Український Perpetuum Mobile. Як піднімати ВВП за допомогою виборів

За даними Держстату, ВВП України в другому кварталі зріс на 4,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як в першому кварталі зростання склало 2,5%. Нацбанк у коментарі з цього приводу зазначив, що фактичні темпи зростання економіки за другий квартал перевищили оцінку, яку він давав у липні 2019 р., - тоді очікувалося, що зростання реального ВВП становитиме 3%. Лідерами по зростанню ВВП серед галузей стали: будівництво (на 20,5%), фінансова та страхова діяльність (17,9%), сільське господарство (7,3%), телекомунікації (4,9%), операції з нерухомістю (4,8%), діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (4,6%), а також оптова та роздрібна торгівля (4,5%). Ще зростання було зафіксовано у видобувній промисловості на 3,5% та у переробній - на 0,8%.

Вибори як драйвер

У економічного зростання є багато причин. Ми розповімо про основні. Однак насамперед відзначимо один з найважливіших факторів для сучасної України, про який, втім, не так часто говорять. Це... перманентні вибори. Справа в тому, що перед черговим " волевиявленням народу влада і політичні сили свідомо чи мимоволі стимулюють платоспроможний попит: будь то монетизація субсидій, несподівана надбавка до пенсій (як в березні-квітні цього року) або вкидання у виборчу кампанію значних повернутих з офшорів сум. А попит породжує пропозицію і збільшення торгового обороту.

А раз так, то "добрі новини" не закінчилися. У найближчий рік нас, вочевидь, чекають ще кілька виборчих процесів. По-перше у Верховній Раді вже лежить законопроект №2143 про внесення змін у закон "Про столицю України - місто-герой київ", яким передбачається проведення позачергових виборів київського міського голови та депутатів Київської міської ради 8 грудня 2019 р. Оскільки автори документа - "слуги народу", то, очевидно, прийняти його - справа техніки. У наступному році, за законом восени, мають відбутися місцеві вибори. Проте їх можуть призначити вже навесні. У всякому разі заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко на це натякнув: "Давайте ми навесні закінчимо децентралізацію. Потім будуть вибори". Крім того, в політикумі вперто ходять чутки навіть про переобрання Верховної Ради в наступному році. Підстава: слова президента Володимира Зеленського про випробувальному терміні для нового складу парламенту в один рік: "Ви можете увійти в історію як парламент, який проіснував менше всього. Я вже знаю, що розпускати Раду не страшно". А запропоновані президентом зміни до Конституції про зменшення кількості депутатів до 300 чоловік можуть стати додатковою підставою для розпуску.

Мабуть, внутрішній попит буде розігріватися ще як мінімум рік. Тепер перейдемо до аналізу багатьох інших факторів прискореного зростання української економіки.

Заробітчанська модель

За словами фінансового аналітика Олексія Куща, нинішня структура зростання ВВП - типова латиноамериканська заробітчанська модель економіки, коли на тлі деіндустріалізації відбувається розвиток простих сировинних галузей. "Наприклад, сільське господарство зростає, тому що воно пов'язане з масовим експортом сировини і не вимагає серйозного залучення людських та фінансових ресурсів", - сказав він у коментарі "ДС".

Друга точка зростання української економіки - сектор торгівлі, що підігрівається внутрішнім платоспроможним попитом, у якого, в свою чергу, драйверами зростання є тіньова економіка, коли українці отримують гроші в "конвертах", а також гроші трудових мігрантів. Фінансовий сектор, в якому після "банкопаду" понад 60% припадає на держбанки, за словами Куща, зараз зациклений на операції з державними цінними паперами. "Тому в нашій економіці парадокс - ВВП може зростати, і при цьому зростання промислового виробництва буде залишатися на нулі або навіть може падати", - резюмував Кущ.

Закономірно виникає питання - чи зможе економіка України зрости на 40% за найближчі п'ять років, як обіцяв новий прем'єр Олексій Гончарук? "На такому базисі зростання можливий тільки за умови, якщо повториться вдалий зростання сировинних цін, який був на початку нульових, - економіка зростала на 6-8% в рік і навіть понад 10%. Але тоді з'явився Китай, який тягнув всі ринки вгору, зокрема ринки металу і зерна. Але в світовій економіці найближчим часом таких драйверів зростання не буде, тому нас чекають мляві ціни на сировинні товари і сировинний сектор не буде показувати таку надвисоку динаміку зростання", - розповів Кущ.

При цьому, як зазначив експерт, сільське господарство - це виробництво з спадною віддачею, коли наступний етап збільшення виробництва продукції вимагає більших витрат. "Кожен наступний центнер приросту врожайності буде даватися все з великими і великими витратами. Ефект на масштабі є, але він дуже обмежений. Сировинні галузі економіки не зможуть забезпечити мультиплікацію економіки", - сказав Кущ. А розігріти торгівлю за рахунок трудових мігрантів буде проблематично, оскільки економіка Європи буде входити у період стагнації і можливість створення нових робочих місць для українських заробітчан буде обмежена.

Пропоновані нинішнім урядом кроки з активізації економіки - легалізація грального і бурштинового бізнесу, будівництво чорноморського і гірськолижних курортів в Буковелі - ніяк не тягнуть на драйвера ВВП, вважає Кущ. "Припустимо, що легалізація грального бізнесу може збільшити доходи бюджету на 10 млрд грн, бурштиновий бізнес може дати в бюджет в кращому випадку кілька десятків мільйонів доларів. Навіть якщо побудуємо курорт в Карпатах і на Чорному морі - це дасть сотні мільйонів доларів у далекій перспективі. Драйвером ВВП може бути галузь, здатна генерувати сотні мільярдів гривень фінансового потоку", - вважає Кущ.

На його думку, Україні, щоб динамічно рости, потрібно міняти модель економіки - стимулювати індустріальне ядро, для чого потрібна якісна індустріальна політика. А вже потім - дати потужний стимул розкріпачення підприємницької ініціативи, щоб надати імпульс розвитку сфери послуг, науки, медицини, освіти, які в майбутньому будуть генерувати значний приріст ВВП. По такому шляху пішли Польща і Туреччина, які створили національну промисловість, підвищили платоспроможність внутрішнього ринку і стимулювали його.

Мультиплікатор попиту

Однак на нинішній зростання ВВП можна подивитися під іншим кутом - незалежна група макроекономічного аналізу і прогнозування Ukraine Economic Outlook підрахувала, які галузі внесли найбільший внесок у приріст ВВП у другому кварталі. Економіст з цієї групи Григорій Кукурудза пояснив, що цей показник вийшов шляхом множення питомої ваги галузі у ВВП на відсоток приросту у другому кварталі. "Ця шкала порівняння дозволяє більш точно визначити структуру зростання", - сказав він.

У результаті вийшло, що частка оптової та роздрібної торгівлі у зростанні економіки склала 15,6%, податки на продукти (ПДВ) - 13,9%, будівництво - 11%, фінансова та страхова діяльність - 10,6%, а сільське господарство - 8%.

За словами Кукурудзи, фактично 30% зростання припало на торгівлю, а традиційно у структурі роздрібного товарообігу 70-75% товарів - товари вітчизняного виробництва. "Тому я б не став говорити про те, що приріст торгівлі викликаний виключно збільшенням обсягів імпорту на тлі слабкої гривні", - сказав він.

На думку експерта, стимулювання внутрішнього попиту як результат припливу грошей під вибори (у тому числі 14 млрд грн, сплачених при легалізації "евроблях"), монетизація субсидій, пряма скупка голосів і зарплати передвиборних штабів - спочатку відправили широкі верстви населення на ринки та супермаркети за додатковими покупками і, відповідно, запустили внутрішній мультиплікатор попиту. Крім того, зміцнення гривні веде до поліпшення споживчих настроїв, і основне навантаження поки йде не на імпорт, а на вітчизняні товари. "Таким чином, думаю, з лагом в один-два кварталу ми побачимо позитивну динаміку цілого ряду галузей легкої промисловості", - вважає Григорій Кукурудза.

Однак, на думку експерта, факторів, які б забезпечили такий же ріст надалі, поки немає. Тому вкрай важливі поточні ініціативи уряду щодо активізації економіки: від ринку землі до легалізації криптовалют.

Водночас економічний експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін зазначив, що для зростання економіки важливі податкові стимули, а ідея їх введення поки перенесена на 2021 р., і ще не ясно, чи буде вона реалізована. Поки ж, на його думку, спостерігається закручування гайок, що зростання економіки ніяк не сприяє.