Списати або заморозити. Що буде з кредитами на майно, яке знищила Росія

До війни люди брали кредити на житло, автомобілі, побутову техніку, але майно у багатьох громадян виявилося знищеним, а необхідність сплати за кредитом залишилася. Як влада збирається вирішувати цю проблему?

cмт Бородянка, що на Київщині, після авіаудару на початку березня 2022 р. / Depositphotos

Повномасштабна військова агресія Російської Федерація завдала значних збитків майну українських громадян. Проблема ускладнюється, якщо це майно вже знищене, пошкоджене або перебуває на тимчасово окупованій території й разом з тим було взяте в кредит. Протягом весни цього року більшість великих банків України ввели кредитні канікули. Також 15 березня Верховна Рада ухвалила закон, яким звільнила позичальників від юридичної відповідальності за прострочення сплати кредиту під час воєнного, надзвичайного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування. Щоправда, не було врегульовано питання нарахування відсотків за цей період.

"Зараз законодавство дозволяє банкірам застосовувати кредитні канікули до моменту припинення воєнного стану, однак деякі банки почали відмовлятися від такої практики, хоча готові йти на поступки залежно від ситуації конкретного позичальника", — зазначає адвокат адвокатського бюро "ЮФ "Семенова і Партнери" Володимир Фогель.

Але досі залишається неврегульованим питання повного списання кредитної заборгованості клієнтам, майно яких постраждало від війни або залишилося в окупації.

Масштаби збитків

За даними Київської школи економіки, на кінець травня з 24 лютого було пошкоджено 44 млн кв. м житла, що еквівалентно втратам у $39,4 млрд. Як зазначає Національний банк України у своєму червневому звіті про фінансову стабільність, через руйнування житла та погіршення платоспроможності населення значна частка іпотечного портфеля може стати непрацюючою. Кредити, видані в областях, які перебувають під окупацією та в яких ведуться бойові дії, становлять 13% від загального обсягу іпотеки, виданої за попередні два роки.

"Позичальники з проблемними кредитами, застава за якими зруйнована або пошкоджена, потребуватимуть механізмів реструктуризації та компенсації збитків для відновлення старого або ж купівлі нового житла", — зазначається у звіті НБУ.

За даними НБУ, на грудень 2021 р. валова заборгованість за іпотечними кредитами становила 25,9 млрд грн. За минулий рік банки видали 10,8 тис. іпотечних кредитів на загальну суму 8,9 млрд грн, з яких майже 90%, або 7,5 млрд грн, уклали п’ять банків, що говорить про концентрованість іпотечного кредитування.

Найбільше за минулий рік іпотечних кредитів було видано в Києві (2,8 тис. договорів на 3,1 млрд грн, 35% від загального обсягу). Далі йдуть Київська (1,6 тис. договорів на 1,7 млрд грн, 19%) та Харківська (1,1 тис. договорів на 739 млн грн, 8%) області. Ці регіони значно постраждали від війни, а тому можна відзначити, що масштаб компенсацій тільки за іпотечними кредитами сягає кількох мільярдів гривень.

На кінець травня через застосунок "Дія" надійшло понад 172 тис. заяв про пошкодження або знищення житла під час війни. Тільки від жителів Київської області на початок червня надійшло майже 45 тис. заявок на відшкодування знищеного чи пошкодженого російськими окупантами майна, про що повідомляв у телеграм-каналі голова Київської обласної військової адміністрації Олексій Кулеба.

Значних втрат зазнав і транспорт громадян. Тільки за перший місяць війни, за підрахунками Мінекономіки, було знищено приблизно 200 тис. автомобілів. Якщо врахувати, що за рік в Україні купували приблизно 100 тис. нових автомобілів, 20% з яких традиційно придбавали в кредит, то нескладно підрахувати, що масштаб проблеми становить десятки тисяч кредитних договорів. При середній ціні нового легковика в $10 тис. масштаби втрат можна оцінювати в сотні мільйонів гривень.

Сюди також можна додати побутове мікрокредитування, яке за останні роки становило приблизно 1 млн угод щороку, а середня сума кредиту — 4,5-5 тис. грн. Це також може додати сотні мільйонів гривень до поточних збитків від війни. Щоправда, збитки за цим сегментом врегульовувати поки що не збираються.

Замороження й прощення боргів

Для вирішення проблеми компенсації збитків за кредитами на майно, яке було знищене внаслідок війни, у Верховній Раді було зареєстровано кілька законодавчих ініціатив, головна з яких — законопроєкт № 7441-1 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищене або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Пропонується два механізми: замороження позики до отримання передбачених законодавством компенсацій і списання кредиту.

Щодо першого механізму законопроєктом передбачається, що у період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування позичальник або його представник має право звернутися до кредитора з заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно чи автомобіль. Це стосується майна, яке станом на дату подачі заяви перебуває на тимчасово окупованій території, пошкоджено або знищено внаслідок бойових дій, терактів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ.

"Якщо внаслідок бойових дій авто чи нерухомість, на які були оформлені кредити і які перебувають у заставі в банку, були пошкоджені, то позичальників за такими кредитами буде тимчасово звільнено від виплат, — пояснює адвокат адвокатського бюро "ЮФ "Семенова і Партнери", кандидат юридичних наук Марина Семенова. — Крім звільнення від сплати обов’язкових платежів за кредитом позичальнику анулюють усі нараховані проценти за позикою з 24 лютого 2022 р. до дня подання заяви про замороження кредиту".

Заморозити суму кредиту, відсотки, комісії та інші платежі можна, подавши заяву кредитору саме протягом воєнного стану і ще протягом 90 днів після його скасування. Замороження відбувається наступного дня після подачі заяви. Кредит буде замороженим до того часу, поки боржник не отримає компенсацію за знищене чи пошкоджене майно. Тоді ж і поновлюються його грошові зобов’язання.

"Громадянин, який написав у банк листа, отримає компенсацію, і я думаю, інформацію про це отримає і банк, — каже юрист, аналітик Андрій Вігіринський. — Вони з банком зійдуться у нових правовідносинах або щодо погашення кредиту, де боржник просто перерахує всю вартість, або щодо того, що банк надасть інший об'єкт іпотеки та скаже платити суму за кредитом у рахунок нового об’єкта. Але це буде потім, і це зараз правовим шляхом не регулюється".

Також за законопроектом № 7441-1, позичальник має право не пізніше ніж протягом 90 днів після припинення або скасування військового стану звернутися до кредитора з заявою про анулювання заборгованості за договором про споживчий кредит. Але за певних умов:

  • якщо предметом забезпечення цього договору є знищене нерухоме майно, загальна площа якого не перевищує 140 кв. м для квартири, 250 кв. м для будинку та яке є єдиним місцем проживання сім’ї позичальника, а також знищений єдиний автомобіль, робочий об’єм двигуна якого не перевищує 2500 куб. см;
  • якщо станом на 23 лютого 2022 р. відсутня прострочена заборгованість за таким договором;
  • якщо метою отримання кредиту, згідно з договором, є придбання, реконструкція чи будівництво такого нерухомого майна або придбання такого автомобіля.

Анулювання кредиту здійснюється протягом 10 робочих днів з дати отримання заяви та надання пакету документів. Кредитор подає дані до реєстру пошкодженого або знищеного майна, і відповідно після цього отримує право на компенсацію коштів від держави. Те саме стосується кредитів і розстрочених платежів від забудовників.

Зазначимо, що і під час замороження кредиту, і під час його анулювання боржники мають подавати заяви кредиторам з письмовим або електронним підписом, подавати їх офлайн або надсилати кредитору в оригіналі чи нотаріально посвідчених копіях. Відсутність підтверджуючих документів дає право кредитору відновити сплату за кредитом.

Важлива різниця між замороженням кредиту та його анулюванням полягає в тому, що перше можна зробити під час воєнного стану, а друге — лише після припинення чи скасування воєнного стану.

"Залишається відкритим питання щодо внесків, які людина здійснила за майно, але я думаю, що це буде в подальшому врегульовано, коли держава отримає можливість за рахунок якихось коштів компенсувати громадянам або банкам вартість майна", — зазначає Андрій Вігіринський.

Ще однією суттєвою різницею між двома механізмами є те, що анулювання кредиту відбувається, коли нерухоме майно чи автомобіль є єдиними для боржника та його сім’ї.

"Законопроєктом передбачено, що якщо людина мала декілька квартир, одна з яких перебувала в іпотеці і була пошкоджена або зруйнована внаслідок війни, то після отримання від держави компенсації за пошкоджене або зруйноване житло такий позичальник повинен буде сплачувати банківський кредит. Теж саме стосується пошкоджених або зруйнованих авто", — зазначає Марина Семенова.

Складніша ситуація зі споживчими кредитами, взятими на побутову техніку, меблі або будматеріали, тобто те, що наповнювало знищене помешкання громадян.

"На сьогодні такої можливості не передбачено. Право на отримання компенсації виникає тільки на підставі споживчого кредиту на автомобіль чи будинок/квартиру", — каже старший юрист Stron Legal Services Юрій Тишківський.

"Наразі механізм отримання компенсації за споживчим кредитом, взятим на побутову техніку чи будматеріали не встановлено, але отримати компенсацію за таке пошкоджене або зруйноване майно можливо разом із компенсацією за нерухоме майно, — зауважує Володимир Фогель. — Доказами можуть бути детальна фото- та/або відеофіксація окремих предметів інтер’єру чи того, що від них залишилось; інформація зі ЗМІ; детальні свідчення сусідів, родичів, друзів, з описом обставин пошкодження житла, характер пошкоджень, будь-які чеки (квитанції, фактури) на пошкоджене чи знищене майно, яке знаходилося в нерухомості".

Назустріч банкам

Законопроєкт № 7441-1 підтримує Нацбанк України, а профільний комітет Верховної Ради рекомендує прийняти його за основу.

"Оскільки це тільки законопроєкт і він ще не прийнятий Верховною Радою, то по факту на сьогодні особи, які мають кредити на майно, знищене чи пошкоджене внаслідок вторгнення Росії, ніяк не захищені і не звільняються від погашення своїх боргових зобов’язань", — зазначає Юрій Тишківський.

Поки що компенсації не врегульовані законодавством, але позичальникам, у яких виникла така ситуація, потрібно повідомити про це кредитора.

"Треба звернутись до банку, банк повинен прислати комісію, розглянути, — радить колишній заступник голови НБУ Ярослав Солтис. — Обов’язково треба повідомити банк, де ви брали кредит, і показати, що майно, на яке брали кредит відсутнє: платити нема за що. Клієнтів тисячі, і банк не знає, чи справді людина не може платити, чи це некоректний клієнт, який просто перестав платити".

Експерти відзначають, що кредити на знищені, пошкоджені чи недоступні на тимчасово окупованих територіях квартири, будинки й автомобілі не мають становити великої проблеми для позичальників. Так само, як і для банків. За нашими підрахунками, споживчі позики на нерухомість, транспортні засоби, побутову техніку, меблі тощо в сумі становлять приблизно 4-5 млрд грн. Це незначні кошти на фоні кредитного портфеля українських банків, який, за даними НБУ, становив на травень 2022 р. 1,132 трлн грн.

"Ми не говоримо про масовість проблеми для банку, — каже Андрій Вігіринський. — Банк під кожний кредит формує резерви. Дірки в балансі банку через прощення іпотечних кредитів просто не буде, тому що резерви сформовані на набагато вищому рівні, і вони покриють будь-які витрати, пов’язані зі втратою майна саме в іпотеці".

Ярослав Солтис зазначає, що кредити на втрачене майно можна простити боржникам, а банківські збитки за ними можуть покрити страхові компанії: "Якщо банк давав кредит, об’єкт повинен бути застрахованим. Страхова компанія також повинна взяти участь у цьому заході й узяти на себе ризики. Банк не міг дати кредит без страхування. Даючи будь-який кредит на нерухомість банк застраховує його", — каже банкір.

Андрій Вігіринський зазначає, що втрата майна відбулася через форс-мажор, за який боржник аж ніяк не може нести відповідальність. Окрім того, зникає предмет кредитного договору: ним не може користуватися позичальник, його не може забрати за несплату боргу й банк.

Можемо зробити висновок, що законодавча ініціатива на зразок законопроєкта № 7441-1 — це скоріше комплімент від держави банківським установам, незначне полегшення ситуації з проблемними кредитами.

"У моєму розумінні рішення взаємних відносин між боржником і кредитором з майна, яке було знищене або залишилося на тимчасово окупованій території, взагалі не потребує додаткового правового регулювання, — каже Андрій Вігіринський. — Якщо його знищено, то відповідно втрачається предмет договору. Тут, навпаки, держава йде десь назустріч фінансовому сектору".