"Шлагбаум Корецького" та боргова криза: Костюк заявив, що уряд не вирішив проблему теплопостачальників

Про це Костюк заявив у Верховній Раді під час виступу, присвяченого підготовці країни до зими, передає "ДС".

Повноцінної години запитань до уряду цього дня не відбулося через повітряну тривогу. Костюк зазначив, що після її оголошення представники Кабінету міністрів залишили парламент, тож депутати не отримали відповідей на питання щодо проходження опалювального сезону.

"На жаль, ми так і не отримали відповідь на одне з ключових питань: як ми переживемо опалювальний сезон. Питання, яке піднімав ще влітку цього року, піднімав багато разів, ще перед попереднім Кабміном, перед цим Кабміном", — заявив народний депутат.

За словами Костюка, загальна сума боргів теплопостачальних підприємств перед "Нафтогазом" та іншими державними організаціями перевищує 153 млрд грн. Він наголосив, що проблема залишається невирішеною з 2021 року, коли було укладено меморандум щодо врегулювання заборгованості та різниці в тарифах.

"Це питання, яке не вирішується з 2021 року, як держава фактично обманула регіональні теплопостачальні компанії цієї країни, зробила меморандум, який не працює, накопичились борги", — сказав депутат.

За його словами, замість врегулювання заборгованості "Нафтогаз" почав судитися з теплопостачальними підприємствами, що призвело до блокування їхніх рахунків і обмежило можливості вести господарську діяльність.

"Нафтогаз під керівництвом пана Корецького почав судитися з цими організаціями, рахунки їхні блокуються, вони не можуть вести господарську діяльність, і ось у нас залишаються вже лічені дні до початку опалювального сезону. Цю проблему ніхто не вирішує", — заявив Костюк.

Депутат також розкритикував позицію уряду щодо відповідальності місцевої влади за компенсацію різниці в тарифах. За його словами, ще влітку під час години запитань до уряду він звертався до тодішнього міністра енергетики Дениса Шмигаля, який, як стверджує парламентарій, перекладав вирішення проблеми на органи місцевого самоврядування.

"Він перекладає відповідальність всю на місцеві органи самоврядування, які нібито мали би покрити різницю в тарифах, які нібито мали би врятувати опалювальний сезон, нібито в них є кошти", — зазначив Костюк.

Водночас, за словами депутата, ситуація ускладнилася тим, що рахунки заблоковано і в самих громад. Це, як стверджує Костюк, обмежує можливості місцевої влади фінансувати поточні потреби та готуватися до опалювального сезону.

"Вони зараз навіть не можуть заплатити гроші, щоб прибрати території своїх громад, не те що оплачувати рахунки за опалення", — заявив народний депутат.

Костюк нагадав, що у Верховній Раді розглядали законодавчі пропозиції, які, на його думку, могли б допомогти розв’язати проблему. Зокрема, він згадав поправку, яку не підтримав парламентський комітет з питань енергетики.

"Я пам’ятаю законопроєкти, які роздаються в парламенті, правка, яка вирішила цю проблему, правку, яку не підтримав комітет з питань енергетики Верховної Ради України", — сказав він.

За словами депутата, раніше голова профільного комітету пояснював, що після зміни прем’єр-міністра ситуацію має врегулювати новий очільник уряду, який має досвід роботи в енергетичній сфері.

"Пройшло вже достатньо часу, питання зовсім не вирішується і до мене звертаються теплопостачальні компанії, звертається, зокрема, "Звягельтепло" про те, що ситуація критична і в нас під загрозою опалювальний сезон", — наголосив Костюк.

Нагадаємо, раніше журналіст і експерт Сергій Лямець заявив, що блокування платежів місцевих бюджетів може бути не наслідком нестачі коштів, а спробою встановити ручний контроль над фінансами громад. Він назвав цей механізм "шлагбаумом", через який одні платежі пропускають, а інші блокують на розсуд посадовців.

"Схема, якщо їхня версія підтвердиться, до банальності проста: є умовний шлагбаум, біля якого стоять керівник уряду Сергій Корецький і, за їхніми словами, голова Державної казначейської служби Тетяна Слюз. Одні платежі пропускають, інші блокують", — написав Лямець.

Він також припустив, що блокування платежів може створювати корупційні ризики, якщо за їх розблокування хтось отримуватиме неправомірну вигоду. "А якщо за можливість розблокувати платежі хтось отримує неправомірну вигоду — це вже питання для правоохоронців", — наголосив журналіст.