Процес декарбонізації дав "друге життя" українській металургії, — гендиректор "Метінвесту"

Глобальна тенденція по декарбонізації виробництва відкрила для українських металургів нові можливості

Юрій Риженков

Про це під час панельної дискусії на Міжнародному форумі "декарбонізація сталевій індустрії: виклик для України" розповів генеральний директор групи "Метінвест" Юрій Риженков, передає "ДС".

"У всіх ризиках є можливості. Це непорушна істина. І в декарбонізації точно так же. Ось приклад "Метінвесту" і наших проєктів. Якби ми не задумалися про декарбонізацію, напевно, ми б не дивилися на можливості прямого відновлення заліза або електрометалургії", — констатував Юрій Риженков.

Він пояснив, що раніше разом з ідеєю будівництва електрометалургійного заводу зазвичай відразу ж виникало питання: де потім брати дефіцитну сировину — металобрухт.

"А ось з'явилася історія з декарбонізацією, з'явилися у нас високоякісні окатиші — і виникла нова ідея... Виявилося, що в процесі декарбонізації ми можемо дати друге життя українській металургії. Одна справа підтримувати стару технологію, яка у нас була і постійно намагатися з нею жити — інше фактично в чистому полі побудувати нову сучасну технологію, яка проживе ще сотню років", — підсумував гендиректор "Метінвесту".

Нагадаємо, що проєкт групи зі створення нового електроплавильного виробництва сталі із застосуванням технології прямого відновлення заліза (DRI) запланований на перспективу 7-14 років. За задумом гаряче залізо, отримане за такою технологією, буде надходити в електросталеплавильну піч, а потім — на позапічну обробку і розливання. Вкладення в будівництво першого електросталеплавильного комплексу з двома DRI-модулями потужністю 2,5 млн т. кожен складуть як мінімум $ 3-3,5 млрд.