"Найшвидша митниця у світі". Хто та які товари повезе в Україну без податків

Нашій країні критично важливо спростити ввезення певної номенклатури товарів під час війни

Денис Шмигаль оголосив про рішення Кабміну максимально спростити всі митні процедури / УНІАН

Увечері 18 березня прем'єр-міністр Денис Шмигаль оголосив рішення Кабміну максимально спростити всі митні процедури. "Наша мета — створити найшвидшу митницю у світі", — заявив глава уряду.

Передбачається:

  • скасування паперової тяганини на митниці;
  • скасування сплати ПДВ, мит та митних платежів одразу після прийняття та набуття чинності змін до Митного та Податкового кодексів;
  • декларативний принцип роботи.

Той, хто хоче залишатися на загальній системі, сплатить ПДВ. Таке оформлення має тривати не більше 15 хвилин. Ті, хто просто хочуть везти товар в Україну без будь-якого митного оформлення, заздалегідь заповнять вантажну митну декларацію та після цього проїдуть.

"Вантажі будуть їхати через кордон без жодних перешкод", — наголосив Шмигаль.

Для такої реформи Кабмін завчасно ухвалив відповідну постанову, а Верховна Рада 24 березня схвалила звільнення від мит та ПДВ усіх товарів, які їдуть сьогодні в Україну, ухваливши закон. Такий крок має допомогти у забезпеченні імпортних потреб України під час війни.

Критичний імпорт

Мету такої реформи озвучив у відеозверненні президент України Володимир Зеленський. За його словами, рішення "для повного перезавантаження митниці" було опрацьовано протягом одного дня: "Вантажі для нашої оборони, для наших людей завозитимуться в Україну настільки легко, наскільки це дозволяють закони фізики. Прибираємо абсолютно всю бюрократію, абсолютно всі папірці, а також ПДВ, мита, всі митні платежі. Мета абсолютно ясна — щоб людський фактор не заважав швидкості постачання товарів. Вони дуже потрібні саме зараз", — сказав глава держави.

Згідно з постановою уряду, спрощений спосіб проходження митниці запроваджується на період воєнного стану, який в Україні діє з 24 лютого 2022 р. Ввезти товари можна двома способами:

  1. Спрощений спосіб, про який сказав прем'єр-міністр. Він передбачає не лише скасування ПДВ, платежів та мит, але також і скасування фітосанітарного контролю та заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
  2. Стандартний спосіб з акцизом та ПДВ на загальних підставах.

Один суб'єкт господарювання не може використати одночасно два види проходження митниці. Також спрощений спосіб не застосовуватиметься до імпорту етилового спирту, алкогольних напоїв, пива та тютюнових виробів. Постанова містить норми про пропуск гуманітарних вантажів та розширення пропускної спроможності кордону.

Спрощений режим проходження митниці є важливим для критичного імпорту, тобто товарів іноземного походження, насамперед необхідних для життєдіяльності країни та роботи підприємств. Перелік таких товарів було затверджено ще 24 лютого. Зокрема до нього входять нафта та нафтопродукти, нафтовий газ та вугілля, машинобудівні деталі, дезінфікуючі засоби, сироватки та вакцини, кров людей та тварин, мінеральна вода, сіль, тютюнова сировина, сировина для легкої промисловості та медицини, полімери та металоконструкції, молоко та молочні продукти, овочі, горіхи, чай, кава тощо. Все це можна згрупувати за категоріями: продукти харчування, засоби гігієни, медичні препарати та засоби, енергоресурси, машинобудування, будівництво.

Такі послаблення мають не лише збільшити доступ до критичного імпорту, а й пожвавити торгівлю. Критичний імпорт — це основні товари, які надходять до України у воєнний час, та переважно сировина. Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський зазначає, що саме для нього має працювати скасування ПДВ та мит, бо якщо такі послаблення поширяться на всі товари, то зруйнують систему ПДВ у країні.

"У даному випадку, це не є таким руйнівним фактором, — каже експерт. — Виходять із того, що це буде застосовуватися до того переліку, який дозволив Кабінет Міністрів. Відповідно, це рішення має право на існування, навіть більше — це покращить логістику підприємств. Головне, щоб критичний імпорт, який вони визначають за цією ухвалою, розширювався обґрунтовано і його не розширювали на готову продукцію, яка виробляється в Україні. Можна так зіграти з сировиною, і це буде непогано, але якщо розширювати [список критичного імпорту] на продукцію, яка виробляється в Україні, це буде суттєвий удар по конкурентоспроможності українського виробника.

"А ти з ПДВ чи без?"

Ухвалений закон регулює більше податкових нюансів. Як повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, їм передбачається:

  • звільнення імпорту від мит та ПДВ товарів, що ввозяться підприємствами, а також звільнення від митних платежів, що ввозяться громадянами транспортних засобів. Така пільга не поширюється на товари, що мають походження із держави-агресора;
  • звільнення від ПДВ угод із ввезення товарів спрощенцями 1-3 груп, що діятиме з 1 квітня. Як відомо, ця категорія сплачує податок 2%;
  • за рішенням КМУ дозволяти протягом періоду воєнного стану ввозити окремі категорії товарів без надання митникам дозвільних документів;
  • призупинення реєстрації платником ПДВ, для нових платників єдиного податку на час воєнного стану замість анулювання. Датою переходу на спрощену систему є дата, визначена у заяві;
  • з трьох до шести місяців продовжується термін, протягом якого після війни необхідно подати не подану звітність;

Як уточнив член профільного комітету, народний депутат Ярослав Железняк, ввезення товарів імпорту звільняється від мит, але норма не поширюється на товари з РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій. Для переліку товарів, визначених Кабміном, не потрібно подавати дозвільні документи, необхідні для імпорту (санітарні, екологічні тощо).

Економічний експерт Данило Монін зазначає, що цей закон зовсім не про "швидку митницю" без мит та ПДВ. Він поєднується з раніше ухваленим законом №7137-д про заміну ПДВ на податок з обороту в 2%. Важливо, що митні платежі буде скасовано не всім, а тим, хто перейде на схему з єдиним податком.

"Після ухвалення 7137-д було дуже велике питання переходу на єдиний податок 2% і що буде з імпортним ПДВ, — розповідає Данило Монін. — Тут уточнили, що перехід виключно за заявою, а тим, хто перейшов, ПДВ на імпорті не потрібно буде платити. Це принаймні робить схему 2% зрозумілішою, оскільки якби залишився імпортний ПДВ + 2% з обороту за ланцюжками, то ми мали очевидне підняття податкового навантаження по ланцюжку створення доданої вартості і зростання цін".

Експерт зазначає, що на кордоні скасовано не всі платежі. Є акциз і є ПДВ для тих, хто не перейде на цю систему, а це всі великі гравці з оборотом понад 10 млрд грн і всі, хто не напише заяви на перехід.

"Оскільки зараз багатьом не до заяв, то ми отримаємо реальну картину суміші бегемота з носорогом, — продовжує Данило Монін. — Де половина економіки з ПДВ, а інша без ПДВ. Ланцюжки поставок будуть розірвані. Великі гравці попадають на 20% у ціні товару відразу на кордоні, стають неконкурентними на ринку і, звичайно, почнуть дробитися. Тепер усі постачальники почнуть запитувати: а ти з ПДВ чи без, і багато хто не матиме податкового кредиту. У результаті тотальний хаос в умовах ще порушення логістичних ланцюжків, викликаний війною".

Втрати бюджету та корупція

Від скасування та митних платежів є й інший ефект – втрати держбюджету. Наприклад, за минулий рік держбюджет отримав від ПДВ із ввезених на митну територію товарів 380,7 млрд грн, від ввізного мита — 36,9 млрд грн. Якщо виходити з цих даних, то втрати держбюджету при скасуванні сплати цих податків склали б близько 30 млрд грн на місяць, або близько $1 млрд. Але, по-перше, зараз важливіше отримати необхідний імпорт, а по-друге, відрахування до бюджету й так були б менші, ніж у мирний час. Отже, потенційно недоотримані державою кошти, ймовірно, набагато менші.

"З огляду на те, що все одно практично все не працює, я не думаю, що це надто позначиться на відсутності доходів бюджету. Що так їх немає, що так", — зазначає економічний експерт Всеволод Степанюк.

"Величезні втрати для бюджету, але й надходжень до бюджету зараз не так багато, — каже Ілля Несходовський. — Істотно порушено логістичні зв'язки, населення не купує продукцію, не купує автомобілі, побутову техніку, телефони, електроніку... Споживчий ряд випав, його немає сенсу завозити в Україну, тому що тут він не матиме попиту, тому що люди змінили свої споживчі переваги у зв'язку з тим, що йде війна".

З іншого боку, скасування цих платежів теоретично вибиває ґрунт з-під корупції на митниці. Відомо, що багато декларацій складалися із явно заниженими показниками, що дозволяло сплачувати куди менші податки. За різними підрахунками, на цьому Україна втрачала $3-5 млрд. на рік. Тепер потенційні корупціонери позбавлені можливості такого заробітку.

"Мита та ПДВ стягуються від митної вартості, а митну вартість має право регулювати митниця. Відповідно там, де йде регулювання, там завжди буде корупція", — зазначає Всеволод Степанюк.

Іншої думки щодо перемоги над корупцією на митниці Ілля Несходовський: "Я б не погодився з цією тезою. Що заважає митнику пропустити те, чого немає в переліку критичного імпорту? Це корупція? Звичайно. Я б не був категоричним, що митник не знайде способу заробити собі грошей", — каже експерт.

Загалом заява про найшвидшу митницю у світі поки що не виглядає такою революційною реформою. Вона зводиться до залучення вкрай необхідного імпорту в країну, а скасування ПДВ та мит на нього має зменшити вартість товарів. І не забуватимемо, що все це тільки на період дії воєнного стану.