Пограбування в Будапешті. Розбираємо кейс з машинами "Ощадбанку", напакованими валютою

В Угорщині запідозрили українських інкасаторів у відмиванні грошей. Людей згодом відпустили, але коштів не повернули. Політичний підтекст акції зрозумілий, однак привід вкрай незвичайний. Тож численні оглядачі по обидва боки кордону здивовані обсягами вилучених коштів. Але чи справді є підстави для сумнівів чи підозр?

Звідки іноземні банкноти в наших гаманцях

Банки ніколи не утримують у касах і сховищах достатньо готівки, щоб покрити всі свої зобов´язання. За потреби вони просто замовляють банкноти в центробанку, які доставляють у броньованих вантажівках. У межах країни з суверенною фінансовою системою все працює як годинник: комерційний банк обмінює кошти зі свого рахунку в НБУ на "живі" гроші (або дає в заставу якийсь актив).

Але що робити, коли, наприклад, українському "Ощадбанку" потрібна іноземна готівка? Позаяк Нацбанк не випускає долари чи євро, їх доводиться купувати у великих іноземних банків-партнерів. Такі гіганти, як австрійський Raiffeisen, мають офіційні рахунки в обох головних емісійних центрах світу — ЄЦБ і ФРС США. Це дає їм право отримувати потрібну готівку "з перших рук", отже, через них валюта в пачках зрештою потрапляє в каси українських банків.

Саме тому 5 березня дорогами Будапешта до України мчали дві інкасаторські машини, наповнені готівкою на десятки мільйонів — доларів і євро.

Мафія чи математика: скільки валюти банки завозять в Україну

Ми з´ясували, чому перевозилася валюта. Тепер питання: чому так багато. Дві машини повні валюти — нормально чи ні?

Так ми підійшли до звинувачень, які посипалися з офіційного Будапешта, начебто такі суми в готівці возять для мафії. Ось цитати міністра іноземних справ Угорщини Петера Сіярто:

"З січня через Угорщину було перевезено загалом $900 млн і 420 млн євро готівкою, а також 146 кг золотих злитків… Виникає питання, навіщо українцям перевозити таку величезну суму готівки. Якщо це справді транзакція між банками, то виникає питання, чому банки не здійснюють переказ між собою, чому потрібно перевозити таку велику суму готівки, до того ж через Угорщину".

"Цілком закономірно постає питання, чи не йдеться тут про гроші української військової мафії".

Зрозуміло, що останній пасаж — це просто політична риторика (з натяком на українського відставного генерала на чолі інкасаторів). А ми перевіримо факти і дамо оцінку.

На діаграмі нижче відображені помісячні потоки в Україну готівкової валюти і золота, що завозяться комерційними банками з січня 2021 р. до цього часу.

Власне з цього графіка вже випливають відповіді на ключові питання.

Названі угорським міністром суми правдоподібні (для періоду у два місяці) і справді великі. Але це великі суми для пересічних громадян чи бізнесу — у масштабах воюючої країни нічого дивного. Як бачимо, з часу повномасштабного вторгнення доводилося завозити в Україну і вдвічі більше готівкових коштів в розрахунку на місяць.

Можна зробити висновок, що угорський уряд просто вхопився за вантажівки "Ощадбанку" з політичних міркувань (щоб згуртувати антиукраїнський електорат перед важкими виборами у квітні), інакше чому не помічав цих перевезень роками раніше? До того ж не було і немає претензій від інших сусідніх держав, хоча їхньою територією також переміщається значна частина валюти для українських банків (навіть названі Сіярто суми суттєво нижчі за загальний обсяг перевезень, виходячи з середньомісячного показника).

Варто додати, що крайню заангажованість угорців видає недоречне питання Сіярто, чому банки не здійснюють переказ між собою без перевезення. Це брудна маніпуляція, якщо не абсолютне профанство у сфері. Вище ми описали з фінансового погляду, чому українським банкам доводиться замовляти доларові і євробанкноти за кордоном. Але зрештою це просто фізика: "папір" не передається байтами.

Утім, крім чиновників із Будапешта, на український "Ощадбанк" накинулися й… деякі блогери з Києва. Стрічки навіть українського сегмента соцмереж рясніють підозрами, чому ж так багато готівки перевозилося. Чому з австрійського банку? Чому стільки золотих злитків без пакування?

Хоча в НБУ і "Ощадбанку" відразу роз´яснили, що валюта в захоплених автівках призначалася "для насичення готівкового ринку України" та перевозилася ліцензовано і згідно з міжнародними договорами, скептиків офіційні заяви не задовольняють. Тому розкриємо тему докладніше.

Підстави "Ощадбанку" співпрацювати з великим банком-парнером для отримання готівки ми вже описали. Золоті злитки, які ефектно виглядають на фото (вони, напевно, були розпаковані угорськими силовиками), насправді вміщаються в невеликий рюкзак і мають вкрай малу цінність у масштабах торгівлі державного банку.

Що ж до обсягів готівкової валюти, то варто ще раз подивитися на діаграму вище: захоплені Угорщиною кошти, судячи з даних останніх місяців, мали б покрити кількаденну потребу українського ринку в готівковій валюті (або тиждень-два потреб системного "Ощадбанку") — нічого дивного, що таку суму перевозили у двох інкасаторських вантажівках, особливо в умовах закритого авіасполучення. Логістика броньованих авто через кордони — дорога та небезпечна процедура, тому банкам вигідніше завантажити машини "під зав’язку", ніж ганяти їх напівпорожніми щодня. Ну а власне ринковий попит на валютну готівку у нас можна пояснити тим, що українці завжди, а особливо в умовах повномасштабної війни, високої інфляції і курсових ризиків, покладаються на заощадження в доларі (чи євро) "під матрацом" (те, що дивно для Угорщини — нормально для України).

Чи буде валютна готівка в касах

Залишається уточнити, як інцидент у Будапешті вплине на готівковий валютний ринок України. Згадаймо початок розмови: українським банкам потрібна іноземна валюта. Але затримання в Угорщині коштів, які покривають, умовно, дводенні потреби ринку, не зможе спричиняти в нас помітного дефіциту доларів і євро (якщо не розганяти паніки з цього приводу). До того ж Нацбанк вже висловив готовність у разі потреби забезпечити банки валютою зі своїх резервів — це може бути тимчасовим рішенням на випадок, якщо з якихсь причин зазбоїть описаний вище механізм отримання іноземних банкнот — транскордонні перевезення.