax Justice Network називає Гонконг, який вже контролює 4,7% офшорного ринку. За даними дослідження Deloitte, проведеного в 2015 р., індустрія управління капіталом в цій країні в період з 2008 по 2013 рр .. зріс на 146% (плюс $400 млрд клієнтських коштів під керуванням), тоді як, скажімо, Швейцарія і Великобританія за цей же період зафіксували відтік коштів ($135 млрд і $300 млрд відповідно). Багато в чому це пояснюється високим рівнем секретності, який забезпечує Гонконг (у рейтингу він посідає четверту позицію після Швейцарії, США та Кайманових островів).
За що покарають Україну
Підлаштовуватися під нові реалії має і Україна, від якої чекають конкретних кроків у боротьбі з мінімізаторами. І зацікавленість світових лідерів в цьому питанні очевидна. По-перше, боротьба з податковими оптимизациями повинна принести до бюджету додаткові доходи, а отже, знизити ризики обслуговування зовнішніх боргів. По-друге, від України, як і від інших країн, хочуть в режимі онлайн отримувати податкову і фінансову інформацію, щоб пильніше стежити за діяльністю власних резидентів.
1 січня 2017 р. Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках ОЕСР і зобов'язалася імплементувати так званий Мінімальний стандарт плану дій з протидії розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (BEPS) — обов'язкові чотири заходи з п'ятнадцяти. До них відносяться перегляд діючих договорів щодо уникнення подвійного оподаткування; обмін податковою інформацією за стандартом CRS (формування загальної бази даних для всіх країн-учасниць); впровадження правил контрольованих іноземних компаній (КІК) — виявлення прибутків, виведених в низькоподаткові країни; впровадження правил трансфертного ціноутворення. Однак на сьогоднішній день виконаний лише останній пункт зазначеного переліку зобов'язань. Крім того, 24 січня в Парижі Україна всупереч очікуванням не підписала Багатосторонню угоду (MLI) — спеціально розроблений механізм для уніфікації міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. І причина такого рішення лежить на поверхні: наявність підпису під угодою могло б збільшити податкове навантаження наших ФПГ, які знижують її за рахунок положень договорів про уникнення подвійного оподаткування. "Але тепер Україна може отримати двійку за відсутність динаміки у впровадженні першого етапу плану BEPS і повноцінно увійти в чорний список ОЕСР, якщо і далі буде розгойдуватися. До 30 червня Україна повинна зробити самостійну оцінку стану виконання мінімального стандарту, а на останній квартал 2018 року призначено експертне оцінювання України з боку ОЕСР. І до кінця року мінімальний стандарт повинен бути повністю імплементувати", — розповів директор АФ "Київська аудиторська служба" Володимир Гаркуша.