• USD 28.1
  • EUR 33.8
  • GBP 38.9
Спецпроєкти

Пропав "рибальський флот"? Що насправді відсудив російський ВЕБ у України за Промінвестбанк

Росія подає як велику перемогу рішення про арешт акцій української риболовецької компанії. Катастрофи не сталося, однак історія розігралася на тлі низки судових позовів, в яких переплелися інтереси держав і великого бізнесу. Спробуємо розібратися, наскільки на даний момент захищені інтереси України

Судно «Професор Михайло Олександров» компанії Fishing Company SA/fleetphoto.ru/electron
Судно «Професор Михайло Олександров» компанії Fishing Company SA/fleetphoto.ru/electron
Реклама на dsnews.ua

Привіт від "офшорного" суду

Східно-Карибський Верховний суд Британських Віргінських островів (це відома в світі офшорна зона) за клопотанням російського Внєшекономбанку (ВЕБ) заарештував акції компанії Fishing Company SA, яка в свою чергу знаходиться у веденні Державного рибальського агентства України.

Цьому передували два рішення в Стокгольмському арбітражному суді на користь російського банку. Предметом спору були $2,7 млрд, які ВЕБ нібито інвестував в свою українську "дочку" — Промінвестбанк (ПІБ), а також продаж акцій ПІБу сторонньому власнику на 268,7 млн грн.

Зараз пресслужба ВЕБ подає все так, немов Україна програла грандіозний позов і у неї Росія тепер відбирає мало не весь рибальський флот. Головний юрист ВЕБ Ігор Краснов, коментуючи рішення суду, сказав: «Україна неминуче зіткнеться з наслідками такої неповаги до рішень міжнародних трибуналів. ВЕБ неодноразово заявляв, що має твердий намір стягнути з України всю суму боргу, і готовий діяти у всіх можливих юрисдикціях».

У російської держкорпорації також заявили, що продовжать зусилля з пошуку і арешту майна України, поки вона не почне виконувати взяті на себе зобов'язання. За словами Краснова, «через небажання українських політиків виконувати рішення міжнародних трибуналів ця країна може втратити весь свій рибопромисловий флот в Південно-Східній Азії і Західній Африці, який буде проданий в рахунок погашення боргу».

Втім, поки що Україну зобов'язали тільки відшкодувати ВЕБу витрати, які банк зазнав під час арбітражного розгляду по інвестиційному спору навколо Промінвестбанку.

Але оскільки Україна відмовилася виконувати рішення арбітражу, 15 жовтня Східно-Карибський Верховний суд визнав і привів у виконання рішення Стокгольмського арбітражного суду на території Британських Віргінських островів. Вже після цього, грунтуючись на прийнятому рішенні, той же суд 10 грудня виніс постанову про арешт акцій судноплавної компанії Fishing Company SA, які належать Україні.

Реклама на dsnews.ua

Що за "флот" намагаються забрати росіяни?

Компанія Fishing Company SA дійсно знаходиться у веденні Державного риболовецького агентства України. І вона дійсно володіє риболовецькими судами, які ведуть рибний промисел у водах Тихого і Атлантичного океанів. Це два невеликих судна, побудованих в 1990-х в Миколаєві: «Професор Михайло Олександров» і «Капітан Русак». Причому одне ходить під прапором Нової Зеландії, друге — Грузії.

Вірно і те, що державне підприємство Fishing Company SA з 1997 р. працює в офшорі. Останній фінансовий звіт публікувався за підсумками 2018 р., і з нього випливає, що Fishing Company SA заробила $826 тис. чистого прибутку. Теж гроші, звичайно, але явно не відповідають масштабам оповідань юристів ВЕБ.

За інформацією ЗМІ, цю компанію Держрибагентство свого часу створило для залучення інвестицій, але проєкт не виправдав очікувань. Тоді на початку 2016-го саме відомство звернулося до НАБУ з проханням розслідувати ситуацію навколо офшорної компанії та недоотримані прибутки Океанічним риболовецьким флотом України (такою гучною назвою Держрибагентство іменує менш десятка риболовецьких суден, що ведуть промисел в океані). Тим більше що в 2002 р. Рахункова палата заявила, що рішення Кабміну і Держкомрибгоспу про створення компанії-нерезидента було неправомірним, оскільки законодавством України не передбачено реєстрації державних підприємств в офшорних зонах.

Але, судячи з усього, розвитку ця історія так і не отримала — в уряді вирішили не чіпати те, що працює і навіть приносить прибуток. Правда, і розвитку проєкт не отримав. Плавають собі два судна, ловлять рибу в екваторіальних водах...

«У цій ситуації заарештувати акції компанії — це лише трохи більше, ніж не зробити нічого. Акції — не кораблі, процедура арешту кораблів довга і важка, та й заарештовані акції ще треба вилучити, потім знайти покупця, все це суди, рішення, оскарження рішень, апеляції... Процес може затягнутися на роки, — сказало «ДС» джерело в британській юридичній компанії МTB solicitors. — Тут проблема в тому, що ми не знаємо, яку суму виставив Стокгольмський арбітраж за свої послуги. Але вона навряд чи більше півтора мільйонів доларів. Так що арешт акцій Fishing Company SA для ВЕБа — це не успіх, а інфопривід і початок довгого головного болю».

Хто що відсудив

Навіть з урахуванням рішення суду на Британських Віргінських островах справи Москви в міжнародних арбітражах гірше, ніж у Києва. З крупного — Росія поки що безрезультатно намагається відсудити в України так званий «борг Януковича», єврооблігації на 3 млрд грн, які Україна видала РФ ще до анексії Криму, в грудні 2013 р. А ось ми можемо згадати, як російському «Газпрому» довелося виплатити Україні $2,9 млрд, програних в Стокгольмському арбітражі по газовій справі. Крім того, 26 листопада 2018 р. Арбітражний суд в Парижі виніс вердикт на користь українського Ощадбанку — стягнути з РФ збитки в розмірі $1,3 млрд (з урахуванням відсотків), яких зазнав банк в результаті анексії Криму. Правда, з виконанням цього рішення все не так райдужно: Росія не визнала вердикт, а в Україні виникли свої складності. Так, близькі до Ігоря Коломойського структури на підставі рішення Арбітражного суду Гааги теж намагаються стягнути з РФ компенсацію за відібрані в Криму активи на $159 млн, що врешті-решт призвело до суперечок навколо того, хто повинен отримати гроші після продажу 99,77% акцій Промінвестбанку на аукціоні цієї весни. (Переможцем торгів стала фінкомпанія «Фортіфай», яка зараз, за даними ЗМІ, пов'язана з оточенням Ігоря Коломойського і яка нібито буде продана Сергію Тігіпку.) І тут замішаний Промінвестбанк — по суті, ми підійшли до теми з іншого боку.

Промінвестбанк виліз боком

Ще влітку 2018-го здавалося, що історія української «дочки» російського Внєшекономбанку близька до завершення. ВЕБ тоді вирішив більше не намагатися продати свій дочірній Промінвестбанк і готував його до ліквідації. Українські санкції проти російських банків були введені в березні 2017 р.; вони, крім іншого, фактично заборонили будь-які операції з материнськими структурами і зробили розвиток бізнесу практично неможливим. Тоді російські банки почали продавати свої дочірні структури в Україні, одночасно намагаючись зберегти над ними тіньовий контроль, в тому числі через продаж афілійованим бізнесменам.

Станом на 1 січня 2020 р. Промінвестбанк належав російському ВЕБу на 99,77%. Акції ПІБу були арештовані в рамках виконання в Україні рішення арбітражу Гааги (див. вище). Після чого на 28 серпня 2019 р. був призначений аукціон з продажу арештованих акцій.

Природно, це не сподобалося росіянам. 21 червня 2019 р. ВЕБ подав позов проти України в Стокгольмський арбітраж, заявивши про непряму експропріацію Промінвестбанку, а також зажадав відшкодувати втрати ПІБу в Україні — тоді також спливла сума в $2,7 млрд, нібито інвестованих в українську «дочку».

У серпні 2019 р. ВЕБ попросив Стокгольмський арбітраж вжити надзвичайні забезпечувальні заходи, щоб запобігти примусовому продажу акцій Промінвестбанку з аукціону. Зокрема, ВЕБ попросив призначити надзвичайного арбітра і розглянути питання про заборону Україні продавати акції. Арбітр задовольнив клопотання ВЕБа і заборонив проведення аукціону, але українська сторона відмовилася виконувати його рішення.

Тобто продажу акцій банку арбітраж не завадив. 4 березня 2020 р. 99,77% Промінвестбанку продали за 268,7 млн грн, переможцем аукціону стала компанія «Фортіфай».

Варто відзначити, що після цього ВЕБ звернувся до Київського апеляційного суду з проханням привести у виконання рішення Стокгольмського арбітражу, однак нічого не добився. 7 вересня 2020 р. суд встановив, що Україна не давала згоди на застосування нового регламенту роботи надзвичайного арбітра, а «надзвичайний арбітр не мав юрисдикції виносити рішення проти держави Україна в цій справі». Київський апеляційний суд також мотивував рішення відхилити позов ВЕБа тим, що «Україна була позбавлена можливості розгорнуто викласти свою позицію у справі з причин, що не залежать від неї»: з п'яти днів, відведених на розгляд скарги російської держкорпорації в Стокгольмі, три були вихідними. Таким чином, у України є юридично захищена позиція в цій справі.

Виходить, що, на думку компанії "Фортіфай", акції ПІБу були нею куплені чесно, а тому вона — законний власник банку. На думку ВЕБа, оскільки угода пройшла всупереч рішенню Стокгольмського арбітражу, вона недійсна, і акції ПІБу, як і раніше, належать ВЕБу. В реальності ж спірні акції "зависли", і тепер, судячи з усього, доведеться чекати остаточного рішення Стокгольмського арбітражу по їх долі.

    Реклама на dsnews.ua