Звідки в Україні взялися інвестиції

За даними Міекономрозвитком, в 2015 році, незважаючи на кризу, війну і переддефолтні рейтинги, Україна зуміла залучити $3 млрд іноземних інвестицій. Що змушує нерезидентів всупереч очевидному негативу вкладати капітали в економіку країни, "ДС" розповіла експерт з питань регіонального розвитку та інвестицій Інституту суспільно-економічних досліджень Світлана Ковалевська

"ДС" Світлана, чим можна пояснити зростання ПІІ в 2015 році?

С. К. Офіційна статистика Держстату поки є тільки за 3 кварталу 2015 року. Згідно з цими даними, приплив іноземного акціонерного капіталу зріс до $2,5 млрд, відтік - $0,5 млрд. За аналогічний період попереднього року ці показники становили $1,9 і $0,9 млрд відповідно. Тобто спостерігається деяке поліпшення показників, а цифри відтоку не перевищують середньорічних на 2010-2014 рр .. Але отримані $2,5 млрд - це майже вдвічі менше, ніж, наприклад, ПІІ у 2011 році (за 3 квартали). У перерахунку на одного українця акумульовано лише $1026,1 прямих іноземних інвестицій. Тоді як, за даними UNCTAD за 2014 рік, Чехія залучила $11,3 тис. на одного жителя країни, Польща - $6,4 тис., Латвія - $7,1 тис.

Незначне зростання ПІІ можна пов'язати з початком відновлення довіри іноземних інвесторів, їх надіями на економічне зростання і на результативність розпочатих реформ. Так, наприклад, за розрахунками Європейської бізнес-асоціації, індекс інвестпривабливості України в 3 кварталі 2015 року склав 2,56 пункту (за 5-тибальною шкалою), тоді як на початок 2014 року він був лише на рівні 1,81 пункту (рекордний мінімум за період 2008-2015 рр.). Останній проведений ЄБА опитування показало, що рівень загального невдоволення інвесторів на 8% нижче, ніж у попередньому дослідженні. 16% опитуваних респондентів зазначили незначне спрощення митного оформлення, 11% - те, що торгівля стала простіше, 10% - відзначили прогрес з поверненням ПДВ. При цьому податковий тиск, корупція та відсутність реформ у цих напрямках, так і відсутність реформ та позитивних змін в цілому - основні питання, які турбують інвесторів.

"ДС" З банківським сектором все більш або менш ясно. Ряд іноземних банків конвертував у капітал раніше отримані від материнських структур кредити, і за рахунок цього зріс показник іноземних інвестицій. А що з іншими галузями?

С. К. Наша статистика настільки неинформативна, що за опублікованими даними неможливо зрозуміти, в яких саме галузях відбувся приріст. Але якщо говорити в цілому, то іноземні інвестиції в Україні більшою мірою сприймаються як позитив для платіжного балансу країни, але при цьому практично не впливають на показник капітальних вкладень. Тобто ці інвестиції не створюють нового економічного потенціалу для України. ПІІ спрямовані в основному на послуги. Так, вкладення в фінансову та страхову діяльність склали 26,5% (за даними на 01.10.2015), торгівлю та ремонт автотранспорту - 13,2%, операції з нерухомістю - 8,1%, інформації і телекомунікації - 5,3%. Інвестиції в промисловість переважно орієнтовані на сировинний продукт або на продукцію з низькою доданою вартістю. Для порівняння: частка ПІІ у сферу виробництва виробів з металу і металургію складає 12,2%, а машинобудування - 1,9%. В агропромисловість, яка, як вважається, може вивести Україну з кризи, йде лише 6,9% ПІІ (1,2% - в сільське господарство і 5,7% - у виробництво продуктів харчування і тютюнових виробів). Такі пріоритети консервують неефективну структуру економіки України.

В агропромисловість, яка, як вважається, може вивести Україну з кризи, йде лише 6,9% ПІІ

"ДС" А яка регіональна структура вливань?

С. К. Тут статистика теж не втішна. Нерівномірний розподіл інвестицій посилює диспропорції і збільшення розриву в розвитку регіонів. Тільки в Дніпропетровській області та Києві акумульовано майже дві третини (66,6%) всіх іноземних інвестицій в країну.

"ДС" Мінекономрозвитку обіцяє залучити в Україну $5 млрд прямих іноземних інвестицій в 2016 році. Чи реальний такий показник?

С. К. Враховуючи акценти, поставлені Мінекономрозвитку в минулому році, спроби уряду внести зміни до переліку підприємств, що не підлягають приватизації (відповідний законопроект №1567 був доопрацьований і зараз чекає розгляду парламентом), а також збільшення витрат держбюджету-2016 на передприватизаційну підготовку, можна припустити, що залучення ПІІ в заявлених обсягах має стати результатом приватизації. В підтвердження міністр економіки активно промоцирует збірник ТОП-100 найбільших держпідприємств України - 2015, як карту інвестиційної привабливості держпідприємств в рамках масштабної приватизації. Він також згадував про заплановані 2-3х великих угодах на цей рік. Давно на слуху плани щодо продажу великих пакетів акцій Одеського припортового заводу і Центренерго (94,567% і 68,29% відповідно). Також на цей рік ФДМУ затвердив переліки об'єктів групи В та Г, які підлягають продажу, серед яких є і великі держпідприємства, такі як 13 морських торговельних портів (додаток 3 до наказу ФДМУ №106 від 22.01.2016). Вони будуть продаватися, якщо їх виключать з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Але, по суті, приватизація по-українськи - це продаж активів, що належать державі, яка враховується як ПІІ, якщо покупець виявився нерезидентом. Приватизація Криворіжсталі - наочне тому підтвердження. Тоді гроші пішли в загальний фонд держбюджету, тобто на поточні витрати, хоча були враховані як ПІІ. А ось чи будуть створені нові активи, передбачені інвестиційні плани, створені нові робочі місця на що готуються до приватизації підприємствах, залежить від умов торгів. Правильна приватизація з перспективою розвитку підприємства за інвестиційні зобов'язання і контроль їх виконання могла б стати заділом на майбутнє і дати можливість якщо не отримувати прибуток від держактивів, то хоча б забезпечувати постійний приплив інвестицій на довгострокову перспективу, збереження робочих місць і т. п.