Промисловці пропонують квотувати імпорт міндобрив в Україну
Як повідомляє видання, з урахуванням аналізу митної статистики, необхідність таких дій виникла у зв'язку зі значним зростанням імпорту в Україну російських мінеральних добрив, у тому числі через інші держави - шляхом заміни країни-постачальника.
"В кінці червня український уряд опублікував постанову №535 "Про внесення змін до переліку товарів, походженням з Російської Федерації, заборонених до ввезення на митну територію України"... В список з 77 санкционных товарних позицій і підгруп потрапили і всі поставляються з Росії види добрив (раніше ембарго вводили тільки на частину з них)... Але є сумніви в тому, наскільки навіть пряма заборона на імпорт добрив виявиться ефективним", - пише автор статті Сергій Тимченко.
Він зазначає, що росіянам вдається вигравати цінові перегони в українського хімпрому за рахунок більш низької собівартості продукції, так як їм обходиться дешевше сировину - природний газ, а окремі санкції РНБО і антидемпінгові мита не мали ефекту. Наприклад, російські виробники стали обходити антидемпінгові мита шляхом "підміни митного коду". За оцінкою директора Черкаського державного науково-дослідного інституту техніко-економічної інформації в хімічній промисловості Тамари Ковени, таким чином, росіянам вдалося заощадити понад 7 млрд грн на сплату антидемпінгового мита в український бюджет.
Повна заборона на постачання всіх добрив також можна обійти, змінюючи країну-постачальника. Як пише видання, російські виробники в останні роки або увійшли до складу акціонерів підприємств інших країн (Польща, Грузія), або різко наростили експорт добрив в інші країни, чого раніше не робилося (Туреччина, Литва, Болгарія). Одночасно з цим, з цих країн значно зріс імпорт цієї продукції в Україну: Литва з 2015 року наростила поставки добрив в 22,5 рази. При цьому обсяг поставок російських добрив в Литву "дивним чином збігається з обсягом поставок литовських добрив в Україну, зазначає журналіст. За його даними, в Україні імпортом цих різко збільшених обсягів добрив зайнялася ціла група компаній "Белор Україна", "ТД Полихим", "Страбис-Агро", "Хімпром ЛТД" та ряд інших.
"Повірити в цілий ряд збігів дуже складно. Швидше за все, ми маємо справу зі своп-операціями, давальницькими схемами постачання й іншими варіантами перерозподілу продуктів. Зрозуміло, що в цій ситуації навіть повне ембарго на російські добрива не дасть ніякого ефекту... Росіяни будуть диктувати ціну на нашому ринку", - сказав у коментарі Hubs генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов.
Санкції проти литовських, польських чи турецьких компаній ніхто вводити не буде, припускає автор статті. За словами Іллічова, для української хімічної промисловості вихід є тільки один: потрібно використовувати наявні в держави важелі захисту ринку, намагаючись не зачіпати інтересів аграріїв, а також - економічних партнерів України. Таким методом, на його думку, може бути квотування імпорту за підсумками спеціальних розслідувань МЕРТ.
"Це світова практика, такі кроки дозволять встановити реальний контроль над дотриманням санкцій, сумлінно розподілять ринок між місцевими та іноземними виробниками і не дозволять допустити його монополізації Росією. Інші варіанти - це реформа газового ринку з допуском переробників газу до його видобутку або зі спеціальною ціною для них. Але цей шлях навряд чи може бути дуже швидким", - резюмував автор.