Російський слід на трьох поверхах. Що приховують українські торговельні марки

Офіційна статистика каже: 78% із понад 234 тис. діючих торговельних марок (ТМ) в Україні належать українським власникам. Решта — це міжнародне "павутиння" компаній та юрисдикцій. Проблема в тому, що в кожній з цих категорій можна відшукати російський слід.

За даними аналітиків YouControl, які дослідили держреєстр інтелектуальної власності (УКРНОІВІ) та використали власні ресурси, станом на 1 жовтня 2026 р. в Україні залишалися чинними 1299 торговельних марок, безпосередніми власниками яких є російські фізичні або юридичні особи. Але варто наголосити, що це далеко не весь масив ТМ, стосовно яких можна виявити зв'язок із країною-агресором. Російський слід може проходити не лише через безпосереднього власника марки, а й через структуру власності української компанії або міжнародну корпоративну групу, до якої вона входить.

Щоб побачити реальний масштаб таких зв'язків, побудуємо аналітику не по горизонталі, а вертикально — через умовні три поверхи власності.

Перший поверх: пряме володіння

Це найпростіший і найбільш очевидний рівень. Відкриваємо державний реєстр інтелектуальної власності (УКРНОІВІ) і бачимо прямий юридичний запис: фізична особа — громадянин РФ або російська компанія.

Як зазначалося вище, в Україні досі залишалися чинними 1299 торговельних марок, які належать безпосередньо громадянам або юридичним особам із Росії. До речі, ще 312 мають серед співвласників білоруських фізичних або юридичних осіб. Що найцікавіше — серед прямих власників є навіть підсанкційні гіганти РФ:

• АТ "Мінерально-хімічна компанія "Єврохім", до якої застосовано санкції РНБО, досі володіє в Україні п'ятьма діючими ТМ.
• АТ "Атомний енергопромисловий комплекс" (структура "Росатома") під санкціями утримує за собою шість діючих ТМ.

Парадокс? Але санкції не анулюють права інтелектуальної власності автоматично. Тому навіть якщо власник у цьому чорному списку, його торговельні марки можуть залишатися чинними в українському реєстрі. Для припинення або примусового вилучення таких прав потрібні окремі правові підстави та процедури.

Другий поверх: українська компанія з російським власником

Якщо ви думаєте, що 1299 марок — це і є весь "російський" портфель, ви бачите лише перший поверх. На другому — опосередковане володіння.

Тут схема така: у реєстрі ТМ власником вказана цілком українська юридична особа, наприклад з київською чи львівською реєстрацією, та українським ЄДРПОУ. Марка формально українська. Проте якщо розкрити структуру власності цієї компанії, у ній можуть виявитися російські акціонери, засновники, учасники або інші пов'язані з РФ особи.

Аналітики YouControl виявили 159 українських компаній — власників ТМ, які мають у структурі власності представників Росії.

І ось тут масштаб російського сліду може виявитися значно більшим, ніж показує статистика прямого володіння. Адже одна така компанія часом утримує десятки торговельних марок. Наприклад:

• ПрАТ "ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА" — формально українська компанія, але її акціонером є російська "Вимм-Билль-Данн Продукты Питания". За цим підприємством налічується 45 діючих ТМ.
• ТОВ "ОМНІФАРМА КИЇВ" — українська фармацевтична компанія, серед засновників/учасників якої значиться громадянка РФ Наталія Філатова. Портфель компанії — 19 діючих ТМ.

Отже, 1299 — далеко не повна кількість торговельних марок, щодо яких можна виявити російський корпоративний зв'язок. За юридичними особами можуть стояти цілі портфелі брендів. Дослідження YouControl виявило 159 таких компаній, пов´язаних з РФ через структуру власності, але не наводить сумарної кількості їхніх торговельних марок.

Третій поверх: глобальні холдинги

Російський слід може проходити не обов'язково через власників української компанії, а й через міжнародні корпоративні зв'язки.

Схема працює через транснаціональні групи. Наприклад, українська компанія володіє торговельними марками в Україні та входить до західного материнського холдингу. І до тієї самої групи можуть належати дочірні компанії, зареєстровані в Росії.

YouControl виявив 110 українських компаній — власників ТМ, які входять до міжнародних холдингів (груп), серед учасників яких є юридичні особи, зареєстровані в РФ.

Показовий приклад — ТОВ "САНДОРА". Компанія володіє великим портфелем сокових та безалкогольних торговельних марок в Україні. Вона входить до групи PEPSICO, INC. Водночас, згідно з документами американської комісії SEC станом на 27 грудня 2025 р., у переліку дочірніх компаній PepsiCo разом із Sandora зазначені й кілька юридичних осіб, зареєстрованих у Росії.

Таким чином, українські бренди можуть належати до міжнародної корпоративної групи, яка має юридичну присутність і в Україні, і в Росії. Це не означає, що українські ТМ є російськими або що український бізнес порушує санкційне законодавство. Але для оцінки корпоративних ризиків важливо бачити всю структуру групи, а не лише безпосереднього власника торговельної марки.

На цьому поверсі йдеться вже про ширший корпоративний зв'язок. Його значення для оцінки бізнесу залежить від того, які саме російські компанії залишаються в групі, чим вони займаються та наскільки тісно пов'язані з материнською структурою.

Що це означає для бізнесу та держави?

Якщо оцінювати російську присутність лише за першим поверхом (пряме володіння 1299 ТМ), ми отримуємо неповну картину.

Справжня архітектура корпоративних зв'язків складніша:

• Перший поверх (прямий): 1299 ТМ, безпосередніми власниками яких є російські фізичні або юридичні особи. Це активи, щодо яких зразу ж виникає питання: як можна швидше накласти санкції?
• Другий поверх (корпоративний): 159 українських компаній, у структурах власності яких присутні представники РФ. За українською юридичною адресою власника ТМ може стояти російський акціонер або інший учасник структури власності.
• Третій поверх (глобальний): 110 українських компаній, які входять до міжнародних холдингів із російськими юридичними особами серед учасників. Тут ідеться вже не те, щоб про російське володіння українським бізнесом, а про корпоративні зв'язки на рівні всієї міжнародної групи.

Важливо, що ці три рівні не є взаємовиключними — можна ходити з поверху на поверх… Одна українська компанія потенційно може мати російського акціонера і водночас входити до міжнародної групи з російськими юридичними особами. Тому кількість компаній і торговельних марок із різних категорій не можна просто додавати.

Без такого багаторівневого аналізу комплаєнс у сфері інтелектуальної власності залишається неповним. Розглянуте дослідження — це чіткий сигнал для ринку: дивіться не лише на те, хто записаний власником торговеьної марки, а й нал те, хто стоїть за структурою власності цієї компанії або які корпоративні зв'язки має вся міжнародна група.