Китайський маневр Трампа. Чому Путіну доведеться розчленити "Газпром"
Поки політологи та політичні оглядачі кілька днів сперечалися про те, скільки ж хвилин і в якому положенні - сидячи, стоячи або на ходу - спілкувалися між собою президенти США і Росії на саміті АТЕС у В'єтнамі, непоміченою залишилася новина з Китаю $43 млрд і американському газі.
Китай і Аляска - два береги
Як виявилося, саме на таку суму підписані угоди між США і Китаєм про постачання американського газу в Піднебесну. Дивно, але Дональд Трамп домовився з Сі Цзіньпіном про те, що китайські компанії в найближчі два роки інвестують в газові проекти на Алясці $43 млрд. А потім, починаючи з четвертого кварталу 2019 р., щорічні поставки аляскинского газу в Китай досягнуть 20 млн т - мова йде про зрідженому газі. У перекладі на природний газ це складе майже 28 млрд куб. м, тобто обсяг, який можна порівняти з річним споживанням газу в Україні (33 млрд куб. м). Чому ж це дивно?
По-перше, вражає масштаб - безліч планів. За два роки на Алясці буде збільшено видобуток газу на 28 млрд куб. м, а також забезпечена виробнича і транспортна інфраструктура для такого ресурсу. Для порівняння: у нас вже третій рік твердять про програму 20/20, за якою планується до 2020 р. довести видобуток держкомпанії "Укргазвидобування" до 20 млрд куб. м. І не з нуля, а з 14,5 млрд кубометрів, які вже реально добували в 2015 р. Проміжний підсумок не вражає: у цьому році очікується на рівні 15,2 млрд куб. м, що становить 5% приросту за два роки.
У цьому сенсі заявлені параметри американо-китайського газового проекту виглядають так само контрастно, як автомобіль "Тесла", за кермом якого сидить Іванка Трамп, на тлі запорізького "Ланоса" під керуванням Таріела Васадзе.
По-друге, вперше США отримують багатомільярдні інвестиції у свою економіку з Китаю. До цього завжди було рівно навпаки. Більш того, завдяки китайським інвестиціям США забезпечать собі стабільний обсяг експорту на кілька років вперед, який повинен підправити негативний торговий баланс з тим же Китаєм.
І, по-третє, домовленості між США і Китаєм боляче б'ють по російському газовому проекту "Сила Сибіру", який спочатку орієнтувався виключно на експорт газу в Піднебесну. Болючість в тому, що росіяни розглядали "Силу Сибіру" як альтернативу поставкам газу на Захід. Східний експорт газу повинен був стати паличкою-виручалочкою в тому випадку, якщо "Газпром" почнуть витісняти на європейських ринках.
Читайте також: МИХАЙЛО КОРЧЕМКІН: КРЕМЛЬ ПОСТАВИВ МЕТОЮ ЛІКВІДУВАТИ УКРАЇНСЬКИЙ ТРАНЗИТ. ДУМАЮ, ЦЕ НЕМОЖЛИВО
На західному фронті
До останнього часу справи "Газпрому" на ринках країн ЄС йшли досить добре. За результатами діяльності і фінансових показників у минулому році російському монополісту дісталося перше місце в рейтингу глобальних енергетичних компаній світу Platts Top 250. У лідери компанія потрапила за рахунок зростання прибутку, який став можливим завдяки двом факторам: збільшення експорту газу в Європу, а також зростання цін на газ на європейських ринках.
У цьому році ситуація з експортом в Європу як за цінами, так і за обсягом для "Газпрому" так само сприятлива. І якщо зростання цін відстає від торішнього, то це намагаються покрити за рахунок збільшення обсягів експорту - він зріс більш ніж на 9% (на 14 млрд куб. м).
Але "Газпром" звалився в збитки. Зараз, вперше після дефолтного 1998 р., російська газова монополія третій квартал поспіль звітує про від'ємному фінансовому результаті. "Витрати на безліч початих трубопровідних проектів, мета яких-не просто суперечлива, а й сумнівна, рано чи пізно приведуть компанію в мінус. Витрати на будівництво "Північного" і "Південного" потоків, а також "Сили Сибіру" становлять десятки мільярдів, що дуже вагомо навіть для такого гіганта, як "Газпром", - сказав Михайло Крутіхін , партнер консалтингового агентства RusEnergy.
За його словами, потужність діючих газопроводів, які вже працюють в напрямку на Захід, більш ніж удвічі перевищує обсяг поставок за ним, і тим не менш "Газпром" планує і витрачається на все нові і нові маршрути.
Як випливає з опублікованої звітності компанії, в цьому році у неї майже на $6 млрд збільшилися так звані "інші витрати". І більша частина цієї суми (близько 70%) припадає на вклади в майно дочірніх товариств. Простіше кажучи, топ-менеджери "національного надбання" (так називають "Газпром" в рекламних роликах) виводять виручку від проданого за кордоном російського газу в статутні капітали таких дочок, як Nord Stream II AG і South Stream Transport B. V. на будівництво чергових надлишкових транспортних потужностей. Та обсяги такого будівництва складно зрозуміти пересічному громадянину: по статті "незавершене будівництво" у "Газпрому" значиться сума в $43 млрд. Це всього в два рази менше, ніж річний ВВП України.
Читайте також: МИХАЙЛО КРУТІХІН: "ТУРЕЦЬКИЙ ПОТІК" - ЦЕ КАПІТУЛЯЦІЯ ПУТІНА, АЛЕ ВІН ЗАЦИКЛЕНИЙ НА ІДЕЇ НАНЕСЕННЯ ШКОДИ УКРАЇНІ"
Підступність ринків
Вкладаючи в "потоки", в "Газпромі" ризикують напоротися на прокляття європейських енергетичних ринків - вимоги і директиви "Третього енергетичного пакета". Основна вимога цього документа полягає в недопущенні вертикально-інтегрованих монополій, під контролем яких знаходиться вся технологічний ланцюжок по доставці енергоносія до споживача. У випадку з газом мається на увазі, що видобувна компанія не може контролювати газопроводи, по яких газ доставляється компаніям-постачальникам. Але в "Газпромі" зібраний весь букет - найбільша видобувна компанія, монопольний контроль над усією російською газотранспортною системою, та ще прямий зв'язок з "потоками". А маршрут того ж Nord Stream, як і Nord Stream II, пролягає по території, що підпадає під Третій енергопакет. Чим не забарилися скористатися поляки. Два тижні тому МЗС Польщі направив в Єврокомісію юридичний висновок про те, що морська частина газопроводу Nord Stream II повинна регулюватися Третім енергопакетом. Адже територіальні води Данії та Німеччини, через які пройде труба, є "внутрішньою частиною території Євросоюзу". До того ж частина газопроводу проляже в економічній зоні Фінляндії і Швеції. "Прецедентне право Євросоюзу дає Єврокомісії підстави для застосування норм європейського енергетичного законодавства на весь газопровід, включаючи російські підводний і наземний ділянки", - зазначили в МЗС Польщі.
Це означає, що потужності Nord Stream II доведеться регулярно виставляти на аукціон, із-за чого збільшаться витрати на транзит газу по цьому маршруту.
Відразу після цього в "Газпромі" дали зрозуміти, що готові до реорганізації компанії, тобто її поділу. В офіційному документі - проспекті до нового випуску єврооблігацій - "Газпром" вказує на те, що "немає впевненості в тому, ...що наш бізнес або операційна діяльність не будуть реорганізовані". А один з членів російського уряду повідомив, що реорганізація "Газпрому" можлива, але "все буде робитися поступово".
У разі, якщо розчленування "Газпрому" розпочнеться ще до завершення будівництва Nord Stream II, то зберігається значення української ГТС, а значить, і обсяги транзиту в Європу, та доходи від нього, а це до $2,5 млрд на рік. Якщо ж реорганізація займе більше часу і станеться після запуску чергового обхідного маршруту, то доходи від транзиту знизяться, але не катастрофічно (на 25-30%) - українська "труба" буде конкурувати на рівних з іншими газопроводами, що обслуговують російський транзит. Вся справа в тому, що доступ до потужностей Nord Stream II буде продаватися на аукціоні за правилами Третього енергопакету, і це не дозволить занадто демпінгувати.
Привіт від дядька Сема
У ще одному документі "Газпрому", звіті за ІІІ квартал 2017 р., зазначено, що прийняті США в серпні санкції вдарять по роботі як вже діючих експортних магістралей, пов'язаних з компанією, так і споруджуваних. "Закон від 2 серпня 2017 р. створює ризик екстериторіального застосування деяких санкционных обмежень США і може негативно позначитися на участь іноземних осіб в окремих нових проектах компанії", - сказано в звіті. Не дивно, що в Європі ці санкції отримали прізвисько "прощай, російський газ".
Справа в тому, що за новим законом під санкції підпадають будь-які особи, які після серпня 2017 р. інвестують, продадуть товар або послугу у сфери, пов'язані з експортними трубопроводами "Газпрому" та інших державних енергокомпаній, зазначених у переліку.
"Санкційні заходи створюють ризики як для реалізації перспективних газотранспортних проектів "Турецький потік" і "Північний потік 2", так і обслуговування діючих експортних газопроводів, таких як "Північний потік" і "Блакитний потік", - зазначено у звіті.
І в цьому випадку проблема вирішується розчленуванням "Газпрому" і передачею експортних газопроводів нової компанії. Подальший розвиток ситуації, а також плюси і мінуси для України такі ж, як і у випадку поділу "Газпрому" під тиском норм Третього енергопакету.
Читайте також: МИХАЙЛО КРУТІХІН: В РОСІЇ З НАФТОВИДОБУТКОМ ВЖЕ НІХТО НАВІТЬ НА ТРИ РОКИ ВПЕРЕД НЕ ДИВИТЬСЯ
Ведмежий кут
Уникнути реорганізації і зберегти можливість для маневру "Газпром" може в разі успішного розвитку газопроводу в Китай, відомий як проект "Сила Сибіру". Крім того, маніпулюючи обсягами поставок газу на європейські ринки, росіяни могли б грати з цінами, створюючи дефіцит. У всякому разі, такі спекуляції можливі, поки свою нішу в Європі не завоював зріджений газ зі США і Катару. Але схоже, що в цьому випадку Трамп переграв Путіна. Його угода про постачання газу з Аляски в Китай, та ще з китайським фінансуванням всього проекту, стане не просто сильним економічним стусаном для Росії. Удар спрямований в дуже вразливе і важливе місце для іміджу Росії, і після нього президент цієї країни, напевно, згадає про свої проблеми зі спиною.