Торгові війни і "чорні лебеді". Найстрашніші ризики для економіки світу та України
Схопити "чорного лебедя" за хвіст
У січні МВФ випустив доповідь "Ослаблення світового підйому". На даний момент прогноз зростання світового ВВП зменшено лише на 0,2%, до 3,5%. Серед ключових ризиків: торгові війни між США, ЄС і Китаєм, уповільнення німецької економіки до 1% внаслідок зміни стандартів у сфері автомобілебудування, можливий фінансова криза в Туреччині.
Максимальне падіння темпів економічного зростання з 3,8% в 2018 р. очікується в країнах Європи — до 0,7% (порівняно з попереднім прогнозом в 2%). Це пов'язано з прогнозованим значним скороченням і більш повільним відновленням у Туреччині "на тлі посилення економічної політики та адаптації до більш обмежувальним умовам зовнішнього фінансування". То є один із найбільших осередків ослаблення світового розвитку буде перебувати саме в нашому регіональному сегменті.
За даними видання The Economist, в 2019-му світову економіку чекає 10 "вісників Апокаліпсису", або базових ризиків, які можуть мати для всього світу системний характер. Їх можна умовно розкласти на три основні кошика.
В першу віднесемо прогнози експертів, які дуже нагадують спробу передбачити появу чергового "чорного лебедя" — згідно теорії Нассіма Талеба, подія, яку не можна передбачити за допомогою існуючого аналітичного інструментарію, але яке після свого наступу сприймається всіма як цілком природне. Зазначимо, що за останні роки світові експерти перетворилися в справжніх екзальтованих мисливців за цим трофеєм, потай мріючи встановити опудало тушки даного "пернатого" у своєму робочому кабінеті. Настільки глибокий комплекс вини виник унаслідок того, що криза 2008-го провідні економісти як раз прогледіли і були розумні заднім числом.
До другої групи ризиків слід віднести "економічний сюрреалізм", або спробу моделювання майбутнього, виходячи з завідомо неможливих установок. Християнський філософ Тертуліан стверджував: "Вірую, бо абсурдно". В даному випадку це можна було б позначити як "відбудеться, тому що ще жодного разу не траплялося".
Ну і третя група факторів — класичний набір макроекономічних очікувань, майже сформованих на даний момент, для яких залишилося лише визначити кілька гамлетівських питань типу "бути чи не бути?".
Кошик відчутних ризиків
До третьої кошику ризиків слід віднести вірогідність широкомасштабної торгової війни між Китаєм і США. На даний момент Америка припинила введення нових мит проти китайських товарів. Президент Дональд Трамп оголосив про те, що Піднебесна повинна негайно зняти торговельні обмеження з американського імпорту в цю країну. Вже цієї весни сторони можуть підписати новий торговий протокол, який у форматі "лайт" призведе торгових партнерів до рівня обмежень і мит на початок конфлікту, а у форматі "хард" — до заморожування обмежень на поточному рівні. Але згадуючи провал ханойського саміту з денуклеаризації Корейського півострова, прогнози в даному випадку — річ невдячна. Тим більше що, поки увага була прикута до осі протистояння Китай–США на світовій торговій карті виник новий вектор протекціоністського тиску між США і ЄС. І руйнівні наслідки тут можуть бути такими ж масштабними. Ризик торгового протекціонізму отримав максимальне значення — 15 балів за шкалою, прийнятою виданням.
Ризик масштабної кризи на ринках, що розвиваються оцінений в 12 балів. У 2018-му світ вже випробував ланцюгову реакцію валютних криз в Аргентині, Бразилії, Туреччині та Ірані. Глибина падіння національних валют доходила до 100%. У нинішньому році відтік інвестицій з ринків продовжиться з тієї причини, що інвестори втрачають смак до ризику і переходять в режим інвестування в консервативну "класику", наприклад, казначейські облігації США або золото.
Можливість повномасштабної кризи в Китаї оцінюється досить помірно — в 10 балів. КНР в 2018-м показала найнижчі темпи зростання за останні три десятки років — 6,6%. Внутрішня кредитна заборгованість зросла до 230% ВВП, тобто можливість уряду з допомогою кредитів стимулювати внутрішнє споживання істотно скорочується. Початок процесу уповільнення в Китаї загрожує обвалом світових цін на метали і руду, що може мати катастрофічні наслідки для нашої країни. Вибух кредитного міхура в Китаї може початися навіть внаслідок "ефекту метелика" — достатньо лише одного точкового обвалу, настільки там все перегріто.
Серед більш-менш ймовірних ризиків — різкий стрибок цін на нафту в результаті можливого дефіциту поставок. Такий сценарій цілком вписується в перелік реальних з поправкою на "гібридність" у вигляді впливу на нього суб'єктивних подій, таких як у Венесуелі.
Може бути, а може не бути
До спроби побачити за горизонтом подій зародження нового "чорного лебедя" варто віднести прогноз видання щодо можливої рецесії в США в цьому році. На даний момент Америка показує найвищі темпи зростання серед групи провідних розвинених країн, успішно утихомирює інфляцію з допомогою зростання базових ставок ФРС, залучає інвестиції, використовуючи політику дорогого долара, і демонструє вражаючі успіхи на ринку праці, скорочуючи рівень безробіття і нарощуючи створення нових робочих місць. Тобто, виходячи з поточних статистичних даних, говорити про можливість рецесії немає підстав.
З іншого боку, робота американського економічного двигуна на настільки високих оборотах по теорії повинна привести до перегріву. І багато хто думає, що це станеться якщо не цього року, то наступного. Протягом 2019-2020 рр. зростання економіки США ризикує сповільнитися спочатку до 2,3%, а потім до 1,5%.
На думку видання, механіка потенційного кризи приблизно наступна: спочатку загальне уповільнення економічного зростання як у групі розвинених, так і країн, що розвиваються. Потім криза в борговому сегменті, так як здатність повноцінно обслуговувати борги в умовах уповільнення економічного істотно ослабне. Боргові кризи (як перманентні, так і більш глобализированные), в свою чергу, також вплинуть на динаміку розгортання повноцінної рецесії, прискорюючи охолодження світової економіки. А новий "льодовиковий економічний період" знову ж таки посилить боргову залежність. Тут можливі три найбільш активні кризові точки: Китай, США та Італія. З Китаєм та Італією все ясно. Але чому США? Справа в тому, що майже вісім років епохи наднизьких ставок призвели до того, що корпоративний борг американських компаній зріс до 47% ВВП і вже перевищив небезпечний екстремум 2008 р. І якщо проблема держборгу в США поки ще вирішується підняттям верхньої планки рівня запозичень і зростанням базової ставки ФРС (з наступною проекцією на прибутковість казначейських боргових зобов'язань мінфіну), то в приватному секторі ці механізми вже не працюють. Слід врахувати, що понад 50% приватного корпоративного боргу в США мають рейтинг BBB, тобто на межі вильоту з інвестиційного класу в сміттєву корзину, а 60% емітентів не мають ринкової підтримки у вигляді угод про обслуговування боргу. В умовах зростання процентних ставок рефінансувати такі проблемні борги буде непросто.
Тут з The Economist солідарно і рейтингове агентство Moody's, згідно з яким майбутній криза в американській економіці зародиться в корпоративному сегменті, а не в фінансовому, як в 2008-м. Даний висновок напрошується при порівнянні субстандартних іпотечних кредитів більш ніж десятирічної давності, з обвалу яких і почалася глобальна криза, з нинішніми портфелями ризикових позик і "сміттєвих" корпоративних облігацій. Сумарно "ризиково-сміттєвий" навіс в сегменті корпорацій оцінюється аналітиками в $2,7 трлн.
Серед можливих "чорних лебедів" варто згадати і ризик банківської кризи в Італії, і вихід Великобританії з ЄС без затвердженого угоди, що в результаті кумулятивного ефекту може призвести до інституційного кризи в Євросоюзі в цілому.
Що стосується "того, чого не може бути", то тут згадані ризики військових дій через територіальних суперечок у Південно-Китайському морі, масовані кібератаки, війна в Кореї.
Версія Bloomberg
Свій варіант ризиків у світовій економіці опублікував і Bloomberg. На думку аналітиків видання, торговельні війни та протекціонізм є базовим ризиком на 2019 р. В першу чергу через непередбачуваність політики нинішньої адміністрації США. Існують три точки напруженості: США–Китай, США–ЄС і ратифікація американським Конгресом нового торгового угоди між США, Мексикою і Канадою (USMCA). Враховуючи "любов" до Конгресу Трампу, навіть у такому, здавалося б, вже гарантованому подію можливі сюрпризи.
Друга група ризиків — це динаміка світових цін на нафту, на які істотний вплив надаватимуть не так економічні, як геополітичні фактори.
В ЄС базові ризики укладені в рецесію італійської економіки з причини приходу до влади популістського уряду і загроза Брекзита "без плану".
Ні продати, ні взяти: ризики України
На жаль, самі реальні глобальні ризики є для України найбільш небезпечними. Мова йде про поведінку світових цін на сировину (метал, руда) і динамікою глобальних інвестицій на ринках, що розвиваються.
Перший фактор важливий з тієї причини, що велика частина українського експорту товарів — сировинна. І втрата навіть $2 млрд експортної виручки може привести до уповільнення зростання українського ВВП на 0,5% в рік.
Приватні ринки запозичень для нас важливі з тієї причини, що найближчі три роки доведеться віддавати по 300-400 млрд грн зовнішніх і внутрішніх боргів, тобто третина дохідної частини бюджету. Міжнародні фінансові організації, такі як МВФ, не зможуть повною мірою перекрити цей розрив, потрібно як мінімум $2-3 млрд в рік залучати на приватних ринках капіталу. Крім того, і на внутрішньому фінансовому ринку необхідно збирати не менше 200 млрд грн нових запозичень, а роль нерезидентів у національній фінансовій системі лише зростає. Зниження запасу міцності нашої економіки робить її надзвичайно чутливою до зростання цін на енергоресурси: адже це не лише собівартість готової продукції, але і рівень тарифів для населення, які з наступного року в контексті ціни на природний газ прив'язуються до імпортного паритету.
Простими словами, навіть у нинішній ситуації стабільність української економіки на 2019 р. буде забезпечуватися з великим напруженням сил — як суспільства в цілому, так і бізнесу. В цих умовах "приліт" хоча б одного негативного фактора означатиме часткове руйнування нашого вкрай вразливого до зовнішніх шоків "будиночка" стабільності. А поєднання згаданих вище факторів у вигляді єдиної хвилі може взагалі забезпечити для нас "ідеальний шторм". Наприклад, коли ціни на нафту внаслідок геополітичних факторів будуть відносно високими, а ціни на метал з причини негативних економічних стимулів, навпаки, низькими. Загалом, саме час формувати національну антикризову програму.