Надзвичайно пропозицію. Скільком виборцям Зеленський хоче списати 7 млрд грн
Новообраний президент Володимир Зеленський продовжує роздавати обіцянки - нещодавно один з його експертів, Данило Гетманцев, що відповідає за економічний і податкове напрямок, запропонував обговорити можливість списання 7,4 млрд грн боргів зі сплати Єдиного соціального внеску (ЄСВ) фізичними особами - підприємцями (ФОПами). Він пояснив, що мова йде про заборгованості по сплаті ЄСВ, яка накопичилася за 2017-2018 роках і виникла після того, як з початку 2017 р. була введена обов'язкова оплата ФОПами ЄСВ незалежно від того, працюють вони чи ні. За словами експерта, багато підприємців, які мали зареєстрований ФОП, але не вели господарської діяльності, "проспали" це нововведення, а тепер змушені відбиватися від Державної фіскальної служби, яка намагається ці борги стягнути. "Нам здається, що неправильно платити податок за ту діяльність, яка не здійснювалася", - сказав Гетманцев. Експерт визнав, що це питання ще потрібно обговорити з громадськістю, після чого можна буде напрацювати остаточний проект закону.
За нашими підрахунками, з 1 січня 2017 р. усі підприємці повинні були платити мінімальний розмір ЄСВ у розмірі 704 грн в місяць, а з 1 січня 2018 р. 819,06 грн. Таким чином, за два роки суцільних неплатежів набігає трохи більше 18 тис. грн. Розділивши 7,4 млрд грн боргів на цю суму, отримаємо 411 тис. боржників. Звичайно, за умови, що оцінка Гетманцева несплаченої суми ЄСВ коректна - про це трохи нижче.
"ДС" попросила експертів оцінити ініціативу нового лідера країни і отримала досить неоднозначні коментарі.
На думку координатора Експертної платформи НБУ Андрія Блінова, цю заборгованість слід списати, оскільки все одно Пенсійний фонд навряд чи коли-небудь побачить ці гроші. З іншого боку, для малого бізнесу, який не вів діяльність і при цьому накопичив борги, буде усунено ще одну вагому перешкоду на шляху її відновлення. При цьому Млинців вказав на те, що багато фізособи-підприємці починають розуміти, що до 2028 р. у них не буде 35 років стажу, необхідного для отримання повноцінної пенсії, і це може підштовхнути їх повернутися в бізнес. "Фактично це гра з нульовою сумою: держава прощає борг в 7,4 млрд грн, який все одно ніколи не буде сплачено. У той же час в інформаційному просторі це буде подано як дружній крок адміністрації нового президента назустріч фізособам-підприємцям, які вкрай болісно сприймають будь-які ініціативи збільшити для них податки і збори або просто зібрати давню заборгованість за таким", - вважає він.
За списання заборгованості виступає і фінансовий експерт Олександр Крамаренко. "Це потрібно зробити просто тому, що більша частина цих боргів виникла з причини, що люди не змогли закрити Фопи. Багато - тому що виїхали на роботу за кордон, багато - просто тому, що опустили руки, адже у нас досі закрити бізнес непросто", - сказав він і додав, що процедура стягнення боргів обійдеться значно дорожче, ніж сума боргу. А списання боргів (якщо він відбудеться) буде не зовсім вже всепрощенческим. "Напевно будуть введені на майбутнє якісь обмеження. Наприклад, на право користуватися спрощеною системою оподаткування. І тому бізнесу дадуть зрозуміти, що безкоштовних булочок не буває", - вважає він.
Однак Олександр Крамаренко засумнівався в задекларованої суми боргів Фопів по ЄСВ - 7,4 млрд грн.: "Швидше за все, вона в рази нижче".
Такі ж сумніви і у адвоката Ігоря Балабана (адвокатська компанія "Юрінком"), який в тому числі консультує та Фопи. "З мого досвіду, середній борг ФОПа - 16-18 тис. грн. І якщо загальну суму заборгованості в 7,4 млрд грн. розділити на суму одного боргу, виходить понад 400 тис. боржників. Такої кількості боржників не існує", - упевнений він.
Як би там не було, за даними Державної фіскальної служби, станом на 1 лютого в Україні перебувало на обліку майже 1,8 млн фізичних осіб - підприємців, з них 1,3 млн - платників єдиного податку. І навіть списання боргів частини Фопів можна вважати грою нової влади за електоральну підтримку.
Додамо, що в експертом колі відзначають і можливий негативний ефект від ініціативи Гетманцева. На думку Ігоря Бураковського, голови правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, подібного роду списання боргів потрібно проводити надзвичайно обережно. "Тому що ми цим підриваємо дисципліну сплати податків, яка і так невисока в нашій країні. Ми повинні дивитися і на макроекономічний ефект - скільки втратить бюджет і чим ми будемо компенсувати ці втрати", - сказав він.